2-o-7/2007p. РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2007 року                                                                 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд у складі:

головуючої судді                                   Лизенко І.В.,

при секретарі судового засідання Паршиковій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою Лисичанської міської громади у особі управління по здійсненню політики Лисичанської міської ради у галузі житлово-комунального господарства про визнання спадщини відумерлою, -

встановив:

Заявник звернувся до суду з вищеназваною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді жилого будинку АДРЕСА_1, що належав їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.07.1980 p., виданого Лисичанською державною нотаріальною конторою. Згідно із довідкою ЛКП „Паспортна служба" в будинку, що є спадковим майном, крім померлої ніхто зареєстрований не був. Просив визнати спадщину, яка складається з жилого будинку АДРЕСА_1, що залишилась після смерті ОСОБА_1, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою.

У судовому засіданні заявник підтримав викладене у заяві.

Судом досліджені наступні докази: довідка про належність нерухомого майна померлій ОСОБА_1, довідка про смерть ОСОБА_1, довідка про спадкоємців.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Лисичанського відділу РАЦС про смерть (а.с.7), після її смерті відкрилася спадщина у вигляді жилого будинку АДРЕСА_1, що належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.07.1980 р. (а.с. 5).

Відповідно до довідки Лисичанської державної нотаріальної контори від 22.01.2007 року після смерті ОСОБА_1, 26.01.1996 p. з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2, якому було видане свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 549 ч.І п.2 ЦК УРСР ОСОБА_2 прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином, прийнята ОСОБА_2 спадщина у вигляді жилого будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 з 26 січня 1996 року.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_1 була прийнята ОСОБА_2, то передбачені законом підстави для визнання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_1, відсутні, а тому вимоги заявника не підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст. 1277 ЦК України, керуючись ст. ст. 212-215, 218, 274-278 ЦПК України, суд, -

2

вирішив:

У задоволенні заяви Лисичанської міської громади у особі управління по здійсненню політики Лисичанської міської ради у галузі житлово-комунального господарства про визнання спадщини відумерлою відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: