У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.06.06 Справа №12/420
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кричмаржевський В.А. , Юхименко О.В.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю:
представника позивача: не з’явився
представника відповідача 1: Ульченко Л.П., довіреність б/н від 01.12.2005р.
представника відповідача 2: Бондаренко П.П., довіреність б/н від 05.06.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2006 року у справі №12/420
про стягнення суми
встановив,
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.02.2006 року у справі №12/420 (суддя Проценко О.А.) уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Водомер», м. Харків задоволені частково (заява від 19.01.2006р. – аркуш справи 38-44). З відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія», м. Запоріжжя на користь позивача присуджено до стягнення 15 000грн. збитків, 150грн. державного мита, 112,82грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог в позові відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.11.2004р. між сторонами у справі -Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Водомер», м. Харків (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія», м. Запоріжжя (повірений) був укладений договір доручення №003-10/04 за умовами якого, повірений прийняв на себе зобов’язання за рахунок позивача провести сертифікацію комплексу витратомірного ИРКА для використання на АЕС, а довіритель зобов’язався прийняти та оплатити вказані послуги. На виконання умов договору, позивач, платіжним дорученням №512 від 11.11.2004р. здійснив попередню оплату на рахунок відповідача 1 в розмірі 15000грн. Разом з тим, виконання першого етапу робіт за спірним договором відповідач 1 не довів, оскільки акт приймання-здачі виконаних робіт сторонами не підписано. Посилаючись на положення ст.ст. 614, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України суд визнав вимоги позивача про стягнення збитків законними та обґрунтованими.
Не погоджуючись з винесеним судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія», м. Запоріжжя звернулось із апеляційною скаргою. Вважає, що рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, обставини, які місцевий господарський суд визнав встановленими, в дійсності не доведені, що з огляду на ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування або зміни рішення. Доводи заявника ґрунтуються на тому, що кредитором не доведений сам факт збитків та їх розмір, не доведений причинний зв'язок між невиконанням зобов’язання та понесеними позивачем негативними наслідками ( у вигляді втрати інтересу до подальшого виконання договору), відсутність вини відповідача 1 в невиконанні зобов’язання.
За вказаних обставин, заявник просить рішення господарського суду Запорізької області від 06.03.2006р. у справі №12/420 змінити, відмовивши Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Водомер», м. Харків у задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія», м. Запоріжжя про стягнення 15 000грн. збитків, 178,77грн. річних та 510грн. інфляційних витрат.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія», м. Запоріжжя була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 27.04.2006 року.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. розгляд скарги було відкладено до 08.06.2006р.
Склад колегії суддів змінився, розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №1667 від 07.06.2006 року справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. (доповідач), суддів: Кричмаржевський В.А., Юхименко О.В.
У зв’язку із зміною колегії суддів розгляд скарги здійснювався з початку.
Заявник в судовому засіданні підтримав свої вимоги з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач – ТОВ НВП «Водомер» проти доводів заявника заперечив, вважає прийняте рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи, законне та обґрунтоване. Просить апеляційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Супровідним листом від 18.05.2006р. ТОВ «Інконсатом» направило апеляційній інстанції додаткові документи в обґрунтування своєї позиції. Представник в судовому засіданні відзначив, що свої обов’язки згідно договору №26-01/51 від 08.11.2004р. по розробці технічних умов на поставку витратомірного комплексу типу ИРКА на АЕС виконав, результат робіт був переданий ТОВ «Запорізька енергетична компанія». Вважає, що перед позивачем зобов’язань не має.
Представник позивача, повідомлений належним чином про час і місце слухання скарги в судове засідання 08.06.2006р. не з’явився, причини неявки суду не відомі.
Представники відповідачів від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами відмовились. За їх згодою колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що судовий акт у справі підлягає скасуванню частково, виходячи з наступного.
Між ТОВ НВП «Водомер» (довіритель) та ТОВ «Запорізька атомна енергетична компанія» (повірений) 02.11.2004р. було укладено договір доручення №003-10/04, відповідно до умов якого повірений зобов’язався за рахунок довірителя провести сертифікацію комплексу витратомірного ИРКА для використання на АЕС. Загальна вартість договору з урахуванням винагороди повіреного складає 34500грн., в т.ч. ПДВ.
Строки та етапи виконання робіт наведені в календарному плані (додаток №1), який є невід’ємною частиною договору.
Додатковою угодою №1 до договору доручення №003-10/04 від 09.11.2004р. сторони затвердили новий календарний план (аркуш справи 13, Том І). Відповідно до плану, перший етап «Розробка «Технічних умов на поставку ИРКА для АЕС» повинен виконуватися в період з 11.11.2004р. по 06.12.2004р. і коштувати 15000грн. в т.ч. ПДВ.
В силу п.6.5 договору, для початку виконання робіт, довіритель зобов’язаний перерахувати на рахунок повіреного передплату в розмірі оплати першого етапу робіт в сумі 15000грн.
Платіжним дорученням №512 від 11.11.2004р. з призначенням платежу «Попередня плата за розробку технічних вимог на поставку ІРКА для АЕС» позивач перерахував відповідачу 1 - 15 000грн. (аркуш справи 14, Том І).
Задля належного виконання зобов’язань за договором доручення, відповідач 1, виступаючи вже як замовник 08.11.2004р. уклав з ТОВ «Інконсатом» (виконавець) договір на виконання робіт по розробці технічних умов на поставку витратомірного комплексу типа ИРКА на АЕС №26-01/51 (аркуш справи 12, Том ІІ).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по даному договору в строки, визначені в календарному плані. За розробку ТУ замовник мав перерахувати виконавцю у відповідності до протоколу угоди про договірну ціну 24 000грн., в т.ч. ПДВ. Оплата за договором повинна здійснюватися в такому порядку: аванс в сумі 15000грн. на протязі 10-ти днів після підписання договору, а решта – 9000грн. – перераховується на рахунок виконавця на протязі 10-ти днів з моменту підписання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт.
Актом №1 від 10.06.2005р. ТОВ «Запорізька атомна енергетична компанія» прийняла від ТОВ «Інконсатом» виконання робіт по розробці Технічних умов на постачання ИРКА для АЕС (аркуш справи 19, Том ІІ).
Твердження суду першої інстанції про те, що відповідач 1 не виконав перший етап робіт, оскільки не підписав акт приймання-здачі не відповідає дійсності та умовам договору. Так, календарним планом договору №003-10/04 передбачено, що акт приймання-здачі виконаних робіт, як форма звітності по етапу повинна підписуватися сторонами за результатами виконання першого та другого етапу. Такий висновок випливає з того, що остання графа об’єднує перші дві строки (1 та 2 етапи). Отже, лише після погодження та затвердження ТУ повірений мав підписати з довірителем акт приймання-здачі виконаних робіт.
Згідно календарного плану до договору доручення №003-10/04 ТОВ «Запорізька енергетична компанія» мала на другому етапі погодити ТУ з ДП НАЕК «Енергоатом», в надзорних органах, проектних організаціях, усунути недоліки, затвердити ТУ в період з 06.12.2004р. по 28.12.2004р. Вартість вказаного етапу робіт склала 5 000грн.
Виконуючи умови договору, хоча вже із порушенням строків, визначених календарним планом, ТОВ «Запорізька енергетична компанія» звернулась:
- 25.01.2005р. ТУ були подані для узгодження з ДП НАЕК «Енергоатом»;
- 27.01.2005р. ТУ було узгоджено з ВАТ «Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»;
- 22.03.2005р. ТУ були узгоджені з ДП НАЕК «Енергоатом»;
- 23.03.2005р. ТУ були подані до Державного комітету ядерного регулювання України.
У своєму листі №12-13/1716 від 04.04.2005р. (аркуш справи 18, Том І) комітет повернув без розгляду та погодження наданий документ: «Комплекс витратомір ний ИРКА. Технічні умови на поставку для АЕС ТУ У 25454162.011-05» у зв’язку із тим, що проектування ядерної установки підлягає ліцензуванню. Було вказано, що технічні умови можуть бути повторно надані на погодження після отримання НВП «Водомір» відповідної ліцензії.
Листом від 10.06.2005р. №118 ТОВ «Запорізька енергетична компанія» повернула ТУ ИРКА ТУ У 25454162.011-05 ТОВ НВП «Водомір», зауваживши, що подальше погодження ТУ в Державному комітеті ядерного регулювання України можливе лише після надання ТОВ НВП «Водомір» документів, визначених в листі ДКЯРУ (аркуш справи 22, Том І).
Відповідно до п.6.1 договору, довіритель зобов’язався надавати повіреному необхідну підтримку при виконанні доручення, передбаченого вказаним договором, надати довіреність та передати йому всі необхідні документи, а також забезпечити всіма необхідними засобами, які необхідні за характером доручення.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач 1 належним чином виконував зобов’язання за умовами договору доручення №003-10/04, тому відсутня об’єктивна сторона господарського правопорушення.
Суд першої інстанції не зважив на вказану умову договору і припустився помилки щодо оцінки ступеню виконання сторонами зобов’язань. Оскільки вказаної ліцензії позивач так і не надав, подальше виконання доручення відповідачем 1 виявилось неможливим, з вини довірителя, в зв’язку з чим роботи було зупинено, а розроблені технічні умови вже з отриманими узгодженнями направлені позивачу.
На думку колегії суддів в даному випадку мало місце простроченя кредитора. Відповідно до ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.
Таким чином, вина відповідач 1 у зупиненні виконання робіт на другому етапі відсутня.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, ч.2 ст.224 ГК України розуміє витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч.1ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Тобто, притягнення до господарсько – правової відповідальності, можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько – правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник, а об’єктом – право відношення по зобов’язанням, а суб’єктивну сторону господарського правопорушення складає вина.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов’язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Апеляційна інстанція зауважує на відсутності самого факту спричинення збитків та їх розмірі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач вважає збитками 15 000грн., сплачених відповідачу 1, як попередня оплата, згідно умов договору. Відповідно до календарного плану виконання робіт, 15 000грн. є оплатою за виконаний перший етап робіт – розробка «технічних умов на поставку ИРКА для АЕС». Як вже зазначалося вище, вказаний етап був повністю виконаний, - технічні умови були розроблені ТОВ «Інконсатом», м. Київ і передані відповідачу 1. На даний час, розроблені технічні умови, частково погодженні та затверджені передані позивачу і знаходяться у його власності. Тобто, обсяг робіт, за який були сплачені грошові кошти, був повністю виконаний відповідачем 1 і підстав вважати їх збитками не має.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що з боку відповідача 1 відсутній склад господарського правопорушення, оскільки не має порушення зобов’язання за умовами договору доручення №003-10/04, вини у затримці виконання другого етапу робіт, а також відсутній сам факт заподіяних збитків (15 000грн. є цілком законною оплатою виконаного відповідачем 1 першого етапу робіт).
Отже, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків слід відмовити.
Крім того, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції не визначився щодо залученого до справи відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інконсатом», м. Київ. Як свідчать матеріали справи, позивач, будь-яких уточнень позовних вимог, що стосуються відповідача 2 не пред’являв, тому у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інконсатом», м. Київ слід відмовити.
Проте колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення суми інфляційних та 3% річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв’язку із цим, грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних.
У відносинах між сторонами відсутній факт прострочення виконання грошового зобов’язання відповідача 1 перед позивачем , тому висновки суду є вірними.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі та апеляційній скарзі покладаються на позивача у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.2ст.103 ГПК України, апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія», м. Запоріжжя задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2006р. у справі №12/420 скасувати частково.
В позові Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Водомер», м. Харків відмовити повністю.
В позові до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інконсатом», м. Київ, - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Водомер» (61046, м. Харків, вул. Багратіона,6, код ЄДРПОУ 25454162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 25/15, код ЄДРПОУ 32068358) 75грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Постанова оформлена відповідно до ст.84 ГПК України 15.06.2006р.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Кричмаржевський В.А. Юхименко О.В.