УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., КоротунаВ.М., Попович О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» про проведення перерахунку незаконного нарахування оплати за спожиту електроенергію та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому зазначала, що 21 грудня 2015 року вона звернулася із заявою до адміністрації відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» (далі - ВАТ «Львівобленерго»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - ПАТ «Львівобленерго»), з проханням провести перерахунок нарахованої їй оплати за користування електроенергією та звільнити її від такої оплати, оскільки згідно з рішенням Львівської обласної ради № 14 від 28 січня 1992 року вона як інвалід І групи від загального захворювання та її внучка ОСОБА_5 - інвалід з дитинства, які проживають у АДРЕСА_2, з 1997 року мають 100 % пільгу щодо сплати комунальних послуг. ВАТ «Львівобленерго» надіслало їй відповідь № 224-070 від 25 грудня 2015 року про те, що її сім'ї відмовлено в призначенні 100 % пільги за користування електроенергією. Вважаючи дану відмову такою, що суперечить Конституції України та іншим законам України, позивач просить суд провести перерахунок незаконного нарахування сплати рахунків за комунальні послуги за користування електроенергією з компенсацією майнової та моральної шкоди.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 14 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що ПАТ «Львівобленерго» здійснює постачання електричної енергії до квартири позивача, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власники та наймачі квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Згідно з положеннями ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

У відповідності до ст. 19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 р. (далі - ПКЕЕН), розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Згідно зі ст. 31 ПКЕЕН, споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви. У разі, коли декілька членів однієї сім'ї, які проживають разом, мають право на пільги з оплати спожитої електричної енергії, пільга надається тільки одному з членів сім'ї. Споживач, який має декілька пільг, може обрати одну, більшу за розміром пільгу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-111 від 5 жовтня 2000 року пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, в тому числі електроенергії, спожитої на комунально-побутові потреби є видом державних соціальних гарантій, які визначаються виключно законами України.

Звернувшись до адміністрації ПАТ «Львівобленерго» з листом про незаконність нарахування оплати за постачання електроенергії та про здійснення перерахунку і звільнення від такої оплати, ОСОБА_4 не посилалась на жодний існуючий в Україні акт, на підставі якого, на її думку, її слід було би звільнити від будь-якої оплати за постачання електричної енергії.

Наявність таких правових підстав не встановлена і судом.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», на який посилається позивач, не містить будь-яких положень про звільнення інвалідів від оплати житлово-комунальних послуг, в тому числі за постачання електричної енергії та безпосередньо не надає пільг інвалідам у здійсненні такої оплати.

Пільги на користування житлово-комунальними послугами в межах санітарних норм сім'ям, в яких проживають два і більше інвалідів, передбачалися рішенням Львівської обласної ради № 177 від 4 вересня 1991 року та цільовою комплексною програмою соціальної підтримки і реабілітації інвалідів, затвердженою рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів № 14 від 28 січня 1992 року, однак рішенням Львівської обласної ради від 8 грудня 1999 року № 231 було скасовано з 1 січня 2000 року надання пільг, передбачене рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів № 14 від 28 січня 1992 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» від 07.12.2000 року (ст. 58)зупинено на 2001 рік дію положень законодавчих актів України в частині пільг і компенсацій, які фінансуються з місцевих бюджетів усіх рівнів, без надання права органам місцевого самоврядування при затверджені місцевих бюджетів передбачати асигнування для надання зазначених пільг.

Відповідно, рішенням сесії Червоноградської міської ради Львівської області від 2 березня 2001 року № 310 призупинено надання пільг в оплаті житлово-комунальних послуг інвалідам з 1 січня 2001 року.

Законодавством України про Державний бюджет в наступні бюджетні роки, в тому числі місцевим бюджетом м. Червонограда та Львівської області видатки на покриття пільгового споживання електроенергії для інвалідів не передбачались.

Отже, правових підстав для звільнення позивача від оплати послуг із постачання електричної енергії не вбачається, а тому суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування ОСОБА_4 оплати за електроенергію.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: М.Є. Червинська

В.М. Коротун

О.В. Попович