Судове рішення #64770248

Справа № 307/1612/14-ц


Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України


20 червня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Джуги С.Д., Мацунича М.В.,

з участю секретаря : Шукаль О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 вересня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання незавершеного будівництвом житлового будинку об’єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовував тим, що 26 серпня 1997 року він уклав шлюб з ОСОБА_3, від якого у них народилося троє дітей. Відповідно до договору дарування недобудованого будинку, укладеного 22 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченого державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, відповідач отримала у дар недобудований житловий будинок готовністю 75 %, вартістю 155 015 грн., що розташований по вул. Ракоці, 12 у м. Тячів, Закарпатської області на земельній ділянці площею 600 кв. м. У період спільного проживання у зареєстрованому шлюбі було добудовано вказаний житловий будинок до  рівня  95 % готовності. Згідно зі звітом про оцінку незавершеного будівництвом житлового будинку, складеним ТОВ «Ріалті-О», рівень готовності будинку становить 95 %, оціночна вартість 735 863 грн. Позивач вважає, що вказаний житловий будинок повинен належати йому з відповідачкою на праві спільної сумісної власності, оскільки у період їхнього шлюбу за рахунок їхніх трудових та грошових затрат істотно збільшилась його цінність (вартість), а саме з 155 015 грн. на 735 863 грн., та у процентному відношенні з 75% готовності до 95% готовності.

Посилаючись на наведене, позивач просив суд визнати незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Ракоці, 12 у м. Тячів Закарпатської області з рівнем готовності 95 % об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на половину вказаного житлового будинку.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від   17 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з   Іванчова Б.Г. на користь Іванчової М.В. 3 150 грн витрат на правову допомогу.

Дана справа судами розглядалась неодноразово. Останнім рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2015 року рішення Тячівського районного суду від 17 вересня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тячівського районного суду від 17 вересня 2014 року, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити. Вказує на те, що у період шлюбу з відповідачкою, за рахунок їхніх трудових та грошових затрат, істотно збільшилась цінність (вартість) незавершеного будівництвом житлового будинку по вул.Ракоці,12 у м.Тячів, а саме з 155 015 грн. на 735 863 грн., та у процентному відношенні з 75% готовності до 95% готовності. Наведене збільшення вартості та характеристики майна вважає істотним.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2 просить скасувати у мотивувальній частині рішення Тячівського районного суду від 17 вересня 2014 року щодо встановлених судом обставин про збільшення ступеня готовності спірного будинку і здійснення покращень останнього за час перебування сторін спору у шлюбі, та ухвалити у цій частині нове рішення про відсутність факту збільшення ступеня готовності будинку і будь-яких його покращень, посилаючись на безпідставність та недоведеність зазначених висновків.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 серпня 1997 року між Іванчовим Б.Г. та Іванчовою М.В. було укладено шлюб, який зареєстровано Мукачівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 363 (а. с. 3).

Згідно з договором дарування недобудованого будинку від 22 травня      2008 року, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 недобудований житловий будинок № 12 готовністю 75 %, що розташований по вул. Ракоці в м. Тячів на земельній ділянці площею 600 кв. м, інвентаризаційна вартість якого згідно з довідкою, виданою Тячівським МБТІ від 08 травня 2008 року за № 58, становила 155 015 грн (а. с.7–8).

За змістом ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

На підтвердження обставин, передбачених наведеною нормою, позивач надав звіт про оцінку незавершеного будівництвом житлового будинку по  вул. Ракоці, 12 в м. Тячів від 03 вересня 2013 року, в якому зазначено, що вартість об'єкта незавершеного будівництваготовністю 95 % становить 735 863 грн (а.  с. 9–26); та технічний паспорт на садовий (індивідуальний) житловий будинок по вул. Ракоці, 12 в м. Тячів від 02 вересня 2013 року (а. с. 38 – 42).

Вимоги ст. ст. 60, 179, 213, 214, 301 ЦПК України зобов’язують суд з’ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За вимогами ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірний незавершений будівництвом житловий будинок набутий ОСОБА_3 за час шлюбу на підставі договору дарування, готовністю 75%, відповідно до положень ч. 2 ст. 57 СК України є її особистою приватною власністю. Оскільки ступінь готовності вказаного будинку за час шлюбу сторін збільшилася з 75% до 95%, що становить 20 %, то частка ОСОБА_1 у спільному покращенні будинку становить лише 10 %, а тому суд дійшов висновку, що таке покращення відповідно до вимог ч. 1 ст. 62 СК України не можна вважати істотним, у зв’язку з чим відсутні підстави для визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю та визнання за позивачем права власності на половину цього будинку.

В основу висновків суду щодо встановлених обставин про те, що ступінь готовності незавершеного будівництвом будинку збільшився на 20 %, покладено надані позивачем звіт про оцінку та технічний паспорт на будинок.

Проте, колегія суддів вважає, що вказані докази не є належними, оскільки не містять інформацію щодо предмета доказування, і звіт про оцінку незавершеного будівництвом житлового будинку від 06.09.2013 року, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом 24.04.2014 року та розгляду справи судом, вже був недійсний, так як у звіті зазначено, що строк дії звіту становить шість місяців від дати оцінки 03.09.2013 року, який закінчився 03.03.2014 року (а.с.11 т.1).

Відповідно до вимог п. п. 53, 54 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання).

Зібрані   оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

Звіт про оцінку незавершеного будівництвом житлового будинку по  вул. Ракоці, 12 в м. Тячів від 03 вересня 2013 року, наданий експертом за запитом адвоката в інтересах ОСОБА_1, ставив перед експертом питання щодо ринкової вартості об’єкта незавершеного будівництва та щодо ступеня його готовності.

У звіті про оцінку незавершеного будівництвом житлового будинку по   вул. Ракоці, 12 в м. Тячів від 03 вересня 2013 року відсутні висновки щодо дослідження питання про готовність будинку, вихідні дані про технічну характеристику об’єкта оцінки, зокрема про ступінь готовності 95 % оцінювач встановив за даними технічного паспорта на садовий (індивідуальний) житловий будинок по вул. Ракоці, 12 в м. Тячів від 02 вересня 2013 року.

Згідно п. 1.4. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від  24 травня 2001 року № 127, на підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2-8, 18), які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката і його печаткою.

Технічний паспорт на садовий (індивідуальний) житловий будинок по вул.Ракоці,12 в м.Тячів від 02 вересня 2013 року містить лише підпис виконавця без зазначення його особи (ПІБ, серія та номер кваліфікаційного сертифіката), без відповідного підпису керівника БТІ та печаток.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказаний звіт про оцінку та технічний паспорт на будинок беззаперечно не стверджують обставин щодо продовження будівництва житлового будинку по вул.Ракоці,12 в м.Тячів за час шлюбу до готовності 95%. А тому висновки суду першої інстанції щодо збільшення рівня готовності спірного будинку з 75% до 95% є помилковими.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на довідку, видану апеляційному суду Закарпатської області територіальним виробничим підприємством «ТЕХБУД-СЕРВІС» за №81 від 02.12.2014 року про те, що рівень незакінченого будівництва основної будівлі житлового будинку (літ.А), що знаходиться за адресою м.Тячів, вул.Ракоці,12 складає 95% (а.с.177 т.2), є безпідставним і спростовується висновком №276 судової будівельно-технічної експертизи від 9 лютого 2017 року, складеним судовим експертом ОСОБА_6 на виконання ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 07.10.2016 року, яким встановлено, що ступінь готовності незавершеного будівництвом житлового будинку по вул.Ракоці,12 в м.Тячів - на день проведення експертизи становить 91%, а вартість 1 444 120,9 грн.(а.с.51-64 т.3).

Отже за відсутності належних і допустимих доказів щодо продовження будівництва спірного житлового будинку до готовності 95%, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про збільшення рівня готовності цього будинку з 75% до 95% , тобто на 20%.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних доказів щодо істотного збільшення спірного житлового будинку у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат подружжя, відсутні передбачені ч.1 ст.62 СК України підстави для визнання незавершеного будівництвом житлового будинку по вул.Ракоці,12 в м.Тячів об’єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та визнання за ОСОБА_1 права власності на половину цього будинку.

Не може вважатися істотним збільшенням вартості спірного майна збільшення відсотка готовності будинку з 75% до 91% - на 16%.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України слід скасувати, оскільки судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, і позивачем не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. По справі ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити, а апеляційні скарги сторін задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316-319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 вересня 2014 року – скасувати.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання незавершеного будівництвом житлового будинку об’єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :


Судді :




  • Номер: 22-ц/777/2299/15
  • Опис: про визнання незавершеного будівництва житлового будинку об’єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництва житлоовго будинку
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 307/1612/14-ц
  • Суд: Апеляційний суд Закарпатської області
  • Суддя: Готра Т.Ю.
  • Результати справи: в позові відмовлено; Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення без зміни рішення суду першої інстанції
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.07.2015
  • Дата етапу: 17.08.2015
  • Номер: 22-ц/777/153/17
  • Опис: про визнання незавершеного будівництва житлового будинку об’єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництва житлоовго будинку
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 307/1612/14-ц
  • Суд: Апеляційний суд Закарпатської області
  • Суддя: Готра Т.Ю.
  • Результати справи: в позові відмовлено; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.07.2016
  • Дата етапу: 20.06.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація