Справа №583/4569/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Плотникова Н. Б.

Номер провадження 22-ц/788/956/17 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І.

Категорія - 47

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Різниченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 квітня 2017 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Охтирського міського відділу Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельним ресурсам», Управління Держгеокадастру в Охтирському районі Сумської області про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити дії, в якому просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0845 га по АДРЕСА_1 шляхом знесення за її рахунок самочинно збудованого гаража за адресою АДРЕСА_2; зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом перенесення існуючої огорожі відповідно до акту про встановлення та закріплення в натурі меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 від 15 листопада 2013 року та державного акту на право власності на земельну ділянку. Свої вимоги мотивує тим, що він є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 м. Охтирка, а відповідачка володіє суміжною земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_2. Відповідачкою самочинно збудовано гараж, який знаходиться на земельній ділянці позивача ОСОБА_3, цим самим відповідачка позбавила позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому на праві власності земельною ділянкою.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_3 З на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 3 964 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 квітня 2017 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того, що позивачем не було доведено, що будівництво гаража та паркану порушило межі його земельної ділянки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, так як він є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і вимогам закону.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 відповідно до державного акту НОМЕР_1, виданого 20 липня 2005 року на підставі рішення Охтирської міської ради 26 сесії 4 скликання від 25 березня 2005 року, є власником земельної ділянки площею 0,0609 га по АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2. До 1999 року власником суміжної земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1, цільове призначення - для індивідуального житлового будівництва, на підставі Державного акту про право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого 25 квітня 1999 року на підставі рішення виконкому Охтирської міської ради від 16 грудня 1993 р. № 577, являлась ОСОБА_8. Вказану земельну ділянку ОСОБА_8 13 травня 1999 року продала позивачу ОСОБА_3, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. за реєстровим номером 1087 .

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 травня 1999 року ОСОБА_3 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4 від 02 серпня 2006р., площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5.

Рішенням 12 сесії 5 скликання Охтирської міської ради від 25 травня 2007 року № 300-МР затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га в частині зміни конфігурації земельної ділянки, наданої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на ім'я ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 (а. с. 28 т.1). На підставі рішення Охтирської міської ради 12 сесії 5 скликання № 300-МР від 25 травня 2007 року ОСОБА_3 07 вересня 2007 року видано державний акт НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_11.

Рішенням 14 сесії 6 скликання № 230-МР від 22 серпня 2011 року затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення (за функціональним використанням) частини земельної ділянки площею 0,0155 га по вул. Червоноармійська,77 м. Охтирка (індивідуальне житлове будівництво - приватна власність) для комерційного використання (будівництво аптеки) ОСОБА_3 На підставі рішення Охтирської міської ради 12 сесії 5 скликання № 300-МР від 25 травня 2007 року, та рішення Охтирської міської ради 14 сесії 6 скликання № 230-МР від 22 серпня 2011 року ОСОБА_3 17 листопада 2011 року видано державний акт НОМЕР_7 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0845 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8. Крім того на підставі рішення Охтирської міської ради 14 сесії 6 скликання № 230-МР від 22 серпня 2011 року, ОСОБА_3 17 листопада 2011 року видано державний акт НОМЕР_9 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0155 га, цільове призначення - для комерційного використання, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10.

Таким чином, у зв'язку зі зміною цільового призначення (за функціональним використанням) частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0155 га на комерційне використання (будівництво аптеки), ОСОБА_3 було видано два державних акта на земельну ділянку, яку він придбав у ОСОБА_8: площею 0,0845 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,0155 га, цільове призначення - для комерційного використання.

Відповідно до договору дарування від 19 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. реєстр № 869, ОСОБА_3 подарував своєму сину - ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,0115 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10, цільове призначення - для комерційного використання, розташовану по АДРЕСА_1.

Із земельною ділянкою, яка належить відповідачці ОСОБА_4 та розташована по АДРЕСА_2, межує земельна ділянка ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 площею 0,0845 га.

Для отримання державного акта на право власності на земельну ділянку як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4 була виготовлена відповідна технічна документація, яка містить акт погодження (встановлення), закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі межових знаків на зберігання. Відносно земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_4, акт погодження (встановлення), закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі межових знаків на зберігання складено 14 грудня 2004 року, а відносно земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_3, акт складено 05 вересня 2011 року, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали державні акти на право власності на земельну ділянку .

Згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1037/1038/1039 від 26 грудня 2016 року вбачається, що розташування гаража літ. «Г» (місце розташування: АДРЕСА_2) відносно меж земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 Сумської області відповідає даним технічної документації 2004; не відповідає даним обмінного файлу НОМЕР_2 та поземельної книги від 20 липня 2005 року; не відповідає даним Технічної документації 2011; не відповідає даним обмінного файлу НОМЕР_8 та поземельної книги від 17 листопада 2011 року.

Дослідженням встановлено невідповідність (накладання) меж земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_8: відповідно до даних обмінного файлу НОМЕР_2, поземельної книги від 20 липня 2005 року та даних обмінного файлу НОМЕР_8, поземельної книги від 17.11.2011; відповідно до даних Технічної документації 2004, Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_12 від 20 липня 2005 року та даних Технічної документації 2011, державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_13.

З висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1037/1038/1039 від 26 грудня 2016 року також вбачається:

Аналітичним та графічним співставленням розташування меж земельної ділянки 5910200000120120029 за даними Технічної документації 2011 та розташування меж земельної ділянки 5910200000120120012 за даними Технічної документації 2004 встановлено, що розташування гаражу «Г» відносно меж земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1, станом на дату складання технічної документації державного акту НОМЕР_13, відкриття поземельної книги на земельну ділянку 5910200000120120029, наступне: між південно-східною стіною гаражу «Г» та північно-західною межею земельної ділянки 5910200000120120029 відстань 2,03 -2,05 м; між південно-західною стіною гаражу «Г» та північною межею земельної ділянки 5910200000120120029 перетин - 0,29 - 0,27 м.

При цьому, величина перетину земельних ділянок 5910200000120120012 та 5910200000120120029 відповідно до даних Технічної документації 2004 та Технічної документації 2011 становить 76 кв.м. Величина перетину земельних ділянок між південно-східною стороною межі земельної ділянки 5910200000120120012 та північно-західною стороною межі земельної ділянки 5910200000120120029 становить 0,27-0,29 - 2,03-2,05-2,26.

Аналітичним та графічним співставленням розташування меж земельної ділянки 5910200000120120029 та її поліпшень, за даними Поземельної книги на земельну ділянку 5910200000120120029 від 17 листопада 2011 року, даними обмінного файлу 5910200000120120029.хml та даними топографо-геодезичного знімання фактичного використання земельних ділянок за адресою : АДРЕСА_1, наданих на дослідження 20 грудня 2016 року, встановлено, що фактичне розташування гаражу «Г» перетинає межу досліджуваної земельної ділянки та становить наступну величину: Вздовж південно-західної стіни гаражу «Г» - 3,59-3,37; вздовж південно-східної стіни гаражу «Г» - 5,64 - 5,45 - 6,95.

Аналітичним та графічним співставленням розташування меж земельних ділянок 5910200000120120012 та 5910200000120120029 за даними відповідних поземельних книг від 20 липня 2005 року та від 17 листопада 2011 року та відповідних обмінних файлів встановлено, що розташування гаражу «Г», відносно меж досліджуваних земельних ділянок, між південно-східною стіною гаражу «Г» та північно - західною межею земельної ділянки 5910200000120120029 становить 5,63-5,61.

При цьому, величина перетину земельних ділянок 5910200000120120012 та 5910200000120120029 відповідно до даних обмінних файлів та поземельних книг становить 202 кв.м. Величина перетину земельних ділянок між південно-східною стороною межі земельної ділянки 5910200000120120012 та північно-західною стороною межі земельної ділянки 5910200000120120029 - 5,61-5,63-5,78-5,84.

Таким чином, судом встановлено, що фактичне розташування земельної ділянки ОСОБА_3 не відповідає відомостям, які містяться в Технічній документації 2011 р. на вказану земельну ділянку, та відомостям Поземельної книги на дану земельну ділянку 5910200000120120029 від 17 листопада 2011 року та даним обмінного файлу 5910200000120120029.хml.

Внаслідок даної невідповідності земельна ділянка ОСОБА_3 (відповідно до правовстановлюючих документів) своєю конфігурацією та зовнішніми межами накладається на земельну ділянку ОСОБА_4: величина перетину земельних ділянок 5910200000120120012 та 5910200000120120029 відповідно до даних Технічної документації 2004 та Технічної документації 2011 становить 76 кв.м., величина перетину земельних ділянок 5910200000120120012 та 5910200000120120029 відповідно до даних обмінних файлів та поземельних книг становить 202 кв.м.

Дана обставина також підтверджується даними Державного земельного кадастру, відповідно до якого вбачається накладення земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4, крім того вбачається, що між земельною ділянкою ОСОБА_3 і сусідньою земельною ділянкою по АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_11 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_14 від 18.03.2010р. існує відстань (розрив), хоча відповідно до державного акту ОСОБА_3З НОМЕР_7 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0845 га, та по фактичному використанню його земельна ділянка межує з сусідньою земельною ділянкою ОСОБА_11, розриву між ними немає. Тобто земельна ділянка ОСОБА_3 відповідно до правовстановлюючих документів на неї зміщена в бік земельної ділянки ОСОБА_4

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

У відповідності до приписів ст. 10-11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи в апеляційній скарзі про те що судом першої інстанції було залишено поза увагою пояснення позивача надані в судовому засіданні відносно переліку перешкод зі сторони відповідача, у володінні ним та користуванні земельною ділянкою та надані належні докази у вигляді актів винесення меж земельної ділянки в натурі є необґрунтованими. Судом першої інстанції було взято до уваги всі доводи сторін у справі та досліджено всі наявні докази у справі.

Твердження ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року було встановлено, що ОСОБА_4 при будівництві спірного гаража було порушено вимоги будівельного паспорта, було відхилення від місця прив'язки гаражу, а саме гараж побудований не в глибині двору, як передбачалось проектом, а по лінії паркану та на межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 висновків суду не спростовують. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 не надано доказів порушення його прав, не доведено, що самочинно збудований гараж знаходиться на його земельній ділянці, або порушення відповідачкою меж земельної ділянки позивача.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що висновок судової будівельно - технічної експертизи є не об'єктивним, оскільки зроблений за відсутності даних координат поворотних точок меж відповідних земельних ділянок в «Технічному звіті по складанню Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_8 надану у власність для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 1999р.» є безпідставними. З матеріалів справи вбачається, що у Висновку експерта є відповіді на всі питання, які були поставлені в ухвалі суду. Крім того, для повного проведення експертизи судовим експертом ОСОБА_12 (т. 2, а.с. 217) було надіслано до Охтирського міськрайонного суду Сумської області клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової будівельно - технічної експертизи, які були експерту надані. Сторони, зокрема і ОСОБА_3 не був позбавлений можливості подавати додаткові документи, які вони вважають за необхідне, для врахування їх при проведенні експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України, експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Висновок експерта є належним доказом у справі, а тому, доводи позивача про необ'єктивність висновку експертизи, зацікавленість експерта, є безпідставними.

Отже, суд першої інстанції належно оцінив докази та ухвалив рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи. Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -