22-ц/775/426/2017(м)

264/1772/17

Головуючий у 1 інстанції Литвиненко Н.В.

Категорія 19 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Биліна Т.І., Мироненко І.П.

секретар - Брежнєв Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Груп СА» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Груп СА», треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на покращення об'єкту оренди та витребування майна,

ВСТАНОВИЛА :

В квітні 2017 року ТОВ «Глобал Груп СА» звернувся до ОСОБА_3 з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна.

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 квітня 2017 року по справі відкрито провадження.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу від 14 квітня 2017 року та постановити нову, якою повернути позовну заяву позивачу. В скарзі зазначає, що суд, відкривши провадження по справі, порушив вимоги п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України. Враховуючи ст. 114 ЦПК України, вважає, що судом було порушено правило виключної підсудності для справ щодо місцезнаходження нерухомого майна.

Сторони та треті особи до суду не явилися. Учасники справи повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином рекомендованою поштою, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень в матеріалах справи, та телефонограмами, зареєстрованими в журналі апеляційного суду за №№ 1256,1257,1258, про причини неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надавали. Від представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 факсограмою надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку із його відрядженням до 30.06.2017 року, на підтвердження якого він письмових документів суду не надав, що позбавляє суд вирішити питання про поважність причин неявки представника. Згідно з положеннями ст.303-1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду. Клопотань про подовження розгляду справи представник не заявляв. У зв’язку із закінченням строку для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, відповідно до положень ст.ст.303-1, 305 ч.2 ЦПК України апеляційний суд розглянув скаргу без участі представника ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, представників ОСОБА_2 – ОСОБА_6, ОСОБА_7, Чекменьова Д,М., які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за даним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119-122 ЦПК України, в тому числі, відсутні підстави вважати, що справа не підсудна цьому суду.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до вимог ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцем знаходження майна або основної її частки.

Як вбачається із позовної заяви позивача, він просить стягнути з відповідача на свою користь заборговану орендну плату за користування нежилим приміщенням, що знаходиться по вул.Червоноармійській, 21, в м.Київі.

Пунктами 41,42 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз’яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, оскільки спір між сторонами виник щодо стягнення орендної плати за користування нерухомим майном, що знаходиться в м.Київі, він повинен розглядатись за місцем знаходження цього майна.

Суд першої інстанції вищенаведені положення закону до уваги не прийняв, не визначився, чи підсудний спір даному суду, передчасно відкрив провадження по справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, у зв’язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала судді – скасуванню, а позовний матеріал слід повернути в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження по справі у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 квітня 2017 року скасувати, повернути матеріали позовної заяви в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження по справі у відповідності до вимог закону.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1

ОСОБА_8

ОСОБА_9