А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 11-968/2009
Головуючий у суді І-ї інстанції Прокопчук А.В.
Доповідач Пікановський Б.В.
У Х В А Л А
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Пасько Д.П.
Суддів: Пікановського Б.В., Дедик В.П.
За участю прокурора Фінца Д.П.
Потерпілої ОСОБА_1
Засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 05 листопада 2009 р.
кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, прокурора Драчевського Є.Ю., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,
на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці
від 18 вересня 2009 р., яким засуджено
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого
за ст. 164 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі.
В задоволені цивільного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вироком встановлено, що згідно з рішенням Замостянського рйонного суду м. Вінниці від 14.10.2002 року ОСОБА_2 зобов'язаний був сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини, але не менше 1/2 неоподатковуваного доходу всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 20.09.2002 року. ОСОБА_2, будучи попереджений про кримінальну відповідальність в разі несплати аліментів на утримання свого неповнолітнього сина, на постійну роботу не працевлаштувався та навіть не намагався працевлаштуватися, з коштів, отриманих від тимчасових заробітків, аліменти не сплачував, заходів щодо погашення заборгованості по аліментам не вживав.
У грудні 2002 року малолітній ОСОБА_3 важко захворів та потрапив до лікарні з діагнозом злоякісна пухлина головного мозку, у зв'язку з чим був терміново прооперований. Однак, ОСОБА_2, будучи проінформованим про стан здоров'я сина та необхідність великих коштів для його лікування, ніякої матеріальної допомоги колишній своїй дружині по лікуванню спільної дитини не надавав. В лікарню провідати дитину та підтримати у важкий час колишню дружину не з'являвся, станом дитини не цікавився. 08.11.2003 року ОСОБА_3 з діагнозом: медуллобластома мозочку з дисемінацією в головний та спинний мозок, помер. ОСОБА_2 на похорони сина не з'явився, ніякої матеріальної допомоги по похованню дитини не надав. У зв'язку зі злісним ухиленням від сплати аліментів, що виражалось у бездіяльності та байдужості ОСОБА_2, утворилась заборгованість по аліментам, яка згідно виконавчого листа 2-1888 від 27.05.2005 року Замостянського районного суду м. Вінниці та довідки № 10-22/1313 від 27.01.2009 року Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції становить з урахуванням пені за прострочення їх сплати у розмірі 5807, 50 грн.
Засудженим ОСОБА_2 подана апеляція, в якій ставиться питання про скасування вироку як незаконного та закриття справи за відсутністю в його діях складу злочину. Основним доводом апеляції є те, що немає доказів його вини у злісному ухиленні від сплати аліментів, він неодноразово переказував кошти колишній дружині, не міг працевлаштуватись, так як хворів.
В апеляції прокурора із внесеними змінами ставиться питання про скасування вироку із поверненням справи на новий судовий розгляд через неповноту судового слідства та порушення вимог процесуального закону. Зокрема, на думку прокурора, обвинувачення не конкретне за змістом в частині суми заборгованості, також у вироку не зазначено місце, час, спосіб та наслідки злочину. Також, прокурор вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є м’яким, оскільки ОСОБА_2 не розкаявся та не сплатив заборгованість по аліментам.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пославшись на наведені у ній доводи, виступ ОСОБА_2, який просить свою апеляцію, за наведеними у ній мотивами, задовольнити, виступ потерпілої ОСОБА_1, яка просить вирок залишити без змін, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про скасування вироку із поверненням справи на додаткове розслідування з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 132 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. У постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому.
Дані вимоги закону під час провадження досудового слідства залишились невиконані. Диспозиція статті 164 КК України передбачає відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Проте, в обвинуваченні не зазначено, які ж дії вчинив, або не вчинив ОСОБА_2 з метою злісного ухилення від сплати аліментів. Не наведено протягом якого періоду він ухилявся від сплати аліментів. Посилання лише в загальних рисах на те, що ОСОБА_2 проявив «бездіяльність та байдужість», «не працевлаштувався на постійну роботу» не розкривають об’єктивну та суб’єктивну сторону даного злочину. Без уваги залишились доводи обвинуваченого про те, що він не мав можливості працевлаштуватись, так як в листопаді та грудні 2002 р. лікувався у зв’язку із переломом ноги, продовжував хворіти і надалі, що підтверджується копіями листка непрацездатності та медичної довідки (а. с. 173-174).
Також, слушними є доводи в апеляції прокурора про відсутність в матеріалах справи обґрунтування суми заборгованості, яка виникла внаслідок ухилення від сплати аліментів. Зокрема, висновок досудового слідства про заборгованість по аліментах в розмірі 5807,50 грн. відповідає лише сумі, яка зазначена в листі Замостянського відділу ДВС від 27.01.2009 р. Проте, в даному листі навіть не зазначено станом на який час утворилась дана заборгованість, яким чином проводився розрахунок тощо (а. с. 93). Разом з тим, в матеріалах справи є ряд документів, в яких фігурують різні суми заборгованості: копія довідки міського відділу ДВС від 17.05.2005 – 1618,09 грн. (а. с. 9); копія подання державного виконавця про борг станом на 18.06.2003 р. - 463 грн. (а. с. 12); подання державного виконавця (без дати) про заборгованість в сумі 3534,90 грн. (а. с. 28); копія попередження державного виконавця від 30.05.2005 р. про заборгованість в сумі 054,90 грн.(а. с. 34).
Ці порушення закону залишились поза увагою суду, а тому вирок суду підлягає скасуванню через неповноту та однобічність досудового слідства.
Під час додаткового розслідування необхідно усунути вищезазначені порушення вимог закону та встановити обставини, які пов’язані із ухиленням ОСОБА_2 від сплати аліментів, а саме оглянути відповідне виконавче провадження, долучити до матеріалів справи копії постанов про відкриття та закриття виконавчого провадження, довідку про заборгованість по аліментам із зазначенням періоду в який утворилась ця заборгованість та розрахунку суми заборгованості, встановити яким чином ОСОБА_2 ухилявся від сплати аліментів, з’ясувавши час, місце, спосіб, мотиви спрямованої на це дії або бездіяльності, перевіривши його доводи про те, що він не міг працювати через травму ноги, в залежності від встановленого, прийняти законне рішення.
Доводи прокурора про м’якість призначеного покарання колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обставини, на які послався прокурор (засуджений не розкаявся, не усунув заподіяну шкоду), не є такими, що обтяжують покарання (ст. 67 КК України).
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_2, прокурора Драчевського Є.Ю. задовольнити частково. Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 вересня 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування прокурору Замостянського району м. Вінниці.
Судді: (підписи)
Вірно: