ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2017 рокусправа № 316/772/16-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідачів: - не з'явилися,

третіх осіб: - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Енергодарської міської ради Запорізької області

на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 квітня 2017 року

у справі №316/772/16-а

за позовом депутата Енергодарської міської ради Кабанова Олега Володимировича

до Енергодарського міського голови Музики Павла Олексійовича, Енергодарської міської ради Запорізької області

треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року депутат Енергодарської міської ради Кабанов Олег Володимирович звернувся в Енергодарський міський суд Запорізької області з позовом до Енергодарського міського голови Музики Павла Олексійовича, Енергодарської міської ради Запорізької області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування розпорядження №163-р від 18 травня 2016 року «Про покладення обов'язків заступників міського голови», встановлення відсутності повноважень у міського голови щодо призначення, затвердження або покладання тимчасового виконання обов'язків заступників міського голови без попереднього затвердження міською радою.

За змістом позовних вимог, Енергодарським міським головою без повноважень та з порушенням процедури фактично призначено першого заступника та заступників міського голови.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 квітня 2017 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Енергодарського міського голови №163-р від 18 травня 2016 року «Про покладення обов'язків заступників міського голови». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Енергодарська міська рада Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

За доводами апеляційної скарги, депутат Енергодарської міської ради Кабанов Олег Володимирович не міг виступати у справі позивачем, оскільки оскаржуване розпорядження не стосується його прав та обов'язків; міський голова має право приймати розпорядження,як наслідок оскаржуване розпорядження не суперечить чинному законодавству України.

Сторони, треті особи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Енергодарським міським головою видано розпорядження №163-р від 18 травня 2016 року «Про покладання обов'язків заступників міського голови» (а.с. 41).

Вказаним розпорядженням:

- на ОСОБА_3 покладено виконання обов'язків першого заступника Енергодарського міського голови з 19 травня 2016 року тимчасово до фактичного вступу на посаду першого заступника міського голови, що буде затверджена Енергодарською міською радою;

- на ОСОБА_4, ОСОБА_5 покладено виконання обов'язків заступників Енергодарського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 19 травня 2016 року тимчасово до фактичного вступу на посаду заступниками міського голови, що буде затверджена Енергодарською міською радою.

Зазначене розпорядження розміщено на офіційному сайті Енергодарської міської ради.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження, суд першої інстанції виходив з того, що затвердження заступників міського голови є виключними повноваженнями міської ради.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо встановлення відсутності повноважень у міського голови, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Закон України «Про місцеве самоврядування в України» визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом частин 1, 3 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск є виключною компетенцією міської ради.

Порядок призначення посадових осіб місцевого самоврядування визначений Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно зі статтею 2 «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

За змістом статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, шляхом затвердження відповідною радою.

Таким чином, питання затвердження на такі посади місцевого самоврядування як перший заступник міського голови, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих рад віднесено до виключних повноважень місцевих рад.

Повноваження міського голови встановлені статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Цією нормою міський голова не наділяється повноваженнями щодо призначення, затвердження чи покладання виконання обов'язків заступників міського голови.

Крім того, пунктом 19 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обумовлено, що міський голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Також, відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» стосовно осіб, які обрані (затверджені) відповідною радою на посади, зазначені в абзаці третьому статті 3 цього Закону, а також стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених в абзаці четвертому статті 3 цього Закону посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».

Фактичні обставини справи засвідчують, що покладання виконання обов'язків та фактичний вступ на посади заступників міського голови було здійснено без проведення спеціальної перевірки.

Доводи відповідача про те, що частиною 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено право міського голови видавати розпорядження, внаслідок чого оскаржуване розпорядження є законним, ґрунтується на помилковому тлумаченні цієї норми, оскільки розпорядження має видаватися лише у межах повноважень міського голови, а не з будь-яких повноважень, у тому числі й не віднесених до його повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що при прийнятті розпорядження №163-р від 18 травня 2016 року Енергодарський міський голова діяв поза межами своїх повноважень, здійснюючи повноваження, наданих чинним законодавством України іншому органу - Енергодарській міській раді та задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Щодо можливості депутата Енергодарської міської ради виступати позивачем у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат міської ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади міста, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Статтею 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат міської ради, встановлено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 1 статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України N9-зп від 25 грудня 1997 року, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частина 1-4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до статті 2, пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Позивачем, за змістом адміністративного позову зазначалося, що він є депутатом Енергодарської міської ради, вказувалося на порушення права територіальної громади на здійснення самоврядування, перейняття міським головою повноважень ради, тощо.

Указані обставини враховані судом першої інстанції при відкритті провадження у справі, при розгляді позовних вимог по суті.

Матеріалами справи спростовуються доводи апеляційної скарги Енергодарської міської ради Запорізької області, що судом першої інстанції порушені принципи: рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом та судом; змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі; гласності і відкритості адміністративного процесу; не надано права реалізувати обов'язок доказати правомірність свого рішення, оскільки, зокрема: не встановлено надання судом жодних переваг, привілеїв чи застосування обмеження прав учасників адміністративного процесу; розгляд справи здійснено на засадах змагальності та диспозитивності; судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, що мають значення для вирішення позовних вимог; розгляд справи проведений відкрито; існування перешкод реалізації принципу гласності не встановлено; представник відповідачів неодноразово брав участь у судових засіданнях суду першої інстанції, подавав клопотання та документи у справі, надавав пояснення та заперечення тощо, відповідачі отримували судові повістки про виклик до суду першої інстанції (а.с. 20, 21, 32, 42, 54, 55, 119, 128, 130, 138, 139, 158, 162, 164).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Енергодарської міської ради Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим