ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чорноус Л.І.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"21" червня 2017 р. Справа № 557/316/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від "19" травня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Гощанського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом в якому просив зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат.

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від "19" травня 2017 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), учасник бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №141 від 02.03.2016 року "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік виплачено в розмірі 920 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції вказав, що відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду погоджується з вказаним висновком виходячи з наступного.

Розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 26 розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України, норми і положення статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлюються в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року у справі №20-рп/2011 вказано, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації прав може бути змінений державою через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів суспільства. Вказані заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України. Відтак зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим є встановлення правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року у справі №3-рп/2012 вказано, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Право визначати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі "ОСОБА_4 проти України", що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено право власності. Судом вказано, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.

Постановою Кабінету Міністрів України №141 від 02.03.2016 року "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" визначено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі 920 гривень.

Матеріали справи свідчать, що позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік виплачено в розмірі 920 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в спірних правовідносинах відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Гощанського районного суду Рівненської області від "19" травня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації вул. 16 Липня, 79,м.Рівне,33028

4-третій особі: - ,