АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:
головуючої cудді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Іванюка М.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю апелянта ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3., його представника ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., представників всіх інших відповідачів – співвласників майнових паїв – ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_5 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,
ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32,
ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40
ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47,ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54 ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62
Справа № 22-2385/09 Рішення ухвалено під головуванням судді Спринчука В.В.
Категорія 2 Доповідач Денишенко Т.О.
ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65 ОСОБА_66, ОСОБА_67,
ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72
ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76ОСОБА_77 ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82
ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87 ОСОБА_88 ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92 ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97
ОСОБА_91, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107 ОСОБА_108,ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116
ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120 про визнання недійсною третейської
угоди від 10 липня 2008 року, скасування рішення постійно діючого Тре-
тейського суду при ПУМТБ від 19 вересня 2008 року,
за апеляційною скаргою ОСОБА_12 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 червня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
17 березня 2009 року ОСОБА_3. звернувся у Вінницький районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання недійсною третейської угоди від 10 липня 2008 року, укладеної для передачі справи на розгляд третейського суду, скасування рішення постійно діючого Третейського суду при ПУМБТ від 19 вересня 2008 року у справі № 9/125-08, мотивуючи свої вимоги наступним. Рішенням постійно діючого Третейсько-го суду при ПУМБТ від 19 вересня 2008 року у справі № 9/125-08 за ОСОБА_1 визнано право власності на окреме нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1 Дане рішення було винесено без участі ОСОБА_3., який по рішенню Він -ницького районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2008 року являв-ся власником будівель свинарника та кузні стельмашні, що на цей час уже входили в перелік майна, належного на праві власності ОСОБА_1. за рі-шенням третейського суду від 19 вересня 2008 року. ОСОБА_3. вважає,
що оскаржуваним ним рішенням третейського суду порушені його права вла- сника. Крім цього, 59 осіб з тих, у кого ОСОБА_1 придбав майнові сертифі-кати, в 2001 році внесли ці сертифікати як майновий внесок до статутного фонду сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ( далі – СЗАТ ) «Мізяківські Хутори», тому, на думку позивача, ці 59 громадян не могли бути стороною договору купівлі-продажу, визнаного дійсним рішен-ням третейського суду від 19 вересня 2008 року. За твердженням позивача, голова майнової комісії ОСОБА_5 не вправі була підписувати від імені ок-ремих пайовиків акт прийому-передачі ОСОБА_1. нерухомого майна, оскі-льки вона не була на то належним чином уповноважена ( т.1, а. с. 3-8 ).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2009 року ( т.1, а. с. 56 ) до участі в даній справі в якості співвідповідачів за-лучені громадяни, які були сторонами в договорах купівлі-продажу ОСОБА_1 об’єктів нерухомого майна, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28, ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32, ОСОБА_33., ОСОБА_34., ОСОБА_35., ОСОБА_36, ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_41., ОСОБА_42., ОСОБА_43 ОСОБА_44., ОСОБА_45., ОСОБА_46., ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51., ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54., ОСОБА_55., ОСОБА_56, ОСОБА_57., ОСОБА_58., ОСОБА_59., ОСОБА_60., ОСОБА_61., ОСОБА_62, ОСОБА_63., ОСОБА_64., ОСОБА_65 ОСОБА_66., ОСОБА_67., ОСОБА_68., ОСОБА_69., ОСОБА_70., ОСОБА_71., ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74., ОСОБА_75., ОСОБА_76., ОСОБА_77., ОСОБА_78., ОСОБА_79., ОСОБА_80, ОСОБА_81., ОСОБА_82., ОСОБА_83., ОСОБА_84., ОСОБА_85, ОСОБА_86., ОСОБА_33., ОСОБА_87, ОСОБА_88., ОСОБА_89., ОСОБА_90., ОСОБА_91., ОСОБА_92, ОСОБА_93., ОСОБА_94, ОСОБА_95., ОСОБА_96., ОСОБА_90., ОСОБА_97, ОСОБА_98., ОСОБА_99., ОСОБА_100., ОСОБА_101., ОСОБА_102., ОСОБА_103., ОСОБА_104., ОСОБА_105, ОСОБА_9., ОСОБА_106., ОСОБА_107., ОСОБА_108., ОСОБА_109., ОСОБА_110, ОСОБА_111., ОСОБА_112., ОСОБА_113., ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116., ОСОБА_117., ОСОБА_118
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 08 липня 2009 року провадження у даній справі в частині заявлених вимог до ОСОБА_119 ОСОБА_120 ОСОБА_121, ОСОБА_122 – закрито на підставі ст. 205 ЦПК Ук-раїни через смерть зазначених громадян. Суд першої інстанції прийшов до ви -сновку, що правовідносини, що мають місце в даному спорі, не допускають правонаступництва ( т.2, а. с. 1-6, 213, 218 ).
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27 липня 2009 року позов ОСОБА_3. задоволено ( т.2, а. с. 258-263 ), визнано не-дійсною третейську угоду від 10 липня 2008 року, укладену між громадяна-ми – співвласниками майнових паїв, визначених в результаті розпаювання майна КСП ім. Кірова, с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінниць-кої області та ОСОБА_1 про передачу на вирішення до постійного діючого Третейського суду при ПУМТБ спору щодо нерухомого майна, скасовано рішення Третейського суду від 19 вересня 2008 року, яким визнано дійсними договори купівлі-продажу об’єктів нерухомості, укладені між громадянами – співвласниками майнових паїв, визначених в результаті розпаювання майна КСП ім. Кірова, - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27., ОСОБА_28, ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32, ОСОБА_33., ОСОБА_34., ОСОБА_35., ОСОБА_36, ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_41., ОСОБА_42., ОСОБА_43 ОСОБА_44., ОСОБА_45., ОСОБА_46., ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51., ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54., ОСОБА_55., ОСОБА_56, ОСОБА_57., ОСОБА_58., ОСОБА_59., ОСОБА_60., ОСОБА_61., ОСОБА_62, ОСОБА_63., ОСОБА_64., ОСОБА_65 ОСОБА_66., ОСОБА_67., ОСОБА_68., ОСОБА_69., ОСОБА_70., ОСОБА_71., ОСОБА_72., ОСОБА_73., ОСОБА_74., ОСОБА_75., ОСОБА_76., ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79., ОСОБА_80, ОСОБА_81., ОСОБА_82., ОСОБА_83., ОСОБА_84., ОСОБА_85, ОСОБА_86., ОСОБА_33., ОСОБА_87, ОСОБА_88., ОСОБА_89., ОСОБА_90., ОСОБА_91., ОСОБА_92, ОСОБА_93., ОСОБА_94, ОСОБА_95., ОСОБА_96., ОСОБА_90., ОСОБА_97, ОСОБА_98., ОСОБА_99., ОСОБА_100., ОСОБА_101., ОСОБА_102., ОСОБА_103., ОСОБА_104., ОСОБА_105, ОСОБА_9., ОСОБА_106., ОСОБА_107., ОСОБА_108., ОСОБА_109., ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112., ОСОБА_113., ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116., ОСОБА_117, ОСОБА_118 та ОСОБА_1, визнано право власності за останнім на нерухоме майно, а саме: вагову з прибудовами літ. «А» загальною площею 38,6 кв.м., конюшню літ. «Б» загальною площею 307,2 кв.м., млин літ. «В» загальною площею 51,6 кв.м., свинарник з прибудовою літ. «Г» загальною площею 929,3 кв.м., свинарник з прибудовою літ. «Д» загальною площею 949,2 кв.м., кормокухню літ. «д» загальною площею 126,6 кв.м., свинарник літ. «Е» загальною площею 481,5 кв.м., свинарник з прибудовою літ. «Є» за-гальною площею 469,7 кв.м., комору літ. «І» загальною площею 270,3 кв.м., кухню з прибудовою літ. «К» загальною площею 89,1 кв.м., навіс літ. «Ж» за-гальною площею 48,4 кв.м., водонапірну башту літ. «З» загальною площею 44,9 кв.м., криницю «№ 1», криницю «№ 2», що розташоване в АДРЕСА_2. Стягнуто з відповідачів в солідарному порядку на користь ОСОБА_3. 16,00 гри-вень в рахунок відшкодування понесених судових витрат.
Не погодившись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_1 оскаржив йо-го в апеляційному порядку, зазначаючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсному стану речей, спростовуються наявними в справі до- казами, порушують, прямо суперечать нормам матеріального та процесуаль-ного права. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове про відмову в позові ОСОБА_3. в повному обсязі ( т.2, а. с. 270-277 ).
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, його представника, запере-чення позивача та його представника, думку інших осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали останньої, перевіривши законність та обгрун-тованість рішення суду першої інстанції, колегія cуддів апеляційного суду ді-йшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних під-став.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтвер- джуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення спра-ви, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встанов-лених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідно-син.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочин- ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і все -бічне з’ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обста-винам справи. Суд повинен кожен доказ проаналізувати, оцінити його досто-вірність та допустимість.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 червня 2009 року не відповідає цим вимогам, тому підлягає скасуванню з направлен-ням справи на новий судовий розгляд.
Відповідно з ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений до-водами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне неправильне застосування норм матеріального права чи пору-шення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасу-вання рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване рішення третейсько-го суду від 19 вересня 2008 року винесено без участі ОСОБА_3., який на той момент набув права власності на частину спірного майна, що було відомо сторонам у справі № 9/125-08. 19 липня 2007 року ОСОБА_3. купив сви-нарник та кузню стельмашню в с. Переорки у ОСОБА_99., ОСОБА_100, ОСОБА_101., ОСОБА_102., які вони отримали згідно з наказом Міні-стерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62. 59 членів був-шого КСП ім. Кірова, с. Мізяківські Хутори, які пізніше продали свої паї ОСОБА_1., в 2001 році як засновники внесли своє майно, отримане внаслідок розпаювання КСП, в статутний фонд СЗАТ «Мізяківські Хутори».
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вирішена справа за позо-вом ОСОБА_1 № 9/125-08 не підвідомча, не підсудна третейському суду. Крім цього, третейський суд вирішив питання про права та обов’язки окре-мих громадян, зокрема ОСОБА_31., які померли, хоча спірні правовідно-сини допускають правонаступництво, тому належало встановити коло спад-коємців померлого ОСОБА_31.
У власній ухвалі від 08 липня 2009 року суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі в частині вимог, заявлених до чотирьох померлих спів-власників майна розпайованого КСП, прийшов до протилежного висновку, що дані правовідносини не допускають правонаступництва ( т.2, а. с. 213 ).
Суд зазначив, що оскаржуваним рішенням третейського суду порушені права як позивача, так і відповідачів у справі через неможливість його вико-нання з огляду на норми чинного законодавства України.
Висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 27 липня 2009 ро-ку ( т.2, а. с. 260-263 ), не узгоджуються з фактичними обставинами справи, судом допущено порушення норм процесуального права, неправильне засто-сування норм матеріального права, які є обов’язковою підставою для скасу-вання рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
Згідно з пунктами 3 та 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розгляну-то за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чи-ном не повідомлених про час і місце судового розгляду, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі. В даному випадку судом порушено норми процесуального права.
Частиною 2 ст. 311 ЦПК України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої інстанції при ново-му розгляді справи.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказав, що 59 членів був-шого КСП – власників розпайованого майна – як засновники в 2001 році вне-сли своє майно в статутний фонд СЗАТ «Мізяківські Хутори». В лютому-чер-вні 2008 року ці ж громадяни, як члени спілки співвласників майна реоргані-зованого КСП ім. Кірова, уклали договори купівлі-продажу власної нерухо-мості з ОСОБА_1 Дані громадяни неодноразово подавали суду заяви про те, що в повному обсязі отримали від ОСОБА_1 гроші за продану нерухо-мість претензій до покупця не мають, позов ОСОБА_3. не визнають ( т. 2, а. с. 7-208, т.3, а. с. 6-203 ).
При цьому суттєвими є наступні фактичні обставини справи, що заперечу-ють вказані висновки суду.
17 квітня 2007 року ухвалою господарського суду Віннницької області СЗАТ «Мізяківські Хутори» як юридична особа було ліквідовано ( т.1, а. с. 29-30 ). 19 вересня 2008 року згідно рішення постійно діючого третейського суду визнано дійсними договори купівлі-продажу окремих об’єктів нерухо-мості, укладені окремими власниками майна з ОСОБА_1, за останнім ви-знано право власності на придбане нерухоме майно ( т. 1, а. с. 9-12 ). 23 квіт- ня 2009 року ухвалою господарського суду Вінницької області ( т. 2, а. с. 247-249 ) скасована ухвала цього ж суду від 17 квітня 2007 року за нововиявлени-ми обставинами і СЗАТ «Мізяківські Хутори» поновлено як юридичну особу. Тобто, на час вирішення Вінницьким районним судом Вінницької області да-ної справи ( рішення ухвалено 27.06.2009 року ) СЗАТ «Мізяківські Хутори» існувало, його інтереси, майнові права ухваленим судовим рішенням безпо-середньо зачіпаються і дане товариство має приймати участь у справі в якості належного відповідача.
Висновок суду першої інстанції щодо непідвідомчості третейському суду справи, переданої на його вирішення за третейською угодою від 10 липня 2008 року, є помилковим. Трактування позиції непідвідомчості з огляду на набуття чинності ЦК України з 01.01.2004 року, а Законом України «Про тре-тейські суди» з 16.06.2004 року є суб’єктивним, суперечним системному ана-лізу чинного законодавства України. Норми Закону України «Про третейські суди» застосовуються в судовій практиці нарівні з нормами ЦК України і од-ні норми не превалюють над іншими. Зміни в законодавство щодо діяльності третейських судів внесені лише в березні 2009 року і застосовуватися до ви-никлих правовідносин, наявного спору не можуть, оскільки нормативно-пра-вові акти у відповідності із ст. 58 Конституції України, загальновизнаним принципом права не мають зворотної дії в часі.
Закриваючи ухвалою від 08 липня 2009 року ( т.2, а. с. 213 ) провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_31., ОСОБА_45., ОСОБА_46., ОСОБА_33, суд першої інстанції разом з тим позов ОСОБА_3. задово-лив та повністю скасував рішення третейського суду від 19.09.2008 року. В даному випадку судом не залучено правонаступників померлих громадян, хо-ча ним же зроблено висновок щодо необхідності встановлення кола спадко-ємців, чомусь лише померлого ОСОБА_31. У разі закриття провадження в окремій частині справи, оскаржуване рішення третейського суду не підлягало скасуванню в повному обсязі. Отже, судом порушено законні права і охоро-нювані законом інтереси спадкоємців померлих членів спілки співвласниікв майна розпайованого КСП ім. Кірова, яких всупереч положенням цивільно-процесуального законодавства не було залучено до участі у справі в якості належних відповідачів.
Відповідач ОСОБА_1 згідно рішення постійно діючого третейського су-ду від 19 вересня 2008 року визнаний власником окремого нерухомого майна бувшого КСП ім. Кірова, в тому числі спірних свинарника та кузні стельмаш-ні. Власником останніх ОСОБА_3. визнаний рішенням Вінницького ра-йонного суду Вінницької області від 01 жовтня 2008 року ( т.1, а.с. 32-36 ), яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 січня 2009 року ( т. 2, а. с. 278-279 ) скасоване. Під час нового розгляду справи суду належить да-ти юридичну оцінку належності позивача у даній справі, твердженню щодо порушення його майнових прав через розгляд третейським судом заявленої справи у його відсутності.
Вінницьким районним судом Вінницької області вирішено справу, рішен-ня від 27 липня 2009 року в якій оскаржується ОСОБА_1, з порушенням правила підсудності. Даний спір не стосується безпосередньо спірного май-на, а йдеться лише про визнання недійсною третейської угоди від 10.07.2008 року, скасування рішення третейського суду. У відповідності з ч.2 ст. 51 За-кону України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 року № 1701-ІУ в ре-дакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення, рішення третейсь-кого суду повинно оскаржуватися до компетентного суду відповідно до вста-новлених законом підвідомчості та підсудності справ. Згідно п.8 ст. 2 Зако-ну України «Про третейські суди» компетентний суд – місцевий загальний суд за місцем розгляду справи третейським судом. Враховуючи, що оспорю-ване рішення від 19 вересня 2008 року постійно діючим третейським судом при ПУМТБ постановлено в м. Вінниці, по вул. Козицького, № 46, дану циві-льну справу належить спрямувати на вирішення в Ленінський районний суд м. Вінниці згідно безпосередньої підсудності.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підставні, обгрунтовані, вони спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рі-шенні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія cуддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_12 задовольнити частково.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 червня 2009 року скасувати, справу направити за підсудністю в Ленінський район-ний суд як суд першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен-ня, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: