Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 р.                                Справа №805/3946/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

          час прийняття постанови: 13 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Маковецької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід»

до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання незаконною та скасування податкової вимоги № 6540-17 від 04 жовтня 2016 року, визнання незаконним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 174/17 від 06 жовтня 2016 року

за участю:

представника позивача:                     ОСОБА_1 - директор,

представника відповідача:            ОСОБА_2, за дов. від 16.06.2017 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» звернулося до суду з позовом до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги № 6540-17 від 04 жовтня 2016 року, визнання незаконним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 174/17 від 06 жовтня 2016 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, скористався податковою пільгою по звільненню від сплати орендної плати за землю, передбаченою статтею 6 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» лише у березні 2015 року, зменшивши нарахування у декларації за вказаний період. Законність таких дій встановлено судовими рішеннями № 805/2256/15-а, № 805/34/16-а, № 805/301/16-а, № 805/929/16-а. По інших періодах позивач пільгою не користувався, систематично перераховує до бюджету орендні платежі.

Викладені обставини на підставі статті 72 КАС України не потребують доведенню. Про всі ці обставини відповідачу відомо. Більш того, відповідач двічі повідомляв позивача про відсутність у нього податкового боргу і прийняття уточненої податкової декларації з плати за землю за 2015 рік, якою були скореговані платежі за березень 2015 року. Проте, відповідач, не зважаючи на вищевикладене продовжує виносити податкові вимоги та ігнорувати судові рішення

Виходячи з наведеного, ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» вважає, що відсутність у нього податкового боргу з орендної плати, що унеможливлює податкову заставу.

В судовому засіданні директор позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачем через канцелярію суду надано письмові заперечення від 16 грудня 2016 року (а.с. 87-91). Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами пояснив, що позивачем самостійно задекларовано спірні суми орендної плати за землю, тому у відповідності до приписів Податкового кодексу України повинні бути сплачені у строки, передбачені цим Кодексом.

Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог статті 10 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» належним доказом про настання обставин непереборної сили є лише сертифікат Торгово-промислової палати України, якого позивач не має.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 31674430 з 17 вересня 2001 року, що доведено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 7-9).

ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» перебуває на обліку як платник податків у Маріупольській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області з 27 вересня 2001 року, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8 зв. бік).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно до приписів підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За вимогами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Оскільки позивач є платником орендної плати за землю, то 09 лютого 2015 року надав до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої нарахована щомісячна сума податку з січня по листопад складає 203285,95 гривень, а у грудні 2015 року – 203285,90 гривень (а.с. 13-14). Таким чином, самостійно нарахована сума податку з січня по грудень 2015 року складає 2439431,35 гривень.

28 березня 2016 року позивачем надано до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області уточнену податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої самостійно нарахована сума податку у березні 2015 року зменшується на 196008,39 гривень.

Підставою виникнення зазначених вище податкових зобов’язань є договір оренди земельної ділянки з Маріупольською міською радою, наведений у додатку № 1 до податкової декларації (а.с. 15-16).

Підставою зменшення самостійно узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати за землю послугувала стаття 6 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільняються суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Позивач звернувся до Донецької Торгово-промислової палати з проханням надати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, проте, листом від 14 січня 2016 року № 23/12-1-21-03 йому було роз’яснено, що стаття 6 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року звільняє господарюючих суб’єктів без умові те потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, посилаючись при цьому на лист Державної фіскальної служби України від 03.08.2015 року № 16280/6/99-99-17-02-02-15 (а.с. 30-31).

У 2015 році позивач сплатив орендну плату за землю за періоди: квітень-листопад 2015 року по 203285,95 гривень щомісячно та у грудні 2015 року – 203285,90 гривень, що доведено відповідними платіжними дорученнями та з січня 2016 року по серпень 2016 року по 291302,09 гривень щомісячно (а.с. 38-56).

Відповідно до підпункту 14.1.135 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Листом від 25 квітня 2016 року № 139/12/05-19-17 позивача повідомлено про відсутність у нього податкового боргу з орендної плати за землю (а.с. 33).

Листом від 14 липня 2016 року № 22454/Ю/05-83-12-14-4 відповідач повідомив, що згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю зменшено нарахування за березень 2015 року на суму 196008,39 гривень, що відображено в АІС «Податковий блок» (а.с. 32).

Таким чином, з зазначених вище обставин у фіскального органу не було підстав для винесення податкової вимоги через відсутність податкового боргу та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено винесення відповідачем спірної вимоги № 6540-17 від 04 жовтня 2016 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 174/17 від 06 жовтня 2016 року (а.с. 11-12).

Відповідно до приписів частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Правомірність дій щодо сплати орендної плати за землю за березень-грудень 2015 року встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі 805/3644/16-а, що набрало законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі 805/3646/16-а, що набрало законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року.

За таких обставин, вимоги про визнання незаконною та скасування податкової вимоги № 6540-17 від 04 жовтня 2016 року, визнання незаконним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 174/17 від 06 жовтня 2016 року підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги № 6540-17 від 04 жовтня 2016 року, визнання незаконним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 174/17 від 06 жовтня 2016 року – задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати вимогу Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 6540-17 від 04 жовтня 2016 року.

Визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про опис майна у податкову заставу № 174/17 від 06 жовтня 2016 року.

Стягнути з Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» судові витрати з судового збору у розмірі 4404 (чотири тисячі чотириста чотири) гривні 39 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина в присутності представників сторін 22 червня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Голубова Л.Б.