Судове рішення #6476323

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     29 жовтня 2009 року                                                                      м. Вінниця


     Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Він-ницької області в складі:

     головуючої судді Денишенко Т.О.,

     суддів Гуцола П.П., Матківської М.В.,

     при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю апелянтки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2., розгля -нувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засі-дань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

                            ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору довічного утриман-

                            ня, визнання права власності на житловий будинок,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринсь-кого міськрайонного суду Вінницької області від 22 липня 2009 року,


В С Т А Н О В И Л А:


     14 травня 2007 року ОСОБА_4 звернувся в Жмеринський міськрайон-ний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_3. про визнання до-говору довічного утримання частково недійсним, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташо-ваного по АДРЕСА_1 ( а. с. 1-3, 53-55 ). Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 з 21.01.1956 року перебу-вав у шлюбі з ОСОБА_5, що підтверджується довідкою, виданою ви-конкомом Чернятинської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 14.12.2004 року за № 90-60 ( а. с. 11 ). Подружжям було придба-но житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1. На місці старого будинку подружжям Петрових був побудований новий. ОСОБА_5 20.07.2003 року померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Жмеринського міського управління юстиції Вінни-цької області від 14.12.2004 року за № 337 ( а. с. 7 ). На час подання цього позову до суду ОСОБА_4 виявив, що 11.10.2002 року дружиною було ук-ладено договір довічного утримання ( а. с. 10 ), який передбачав передачу нею ( далі – відчужувачем ) у власність ОСОБА_3 ( далі – набувач ) належного їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Жмерин-ською державною нотаріальною конторою 03.05.1957 року по реєстру № 2777, зареєстрованого у Вінницькому обласному об’єднаному бюро техніч-ної інвентаризації 22.01.1988 року за № 5115, житлового будинку, інвента-ризаційна вартість якого оцінена сторонами в 10000,00 гривень. ОСОБА_6 просив суд першої інстанції ухвалити рішення, яким визнати договір до-вічного утримання, укладений його дружиною з ОСОБА_7, недійс-ним в частині 1/2 жилого будинку з господарськими будовами, розташова-ного в АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на вказану частину будинку, оскільки вказане майно належить йому на праві спільної сумісної власності подружжя. ОСОБА_4 просив витребу-вати зі Жмеринської міської державної нотаріальної контори оспорюваний договір довічного утримання з усіма доданими до нього документами та при наявності його заяви-погодження на укладення дружиною договору довічного утримання призначити у справі судово-почеркознавчу експерти-зу.

     Зі свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Жмеринка, Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області від 12.10.2007 року за № 429 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер ( а. с. 41 ).        

     20 червня 2007 року ОСОБА_4. був складений заповіт, зареєстрова-ний в реєстрі за № 2924, про те, щo все належне йому за законом майно він заповів ОСОБА_1, до якої перейшли цивільні права та обов’язки спад -кодавця ( а. с. 42 ). Відносини спадкування ОСОБА_1 виникли на підставі факту смерті ОСОБА_4 З цим юридичним фактом закон пов’я-зує появу у ОСОБА_1 права на прийняття спадщини. 12.06.2008 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.        

     14 квітня 2008 року ОСОБА_1 була подана до суду першої інстан-ції заява про зміну та доповнення позовних вимог, де вона просить  визна-ти недійсним договір довічного утримання, посвідчений 11.10.2002 року Жмеринською міською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-1705, укладений ОСОБА_5 і ОСОБА_7, визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарсь-кими будовами в АДРЕСА_1 та зобов’язати Жме-ринський структурний підрозділ бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_3. на вказане нерухоме майно і зареєструвати зазначене майно на неї ( а. с. 66-67 ).

     Ухвалою Жмеринського міськрайсуду Вінницької області від 04.12.2008 року провадження у справі закрито на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК Украї-ни ( а. с. 115 ). Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13.01. 2009 року ухвалу суду першої інстанції було залишено без змін ( а. с. 136-138 ). Ухвалою Верховного Суду України від 03.06.2009 року ( а. с. 159-160) ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04. 12.2008 року, ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13.01.2009 року скасовано, справу передано для розгляду до суду першої інстанції.

     Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22. 07.2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору довічного утримання, визнан-ня права власності на житловий будинок – закрито з тієї підстави, що згід-но п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову. Ухвала суду від 22.07. 2009 року постановлена судом в попередньому судовому засіданні, у від-сутності позивачки або її представника, за клопотанням представника від-повідача – ОСОБА_6  ( а. с. 179 ).

     04 серпня 2009 року до суду першої інстанції надійшла апеляційна скар-

га ОСОБА_1 на ухвалу суду від 22.07.2009 року ( а. с. 185-186 ), в  якій вона просить вказану ухвалу скасувати, справу направити на новий роз-гляд до суду першої інстанції. Апелянтка посилається на необгрунтова-ність та неправомірність ухвали суду, винесеної з порушенням норм мате- ріального та процесуального права.

     Ухвалою колегії cуддів апеляційного суду Вінницької області від 02.09. 2009 року клопотання ОСОБА_1 задоволено, їй поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінни-цької від 22 липня 2009 року ( а. с. 192-193 ).

     Колегія cуддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Він-ницької області у відповідності зі ст. 305 ЦПК України ухвалила розгляну-ти дану справу за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у відсутності відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_6, оскільки дані особи завчасно та належним чином повідомлені в установле-ному порядку про день і час розгляду справи ( а. с. 213 ), але в судове засі-дання не з'явилися з невідомих причин, заяву з клопотанням про відкладен -ня розгляду справи суду не подавали.  

     Заслухавши доповідача, пояснення апелянтки та її представника, дослі-дивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухва-ли суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія cуддів апеляційного суду Вінницької області дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу су -ду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд першої інстанції пору-шив порядок вирішення цього питання.

     З матеріалів справи вбачається, що в процесі постановлення в поперед-ньому судовому засіданні ухвали про закриття провадження у справі судом першої інстанції не були виконані вимоги Верховного Суду України, що мають значення для правильного вирішення спору.

     Так, будинок, який був оформлений на одного з подружжя, але придба-ний в шлюбі спільно подружжям, може бути визнаний згідно зі ст. 25 КпШС України, у відповідності з нормами СК України ( належить врахо-вувати дію законів в часі ) спільним майном подружжя. У такому випадку жилий будинок належить подружжю на праві спільної часткової власності.

     ОСОБА_6, за його твердженням на час звернення в суд з позовом, належала на праві приватної власності частина спірного будинку, яким він  розпорядився, склавши заповіт на користь ОСОБА_1 ( ч. 1 ст. 1235 ЦК України ). ОСОБА_1 вступила в дану справу в якості позивачки, подавши заяву від свого імені про зміну та доповнення до позовних вимог ( а. с. 66-67 ). Дана заява прийнята судом і в справі продовжено проваджен-ня за участю позивачки ОСОБА_1 як правонаступниці після смерті ОСОБА_4

     В даному контексті належить відмітити, що суд першої інстанції помил-ково в оскаржуваній ухвалі від 22 липня 2009 року вказує, що розглянутою є справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, оскільки ос-танній 11 жовтня 2007 помер і його інтересів довіритель представляти уже не може. Згідно п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.

     Крім викладеного, належить мати на увазі висновки в даній справі Вер-ховного Суду України, викладені в ухвалі від 03 червня 2009 року ( а. с. 159 ). Верховний Суд України наголошує, що в тому разі, коли відчужува-чем половини будинку за договором довічного утримання пред’явлено по-зов до суду про визнання недйсним такого договору, факт його смерті до вирішення справи не означає припинення спору. Як і цьому випадку, в справі наявний новий учасник спору - правонаступниця ОСОБА_1      

     Згідно ст. 130 ЦПК України ухвалення судового рішення у справі в по-передньому судовому засіданні можливе у разі відмови від позову, визнан-ня позову, укладення мирової угоди. В інших випадках судове рішення не може ухвалюватися в попередньому судовому засіданні, тим більше за від-сутності позивачки.

     Посилання суду першої інстанції в даному випадку на п.4 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про зас-тосування норм цивільного законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» є безпідставним, оскільки дане роз’яснення стосується закриття провадження у справі у випадку відмови від позову чи визнання судом укладеної сторонами спору мирової угоди.

     Викладене свідчить про допущені судом першої інстанції при вирішен-ні даної справи неодноразові порушенння вимог матеріального та процесу- ального права.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

     Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстан-

ції. З гідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу су-ду першої інстанції, апеляційний суд скасовує  ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.  

      Доводи апеляційної скарги підставні, вони спростовують висновки суду першої інстанції.                                                                                                

     Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, ко- легія cуддів –

     

У Х В А Л И Л А:


     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

     Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 липня 2009 року скасувати, направити справу на новий судовий розгляд по суті заявленого спору до того ж суду.

     Дана ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

     Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бу- ти оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України.                  



              Головуюча:


              Судді:




 




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація