Судове рішення #6476296

                    Справа №2а-1419                       2009р.  





П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  


 30 вересня  2009 року      Дружківський міський суд       Донецької області   у складі:       

      головуючого –       судді                                              Лебеженко В.О.    

 при секретарі                                                               Слободкіній Т.І.

 за участю позивача                               ОСОБА_1

      представника відповідача                          ОСОБА_2                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення  Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 2006 по квітень 2009 року та недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2004 по 2008 рік, -


В С Т А Н О В И В :  


14 серпня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.  

02 лютого 2000 року у нього народилась донька – ОСОБА_3 , якій був наданий статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.  

Відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачені щомісячні компенсаційні виплати на дитину шкільного віку в розмірі 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на час виплат. Фактично відповідач сплатив йому за період з вересня 2006 року по березень 2007 року в розмірі 3,30 грн., в квітні 2007 року –  16,50 грн., з травня 2007 року  по квітень 2009 року по 16 грн. 50 коп. Вважає,  що за період з вересня 2006 року по квітень 2009 року УПСЗН Дружківської міської ради недоплатило йому щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку у сумі 7525 грн. 96 коп.

Також, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії він набув право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач виплачує йому щорічну компенсацію значно меншому розмірі: за 2004 рік - 26,70 грн., за 2005-2006 рік по 100 грн., за 2007-2008 рік виплати не проводились. В  результаті чого, за період з 2004 по 2008 рік недоплата складає 11448 грн.30 коп.  

Таким чином, він вважає дії відповідача незаконними, так як при нарахуванні щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку та щорічної компенсації на оздоровлення, відповідач користувався не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому ці виплати були нараховані в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством.

Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку та щорічної компенсації на оздоровлення незаконними. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму щомісячних компенсаційних виплат на дітей шкільного віку за період з січня 2006 року по квітень 2009 року у розмірі 7525 грн. 96 коп. та недоплачену суму щорічної компенсації на оздоровлення за період з 2004 по 2008 рік недоплата у розмірі 11448 грн.30 коп.  



В судовому засіданні представник  відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що виплати на дитину шкільного віку та виплати на оздоровлення Дружківським управлінням праці та соціального захисту населення проводились в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Щодо стягнення щорічної компенсації за 2007, 2008 рік, то на рахунок управління був накладений арешт, тому виплати за ці роки не проводились. Просить суд у задоволенні позову відмовити.  


Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.


Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до другої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії А № 338741 (а.с.11).


Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.


Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 4 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення  інвалідам третьої групи  виплачується в розмірі п’яти   мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.  

Зазначені норми Закону протягом 2004-2005 року були чинні і підлягають застосуванню.


Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.  

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2005-2007 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.


Однак, дію частини четвертої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно мінімальної заробітної плати було зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005р. № 3235-1V, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати порушеними права позивача щодо невиплати відповідачем одноразової щорічної допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати у 2006 році, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають.


Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2007 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки Рішенням Конституційного суду від 09 липня 2007року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від  19.12.2006 р. N 489-V  в частині призупинення дії ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.  


Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2008 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.


Відповідно до Пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України", текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".


Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнаних неконституційними.


За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дружківське управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статс і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.  


Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами від 17.06.2004 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” з наступними змінами, розмір мінімальної заробітної плати становить: з  01 січня 2004 року по 31 серпня 2004 року – 205 грн., з 01 вересня 2004 року – 237 грн., з 01 січня 2005 року – 262 грн., з 01 квітня 2005 року – 290 грн., з 01 липня 2005 року – 310 грн. на місяць, з 01 вересня 2005 року – 332 грн.

Статтею 81 Закону України «Про державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005 р. № 3235-15 встановлено з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної  плати  350  грн.  на місяць,  з 1 липня 2006 року – 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.


Статтею 76 Закону України ««Про державний бюджет України на 2007рік» № 489-V від 19.12.2006 року встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної  плати  400  грн.  на місяць,  з 1 квітня 2007 року – 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007р. – 460 грн.

Відповідно до ст.59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року  розмір заробітної плати з 01.01.2008 року складала 515 грн., 1 квітня 2008 року – 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з 1 грудня 2008 року – 605 грн. на місяць.


Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення № 06/1402 від 28.04.2009 року (а.с.13) позивачу щорічна допомога на оздоровлення була виплачена у розмірі:

- за 2004р. – 26,7 грн. – 18.04.2005р.

- за 2005р. – 100 грн. – 28.09.2006р.

- за 2006р. – 100 грн. – 12.06.2007р.

Допомога на оздоровлення за 2007, 2008 рік не виплачено з приводу накладення арешту на розрахунковий рахунок.

В судовому засіданні позивач пояснив, що на день розгляду справи щорічна допомога на оздоровлення за 2007, 2008 роки йому не виплачена. Представник відповідача даний факт не заперечував.


При розрахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки позивачем розмір мінімальної заробітної плати був використаний у сумі 625 грн., що відповідає розміру мінімальної заробітної плати на 01.04.2009 року встановлений Законом України „Про державний бюджет на 2009 рік” Враховуючи, що суд при розгляді справи не може вийти за межі  позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню щорічна допомога на оздоровлення за 2007,2008 роки у сумі:  

(625 х 5) х 2 = 6250 грн.


З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:  

за 2004 рік: в сумі 1423,30 грн. (290х5-26,7)

за 2005 рік: в сумі  1775 грн. (375х5-100)

за 2007 рік  в сумі  3125 грн.  (625х5)

за 2008 рік  в сумі  3125 грн.  (625х5)


Всього: 1423,30+1775+3125+3125 = 9448,30 грн. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2004,2005,2007,2008 роки.  


Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоотриманих компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з січня 2006 року по квітень 2009 року, суд зазначає наступне.


Згідно свідоцтва про народження  серія І-НО №150153 ОСОБА_4 народилася 02.02.2000 року. Батьком зазначений ОСОБА_1 (а.с.14).


Згідно посвідчення серії Д № 528484 від 10.12.2001 року ОСОБА_3 набула статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с.15).

 Пунктами 6, 8 частиною 1 статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено щомісячна виплата мінімальної заробітної плати,  дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи та щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;  

      Згідно Роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України №662/0/15-07/20 від 24.10.2007 року  виплати на дітей шкільного віку слід проводити в період навчання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах (школах), оскільки після закінчення школи вони набувають іншого статусу (учнів закладів профтехосвіти, студентів, курсантів, та ін.).  

 

Згідно довідки директора ОШ№12 від 29.04.2009 року ОСОБА_4 навчається у загальноосвітній школі І-ІІІ ступені №12 м.Дружківки, Донецької області в 3-Б класі (а.с.12).


Однак, слід відмітити, що дію статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно мінімальної заробітної плати було зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005р. № 3235-1V, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати порушеними права позивача щодо невиплати відповідачем щомісячних виплат на дитину шкільного віку у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати за 2006 рік, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення недоотриманих щомісячних виплат на дитину шкільного віку за 2006 рік задоволенню не підлягають.


Щодо позовних вимог в частині стягнення недоотриманих щомісячних виплат на дитину шкільного віку за 2007-2008 рік, суд зазначає, що  Рішенням Конституційного суду              №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік»          № 489-V від 19.12.2006 року та положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року  в частині призупинення дії ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.  

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.


Отже, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року була відновлена дія статті 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».


Відповідно до інформації начальника УПСЗН Дружківської міської ради №06/1401 від 28.04.2009 року ОСОБА_1 були виплачені щомісячні компенсації сім’ям з дітьми:  з 01.12.2001 року (з моменту звернення) по 31.03.2007 року – по 3,30 грн.

   з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року  - 5,94 грн.

з 01.05.2007 року по 30.04.2009 року по 16,50 грн. (а.с.17).


З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:  

       за період з 09.07. 2007р. по 31.12.2007 року:  

з 09.07.2007р. по 31.07.2007 р.: (420х50%) /31х23 – (3,3/31х23) =155,81-2,45=153,36 грн.  

з серпня 2007р. по вересень 2007р.: (440х50%)х2 – (16,5х2)=440-33=387 грн.

з жовтня 2007р. по грудень 2007р.: (460х50)х3 – (16,5х3)=690-49,5=640,50 грн.

Всього:1182 грн. 86 коп.

       за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року:  

з 22.05.2008р. по 31.05.2008р.: (525х50%/31х10) – (16,5/31х10)=84,68-5,32=79,36грн.

з червня 2008р. по вересень 2008р.: (525х50%)х4 – (16,5х4)=1050-66=984грн.

з жовтня 2008р. по листопад 2008р.: (545х50%)х2 – (16,5х2)= 545-33=512грн.

за грудень 2008р. (605х50%) – 16,5= 302,5-16,5=286 грн.

Всього:1861 грн. 36 коп.

       за період з 01.01.2009 по 30,04.2009 року:  

з 01.01.2009р. по 31.03.2009р.: (605х50%)х3 – (16,5х3)= 907,5-49,5=858грн.

за квітень 2009р.: 625х50% - 16,5 = 296 грн.

Всього: 1154 грн. 00 коп.

Таким чином сума недоплаченої щомісячної виплати на дитину шкільного віку передбаченої статтею 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31 квітня 2009 року складає 4198 грн. 22 коп. В іншій частині позову суд вважає необхідним відмовити.


Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

На підставі викладеного, та керуючись Рішенням Конституційного Суду України            №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -    

П О С Т А Н О В И В :  


 Позовні вимоги ОСОБА_1    до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 2006 по квітень 2009 року та недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2004 по 2008 рік – задовольнити частково.

 Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплачених  щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 по 31.04.2009 року – незаконними.

 Стягнути з Управління  праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради  за рахунок коштів Державного бюджету України  на користь   ОСОБА_1   недоплачені  щомісячні компенсаційні виплати на дитину шкільного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року  у сумі 1182 (одна тисяча сто вісімдесят дві) гривні 86 коп.,  за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року у сумі 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) гривня 36 коп., за період з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року у сумі 1154 (одна тисяча сто п’ятдесят чотири) гривні 00 коп. Всього у сумі 4198 (чотири тисячі сто дев’яносто вісім) гривень 22 коп.

 

 Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої  щорічної допомоги на оздоровлення за 2004,2005, 2007, 2008 рік – незаконними.  

 Стягнути з Управління  праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради  за рахунок коштів Державного бюджету України  на користь   ОСОБА_1    недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2004 рік у сумі 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) гривні 30 коп., за 2005 рік у сумі 1775 (одна тисяча сімсот сімдесят п’ять) гривень  00 коп., за 2007  рік у сумі 3125 (три тисячі сто двадцять п’ять) гривень 00 коп., за 2008  рік у сумі 3125 (три тисячі сто двадцять п’ять) гривень 00 коп., всього у сумі 9448 (дев’ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 30 коп.  

В іншій частині позову – відмовити.  


Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошенні у судовому засіданні 30 вересня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 05 жовтня 2009 року.


На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання  постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.


Суддя


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація