Справа № 2-а-282/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2009 р. м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Соколова В.О.,
суддів: Совгири Д.І., Цибульського О.Є.,
з участю секретаря: Сілантьєвої Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області, Міністерства Фінансів України, Головного управління Державного казначейства України про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області, Міністерства Фінансів України, Головного управління Державного казначейства України про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", посилаючись на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року являється дитиною війни. Згідно із статтею 6 даного Закону з 01 січня 2006 року позивачці повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення вказаної норми закону та п.3 ст.22 Конституції України щомісячна допомога дітям війни за 2006, 2007 роки та 2008 році ОСОБА_1 виплачувалась не в повному обсязі, а тому вона просить суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Могилів-Подільського району, а також зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 5666,40 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги і просить суд визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області по недоплаті їй щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, стягнути на її користь недоплачену допомогу за період 01.01.2006 р. по 31.08.2009 р. в сумі 5666,40 грн. та поновити пропущений строк для зверення до адміністративного суду, мотивуючи тим, що про відповідні законодавчі акти, що регламентують виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни їй стало відомо лише в 2009 році.
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області Гоцуляк Р.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав і суду пояснив, що на законодавчому рівні питання виплати підвищення пенсії на даний час досі не врегульовано, а тому управління Пенсійного фонду України Могилів-Подільського району виплачувало позивачці ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни в межах бюджету, затвердженого Кабінетом Міністрів України, яким визначено призначення коштів, що надходять до управління Пенсійного фонду України. Представник відповідача вважає, що не з вини управління Пенсійного фонду України Могилів-Подільського району позивачці було не доплачено грошову допомогу і крім того, позивачкою пропущений річний строк звернення до суду, а тому просив відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача - Міністерства Фінансів України в судове засідання не з'явився, надіслав письмове заперечення, в якому просив в задоволенні позовних вимог до Міністерства Фінансів України відмовити в повному обсязі та розглянути справу без його участі.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в судове засідання не з'явився, надіслав письмове заперечення, в якому просив в задоволенні позовних вимог до Головного управління Державного казначейства України відмовити в повному обсязі та розглянути справу без його участі.
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Посилання представника відповідача Гоцуляка Р.М. на те, що позивачкою було пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, суд вважає обґрунтованим в частині позову про стягнення недоплачених сум за 2006-2007 роки, так як у позовній заяві, що подана до суду 26.08.2009 року, позивачка не просить поновити їй зазначений строк з вказівкою причин, які б суд міг визнати поважними. В той же час, щодо позовних вимог про стягнення недоплачених сум за 2008 рік суд вважає строк звернення до суду не пропущений, оскільки не виплатою щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни права позивачки порушувались в період з 22 травня 2008 року (з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України) по 31 грудня 2008 року, а тому річний строк звернення до суду із позовом необхідно обраховувати з 01 січня 2009 року.
У відповідності до паспорта громадянки України серії НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 від 18 листопада 2004 року особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, являється дитиною війни. Стаття 6 даного Закону встановлювала, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із того, що позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року дану статтю було змінено та визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року дана норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнана неконституційною.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд" у випадку визнання актів або їх окремих положень такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи викладене, вищевказана норма закону втрачає чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
У відповідності до ст. 36 Бюджетного кодексу України, Міністерство Фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Однак, як вбачається з пояснень, матеріалів справи, Міністерством фінансів України не були враховані всі пропозиції і тому належні виплати згідно закону не були профінансовані.
Суд вважає, що відповідальність за такий стан лежить на Міністерстві фінансів України, а тому позов підлягає частковому задоволенню і слід стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства на користь позивачки ОСОБА_1
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте зазначено, що даний мінімальний розмір пенсії застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Однак суд вважає за можливе застосувати саме цю норму закону, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як підстава для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначено в наступному розмірі: з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Виходячи з цього, позивачка мала би отримати за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року грошову допомогу в сумі 1072 гривні 80 копійок. В судовому засіданні встановлено, що за період з 22.05. по 31.12.2008 року позивачці було виплачено грошова допомога Управлінням Пенсійного фонду України Могилів-Подільського району Вінницької області в розмірі 350 грн. (по 48 грн. щомісячно), а тому вона недоотримала допомогу в сумі 722,80 грн (1072,80-350=722,80 грн.), яку слід стягнути з Міністерства Фінансів України шляхом списання Головним управлінням Державного казначейства України на користь позивачки.
На підставі ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 р., рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 86, 159, ч. 3 ст. 160, ст.ст.161, 163 КАС України
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Стягнути з Міністерства Фінансів України шляхом списання Головним управлінням Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни» за період 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 722 (сімсот двадцять дві) грн. 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Київського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий :
Судді: