Справа № 464/4749/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 22-ц/783/3125/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Ванівського О.М., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ПАТ «Державний ощадний банк» – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14 березня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання нікчемним договору банківського вкладу,-

в с т а н о в и л а :

рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14 березня 2017 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3 про визнання договору №2630301001230878 на вклад «Депозитний» від 13 грудня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 нікчемним відмовлено.

Дане рішення оскаржило ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк».

В своїй апеляційній скарзі просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити. Вважають, що рішення не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Судом не повно з’ясовано всі обставини справи, висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначать, що відповідачем в підтвердження укладення договору банківського вкладу подано заяву на прихід готівки №1230475 від 13.12.2013 року, однак такий прибутковий касовий документ як «заява на прихід готівки» не передбачений нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності. Зазначена заява по формі та змісту не відповідає договорам банківського вкладу і квитанції, що видається на підставі договору. Зазначають, що в підтвердження внесення коштів згідно Договору №2630301001230878 від 13.12.2013 року на рахунок №2630301001300878 суд взяв до уваги подану позивачем заяву на прихід готівки №1230475 від 13.12.2013р., згідно якої позивачем, начебто, внесено кошти на інший рахунок, а саме №2630301001230475. Однак номери рахунків вказаних в заяві на прихід готівки та Договорі на вклад «Депозитний» не співпадають. Також, матеріали справи не містять жодних доказів про внесення коштів на рахунок, зазначений у Договорі.

В судове засідання окрім представника позивача решта осіб, що беруть участь у справі (їх представники) не з’явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 215, 1058, 1059, 1067 ЦК України, п. 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, п. 2.9 гл. 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками України та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 13.12.13 р. між ОСОБА_3 та АТ «Ощадбанк було укладено договір № 2630301001230878 згідно якого банк прийняв на депозитний рахунок 21000,00 грн. строком на тринадцять місяців з кінцевим терміном повернення 13 січня 2015 року з встановленою процентною ставкою у розмірі 16 % річних. На даний час, щодо завідуючої ТВБВ №10013/0332 та касира цього відділення Личаківським районним судом м.Львова розглянута кримінальна справа в ході якого зазначені особи визнані винними у скоєнні злочинів, їм призначена міра покарання, вироком суду встановлено, що 13.12.13р. завідувач відділення АТ «Ощадбанк», перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні ТВБВ № 10013/0332 територіально-відокремленого без балансового відділення № 10013/0289 АТ «Ощадбанк», в м.Львові, по вул. Медової Печери, 39, від імені банку виготовила двосторонній договір на вклад «Депозитний» на ім’я ОСОБА_3С, до якого внесла дані про відкриття розрахункового рахунку № 2630301001230878. Даний договір було підписано позивачем, після чого завідувач відділення банку скріпила його власним підписом та печаткою банку. Після цього, вона виготовила заяву на прихід готівки, в яку внесла дані про внесення вкладником на свій (вкладника) депозитний рахунок коштів в сумі 21000 грн., та яка була підписана нею. Після цього завідувач передала позивачу екземпляр договору та заяву про прихід готівки. Позивач вказує, що при укладенні Договору на вклад «Депозитний» №2630301001230878 від 13.12.13р. не додержано письмової форми договору банківського вкладу на ім’я ОСОБА_3, оскільки відсутні документи, які підтверджують факт прийняття банком від ОСОБА_3 готівки на вклад. ПАТ «Ощадбанк» не визнає договір № 2630301001230878 від 13.12.13р. на вклад «Депозитний» покликаючись, що він незареєстрований у системі обліку банку. Суд вважав, що спірний договір відповідає вимогам названих норм, оскільки має просту письмову форму й містить всі умови, необхідні для договору даного виду: розмір вкладу, розмір відсотків за користування вкладом, порядок їх нарахування, строк дії договору. Письмова форма спірних договорів підтверджуються наданим позивачем договором банківського вкладу, яким, в свою чергу, повністю підтверджується внесення відповідачем в банк грошових сум. Крім цього, в підтвердження отримання від нього грошових сум банк видав заяву про прихід готівки від 13.12.13р. Згадана заява відповідає вимогам п. 2.9 гл. 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками України. Суд вважав, що спірний договір був підписаний від імені банку повноважною особою, оскільки таке повноваження завідувача ТВБВ №10013/0332 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» як підписання договорів від імені банку та залучення коштів від фізичних осіб в національній та іноземній валюті, передбачено наказом філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк». Як спірний договір, так і видана банком заява мають всі необхідні реквізити, від імені банку підписані особою, повноваження якої банком не оспорюються. За таких обставин, суд вважав додержаною письмову форму спірного договору банківського вкладу, а відтак підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання його нікчемності, не вбачав. У зв'язку з викладеним, суд вважав необхідним відмовити ПАТ «Державний ощадний банк України» у задоволенні його позовних вимог. Суд не прийняв до уваги посилання представника АТ «Ощадбанк» на невідповідність змісту заяви на прихід готівки від 13.12.13р. вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками України, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 01.06.2011 року №174, оскільки положення вказаної інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обов'язкових правил поведінки для клієнтів банку. У правовідносинах ОСОБА_3 з АТ «Ощадбанк» касові операції проводила працівник банку, а не приватна особа, а тому остання не може бути відповідальним за порушення працівниками банку положень згаданої інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів. Видана банком заява містять підпис посадової особи в межах її повноважень, а отже, є документом бухгалтерського обліку, складалася банком, і за його відповідність вимогам нормативних актів несуть відповідальність працівники банку. Суд не взяв до уваги посилання представника АТ «Ощадбанк» на те, що кошти від позивача за зазначеним договором до каси банку не надходили і рахунок по згаданому депозитному договору не відкривалося, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі позивачем коштів відповідальним працівникам банку, тим більше, що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків є обов'язком працівників банку і не могло залежати від волі вкладника. Таким чином, суд вважав встановленим факт укладення договору на вклад «Депозитний» № 2630301001230878 від 13.12.13р. та передачі 13.12.13р. на виконання умов договору 21000 грн., а також факт набрання ними чинності.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції, відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги вірних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно із частиною першою 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини першої 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень статті 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з'являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов’язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).

Вказане є змістом правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові, що прийнята 6.04.2016 року, за наслідками розгляду справи №6-352цс16 в порядку ст. 355 ЦПК України та є обов’язковою до застосування.Крім цього, у постанові йдеться і про те, що з моменту передачі грошових коштів уповноваженій особі банку саме банк є їх власником.

Як вбачається із матеріалів справи, вірно було встановлено судом першої інстанції та сторонами не спростовано, 13.12.2013 року між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем в особі уповноваженої особи ОСОБА_4 (завідувача ТВБВ №10013/0332) було укладено договір №2630301001230878 на вклад «Депозитний» на ім’я фізичної особи. За умовами договору відповідач вніс, а позивач прийняв на депозитний рахунок №2630301001300878 кошти в сумі 21000 грн. строком на 13 місяців, тобто до 13.01.2015 року із виплатою 16 % річних (копія договору а.с. 8). На підтвердження факту укладення договору та внесення відповідачем готівки у вказаному розмірі їй було видано заяву на прихід готівки від 13.12.2013 року із підписами відповідача та згаданої вже уповноваженої особи Банку (копія заяви на прихід готівки а.с. 9).

Зважаючи на вказане слід вважати, що між сторонами було, у відповідності до вимог закону щодо форми, укладено згаданий договір та передано, у відповідності до його умов, уповноваженій особі Банку відповідну суму коштів. Про що відповідачем отримано відповідне підтвердження.

Посилання Банку на те, що такий документ як заява на прихід готівки не відповідає інструкціям НБУ та містить неправильні дані щодо найменування Банку та рахунок вказаний у заяві відрізняється від рахунку вказаного у договорі, – не слід вважати обґрунтованими.

Так, як вказувалось, згідно п. 2.9. гл. 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками України, – Банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Видана заява повністю відповідає вимогам даного пункту, оскільки такий не містить назви конкретного документу, що видається «…квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі».

Крім цього, така заява містить: найменування ТВБВ позивача, яким отримано кошти та адресу; дату здійснення операції; підпис відповідального працівника Банку.

Зазначення у заяві номеру рахунку, відмінного від вказаного у самому договорі, що може свідчити про помилкове зазначення такого чи внесення коштів на інший рахунок, не спростовує того факту, що таким документом підтверджено отримання коштів Банком, на підтвердження чого і видана заява.

Крім цього, слід вказати і про те, що в обов’язки відповідача ані за договором, ані за законом не входить перевірка реєстрації договору в системі обліку банку як і додаткова перевірка внесення коштів шляхом огляду касового журналу відділення, тощо, окрім отримання згаданого вже підтверджуючого документу про внесення коштів.

Згідно договору, такий набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов’язань (п. 4.1).

Крім цього, відповідно до п. 4.4 Договору – у разі ненадходження  коштів, зазначених у п. 1.1 Договору, на Рахунок протягом 3-х робочих днів з моменту підписання Сторонами Договору, Договір вважається припиненим. Рахунок при цьому закривається.

Із матеріалів справи вбачається, що після трьох робочих днів з дати підписання Договору, банк не виявив факту ненадходження  коштів, обумовлених Договором на відповідний рахунок, хоча повинен був перевірити вказане.

Окрім наведеного, договір про визнання нікчемним якого подано позов має відповідні реквізити: дату та номер. З  врахуванням  електронної системи  обліку Банку, саме Банк повинен був  переконатися  упродовж  визначеного у договорі терміну про вчинення  відповідної операції за цим Договором та надходження коштів у розпорядження банку.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід вважати безпідставними, а посилання на відповідну судову практику, – помилковим, рішення ж суду як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -                                                        

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» – відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14 березня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

    Головуючий :                                                                       Я.А. Левик

Судді: О.М. Ванівський

ОСОБА_5