Справа №2-166/07

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я

05 лютого 2007  року  Авдіївський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Компанієць І.Д.,

секретаря судового засідання Артемової М.А., з участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду міста Авдіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Теріторіальної громади міста Авдіївка про визнання права власності в порядку спадкування, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просила визнати за нею права власності в порядку спадкування на нерухоме майно у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що НОМЕР_5 померла її мати - ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді жилого будинку за вказаною адресою. Своєчасно, в шестимісячний термін не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому встановити право власності у порядку спадкування може лише судовим рішенням. С єдиним спадкоємцем померлої.

В судовому засіданні  представник позивачки ОСОБА_1, діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підтримав позовні вимоги, просив визнати за ОСОБА_3 право власності на будинок у порядку спадкування. Пояснив, що позивачка своєчасно не звернулася до нотаріуса, оскільки є необізнаною у галузі права, фактично прийняла спадщину після матері, вважала, що до нотаріуса може звернутися з заявою в будь-який термін.

Представник відповідача - теріторіальної громади міста Авдіївка ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, не заперечував проти їх задоволення.

Судом були роз'яснені представнику відповідача наслідки, передбачені ст. 174 ЦПК України при визнанні позову відповідачем. Також судом встановлено, що представник відповідача не обмежений в повноваженнях щодо визнання позову.

Визнання представником відповідача, позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

З договору купівлі-продажу НОМЕР_1, зареєстрованого в БТІ, технічного паспорту, вбачається, щоОСОБА_5 є власником житлового будинку з - господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 був чоловікбм ОСОБА_4, що підверджується довідкою РАЦС Київського райуправління юстиції м. Донецьк НОМЕР_3 про те, що 08.10.1982 року між ними був укладений шлюб, актовий запис НОМЕР_2.

ОСОБА_5 помер 08.08.1992 року, про що свідчить свідоцтво про його смерть, видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Авдіївка 30.01.1993 року, актовий записНОМЕР_4.

ОСОБА_5 заповів будинок АДРЕСА_1 своїй дружині ОСОБА_4, що вбачається з заповіту.

З домової книги вбачається, що ОСОБА_4 була зареєстрована у АДРЕСА_1, де й проживала до самої смерті.

ОСОБА_4 померла НОМЕР_5, про що видано свідоцтво відділом реєстрації актів цивільного стану Ясинуватського міського управління юстиції НОМЕР_6.

Позивачка ОСОБА_3 є дочкою померлої, що підтверджується свідоцтвом про її народження, виданого 20.10.1960 року, актовий запис НОМЕР_7, де в графі "мати" вказана ОСОБА_9.

З довідки, яка надана Авдіївською державною нотаріальною конторою, вбачається, що в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ спадкова справа на майно ОСОБА_4, померлої НОМЕР_5, відсутня.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволеннюз наступних підстав.

На підставі ст.549 ЦК України, що діяв на час прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 в 1992 році - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається виниклим правомірно, якщо інше прямо не свідчить з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З пояснень представника позивачки, наданих суду документів: домової книги, заповіту, договору купівлі-продажу, технічного паспорту вбачається, що ОСОБА_4, яка була спадкоємцем після смерті чоловіка ОСОБА_5 за заповітом, - фактично прийняла спадщину - будинокАДРЕСА_1.

Згідно ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадщину за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив та батьки.

З наданих суду документів, пояснень вбачається, що будинокАДРЕСА_1 належав ОСОБА_4, але ж вона належним чином не зареєструвала своє право власності на будинок шляхом реєстрації його в БТ1.

З матеріалів справи вбачається, що , позивачка ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний термін не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але ж є єдиною спадкоємецею померлої ОСОБА_4, її дочкою, тому суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності у порядку спадкування на будинокАДРЕСА_1 з господарськими спорудами.

Керуючись ст.ст. 328, 1261 ЦК,України, ст.ст. 10, 57-60, 130, 174, 208, 212, 213, 214, 215

ЦПК України, суд -                            

 ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Теріторіальної громади міста Авдіївка про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, народження 27.09.1960 року, право власності за законом на нерухоме майно- жилий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_4, померлої НОМЕР_5.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд, одночасно копія -апеляційної скарги надсилається у Апеляційний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк десяти днів з дня проголошення рішення.