Справа № 369/3356/16-ц

Провадження № 2/369/189/17

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді      Волчка А.Я.,

за участю секретаря Раситюк М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, ДП «Дніпровський  круг», третя  особа: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» про визнання права  замовника будівництва    квартири у  багатоповерховому  будинку на  майнові права,  визнання права власності    на недобудовану  квартиру та  винесення заборони вчиняти певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року позивач ОСОБА_1  звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2, ДП «Дніпровський  круг», третя  особа: Публічне акціонерне  товариство «ОСОБА_3 Аваль» про визнання права  замовника будівництва    квартири у  багатоповерховому  будинку на  майнові права,  визнання права власності    на недобудовану  квартиру та  винесення заборони вчиняти певні дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/2547/74/38530, відповідно до якого позивачу було надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 36 600 доларів США. Кінцевий термін погашення по кредитному договору - 29.06.2026р. Процентна ставка по договору по договору 13,25% річних. Кредитні кошти надавались на споживчі цілі.

З метою забезпечення кредиту між відповідачем та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки майнових прав на квартиру за договором №21-06/06-Б про пайову участь у фінансуванні будівництва, укладеним 12.01.2006р. між ОСОБА_2 та ДП «Дніпровський круг».

Звертаючись з даним позовом про визнання саме за ним права власності на недобудовану квартиру позивач керується тим, що хоча договір №21-06/06-Б про пайову участь у фінансуванні будівництва був укладений між ДП «Дніпровський круг» та ОСОБА_2, кошти для його забезпечення надавав саме позивач шляхом оформлення договору кредиту на своє ім'я, сплачуючи весь цей час платежі по кредитному договору. Відповідачка жодним чином участі у сплаті внесків по кредитному договору не приймала.

За умовами №21-06/06-Б про пайову участь у фінансуванні будівництва ДП Дніпровський круг», у порядку, передбаченому вказаним договором, зобов’язався за рахунок коштів, отриманих від позивача, побудувати та передати документи на відповідну частину житлового будинку (квартиру). Об’єктом інвестування, за вказаним договором, виступила житлова квартира за будівельним номером № 27, розрахунковою площею 60,09 кв.м., що розташована на 7 поверсі під'їзда №1 житлового будинку №51 (умовний номер) за адресою: Київська область, Києво- Гвятошинський район, м.Боярка, вул.Білогородська.

Відповідно до п.2.3. договору №21-06/06-Б, вартість квадратного метру площі квартири складала 3850грн. За умовами договору загальна площа квартири складає 60.09 м.кв. Вартість повного фінансування встановлена в сумі 231 346,50 грн., які потрібно було сплатити не пізніше 27 червня 2006р. ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти в сумі 36600 доларів США, що на 29.06.2006р. складало 182 268,00грн. Також позивачем було залучено власні кошти в розмірі -915,37доларів США, які ним були переведені по курсу в гривню, що склало -9378,54грн.

Відповідно до квитанції №143 від 29.06.2006р., ОСОБА_1 на рахунок ДП «Дніпровський круг» сплачено суму 231 346,50грн., призначення платежу згідно даної квитанції - внесення коштів згідно договору інвестування №21/06/06-Б.

Запланована за договором №21-06/06-Б дата введення будинку в експлуатацію - перше півріччя 2007р.

03.12.2008р.між відповідачами була підписана додаткова угода, відповідно до якої дата введення будинку в експлуатацію - третій квартал 2009 року. Також було змінено номер квартири, поверх та під'їзд, в якому розташована квартира. Згідно до додатковлї угоди об’єктом інвестування виступає житлова квартира за будівельним номером № 370, розрахунковою площею 60,09 кв.м., що розташована на 10 поверсі під’їзда №9 житлового будинку №51 (умовний номер) за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська.

Станом на 01.04.2016р. об’єкт інвестування не добудований, та відповідно не придатний для введення в експлуатацію.

На даний час термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію підприємством ДП «Дніпровський круг» не визначений, що спричиняє порушення прав позивача, враховуючи те, що саме ним сплачувалась вартість квадратних метрів квартири, що будувалась.

Зазначений договір за своїм правовим змістом є договором купівлі - продажу майнових прав. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність гечей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами — ст. 190 ЦК України. Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майновими правами, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги. Що в свою чергу дає підстави вважати, що право вимоги оформлення права власності на квартиру є саме майновим правом за своєю суттю, так як воно відмінне від права власності на нерухоме майно у вигляді квартири проте безпосередньо пов’язане з нерухомим майном у вигляді квартири.

Слід зауважити, що Європейський суд з прав людини розширено тлумачить поняття "майно". Так, у постанові від 5 січня 2000 р. в справі "Бейелер проти Італії" зазначається, що "...поняття "майно" в ст. 1 Конвенції має автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, можуть розглядатися як право власності і, таким чином, як "майно" в контексті цього положення".

Враховуючи висновки Верховного Суду України за результатами розгляду спорів з приводу майнових прав (справи №№ 6-29429св09, 6-52295св10, б- 52594св10), вбачається, що майнові права разом з будь-якими рухомими, нерухомими речами, грошима, цінними паперами є об'єктами цивільного обороту.

Таким чином, продаж майнових прав не суперечить чинному законодавству.

Підписання вищезгаданого договору було спрямовано на набуття речових прав нерухоме майно. Отже, з укладенням договуру №21-06/06-Б про участь в будівництві - багатоквартирного будинкубуло набуто майнове право вимога оформлення права власності на квартиру та обов'язок сплати вартості вказаної квартири, а у ДП «Дніпровський круг» виникло майнове право на отримання вартості квартири та кореспондуючий обов'язок оформлення права власності на вказану квартиру.

Таким чином, договір №21-06/06-Б було укладено за фактичної відсутності об'єкту нерухомості, який на момент укладення договору перебував у стадії будівництва, а позивачу, як такому, що фактично сплатив вартість було передано право вимоги за оплатним договором.

Позивач належним чином виконав свої грошові зобов'язання за договором пайової участі у будівництві житлового будинку № 21-06/06-Б, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва - квартири, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Так, за договором було відчужено майнові права, проте реєстрація вказаних прав; реєстраційній службі не може бути здійснена, що свідчить про те, що вказані майнові права можуть бути повторно передані, відчужені на користь інших осіб.

Однак, окрім договору № 21-06/06-Б про участь в будівництві від 12.01.2006 майнові права позивача на квартиру № 370 (останній узгоджений номер квартири) у багатоквартирному буднику №51 (умовний номер) по вул. Білогородська в м. Боярка Київської області в будь-яких державних реєстрах для сповіщення третіх осіб (як наприклад реєстр речових прав на нерухоме майно, обтяжень рухомого майна) не зафіксовані.

Відповідно до витягу з електронної версії ЄДРПОУ (безкоштовний сервіс) n5r.minjust.gov.ua, щодо ДП «Дніпровський круг» існує двадцять п’ять незавершених виконавчих проваджень, Таким чином, під час задоволення чисельних вимог кредиторів відповідача по будь-якому з відкритих виконавчих проваджень може бути звернуто стягнення на об'єкт незакінченого будівництва - багатоквартирний будинок №51 (умовний номер) по вул. Білогородська в м. Боярка Київської області.

На підставі вищевказаного просив суд визнати за ним, ОСОБА_4, право замовника будівництва квартири у багатоповерховому будинку на майнові права на об'єкт інвестування - недобудовану квартиру за будівельним номером № 370, розрахунковою площею 60,09 кв.м., що розташована на 10 поверсі під'їзда №9 житлового будинку №51 за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул.Білогородська.

Визнати за ним, ОСОБА_4, право власності на недобудовану квартиру за будівельним номером № 370, розрахунковою площею 60,09 кв.м., що розташована на 10 поверсі під'їзда № 9 житлового будинку № 51 за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м.Боярка, вул.Білогородська.

Заборонити Дочірньому підприємству «Дніпровський круг» (ЄДРПОУ 30931888, юридична адреса: 03148 м. Київ, вул. Героїв Космосу, здійснювати дії щодо переоформлення (у тому числі відчуження, передачі у найм, передачі у заставу, обтяження іншим чином) майнових прав на недобудовану квартиру за будівельним номером № 370, розрахунковою площею 60,09 кв.м., що розташована на 10 поверсі під'їзда №9 житлового будинку №51 за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м.Боярка, вул.Білогородська.

Стягнути на його користь з відповідачів у рівних частинах понесені ним судові витрати.

Позивач та його представник у судове засідання не з»явилися.

Представник відповідача в судове засідання з»явився. Проти позову заперечував у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з»явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача ДП «Дніпровський круг» не з»явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи: ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до суду не з»явились, про день, час та місце слухання справи судом належним чином повідомлені, причини неявки суду не відомі.

Суд, заслухавши осіб, які приймали участь у справі, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ДП «Дніпровський круг» та ОСОБА_2 12.01.2006 укладено договір № 21/06/06-Б про пайову участь у фінансуванні будівництва за яким ОСОБА_2 забезпечив оплату обумовленої договором суми для фінансування будівництва оформлення права власності на Об’єкт - квартиру № 27 в багатоквартирному житловому будинку по вул. Білогородська, 51 в м. Боярка.

У ДП «Дніпровський круг» після отримання коштів на фінансування будівництва виникли боргові зобов’язання по передачі ОСОБА_2 по закінченню будівництва документів для оформлення права власності на відповідну частину будинку.

03.12.2008 р. між відповідачами укладено додаткову угоду, відповідно до якої дата введення будинку в експлуатацію - третій квартал 2009 року. Також було змінено номер квартири, поверх та під'їзд, в якому розташована квартира.

Згідно до додаткової угоди об’єктом інвестування виступає житлова квартира за будівельним номером № 370, розрахунковою площею 60,09 кв.м., що розташована на 10 поверсі під’їзду №9 житлового будинку №51 по вул. Білогородська у м.Боярка.

За договором ДП «Дніпровський круг» зобов’язалося за кошти ОСОБА_5 збудувати житловий будинок, та передати їй нерухомості, квартиру, як частину її пайової участі, з відповідними характеристиками, та оформити на ОСОБА_2 право власності на цю квартиру.

В свою чергу як сторона договору ОСОБА_2 зобов’язалася вчасно профінансувати будівництво будинку відповідно до розміру пайової участі. Розмір пайової участі ОСОБА_2 в будівництві відповідно до п.2.3 договору склав 231 346,50 грн., які ОСОБА_2 зобов’язалась внести до 27 червня 2006 року.

Зі своєї сторони, ОСОБА_2 виконала умови договору в повному обсязі, про що надала відповідний документ та набула право вимоги до ДП «Дніпровський круг».

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із ч. З ст. 215 ЦК, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), однак позивач таких вимог не ставить, хоча ЦК не містить застережень, що позивачем в спорах може бути лише сторона в правочині.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, правочин може бути удаваним, який вчинено сторонами правочину для приховання іншого правочину, який вони

насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Однак сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, здійснили дії на його реальне виконання, інших правочинів не приховували, тобто договір був спрямований саме на інвестування об’єкту, а не на щось інше, а відтак в силу ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним і дійсним, і ніяким чином не порушує права позивача.

Відповідно до квитанцій, які є в матеріалах справи, №142 та № 143 від 29.06.2006р. платіж в розмірі 231346,50 грн. по договору пайової участі було проведено о 18 годині 13 хвилин, про зазначено на квитанції, а заява про видачу готівки позивачу була йому видана і ним підписана лише о 18 годині 35 хвилин, про що на заяві саме це і вказано.

Таким чином документально підтверджується той факт, що кошти по договору пайової участі було внесено на рахунок раніше, ніж було видано кредитні кошти позивачу, що повністю спростовує доводи позивача, про те, що за квартиру було нібито профінансована його кошти.

Також слід звернути увагу на те, що сума коштів отриманих внесених ОСОБА_2 на виконання договору пайової участі становила 231 346,50 грн., а сума коштів позивачем за кредитним договором становила 184 830 грн., тобто коштів отриманих позивачем просто не вистачило б для здійснення оплати по договору пайової участі.

На час укладення сторонами договору про фінансування будівництва правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися Законами України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 червня 2003 року № 978-ІУ та «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ.

Ні зазначеними нормами, ні нормою статті 331 ЦК України не передбачено виникнення права власності на новостворений об’єкт нерухомості на підставі судового рішення.

Порядок оформлення права власності на об’єкт інвестування після прийняття такого об’єкту до експлуатації визначено зазначеними нормами (про це роз’яснено в Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 18 лютого 2015 р. у справі № 6-244цс14; від 24 червня 2015 р. № 6-318 цс15).

Визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 травня 2015 р. у справі № 6- 159цс15).

Вимога про визнання замовником будівництва виходить за рамки правовідносин між сторонами по справі і суперечить самій суті правовідносин капітального будівництва багатоквартирних будинків, адже за при капітальному будівництві (ст. 318 ГК України), підрядник зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення замовника побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт будівництва відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Тобто при капітальному будівництві багатоквартирних будинків (на відміну від побутового підряду, підряду на будівництва індивідуальних будинків тощо) замовником є суб’єкт господарювання яким є відповідач-2, що виступає замовником по відношенню до підрядних організацій.

Відповідно до положень ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є не споживною річчю та визнаються речовими правами.

Майнове право, - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.   Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Водночас, частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України закріплює загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення зазначеними нормами та нормою ст. 331 ЦК України не передбачено.

Законами України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» , «;Про інвестиційну діяльність», визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»об'єктом інвестування є квартира або приміщення в об'єкті будівництва, яка після завершення будівництва стає окремим майном.

Таким чином, позивачі фактично набули майнові права на об'єкти будівництва, тобто можливість в майбутньому у передбачений законом спосіб отримати право власності на квартири за адресою: Київська обл., смт. Чібани, вул. Юність, у встановленому законом порядку після введення будинку в експлуатацію.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. А статтею 14 цього кодексу передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язком для неї.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Тобто, законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою фізичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Проте як відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином до суду вправі звертатися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Водночас, за змістом вказаної статті, а також інших норм, які гарантують право на звернення до суду (Конституція України, ЦК Українита інші нормативно-правові акти) повинні існувати порушення права чи законного інтересу або спір щодо них на момент звернення до суду.

Відтак, звертаючись до суду з вимогою про визнання майнових прав на об'єкт будівництва, позивачем не доведено яким чином або ким порушуються їх право на ці права чи не визнається іншою особою до якої пред'явлено позов у розумінні ст. 15 ЦК України.

При недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивачів є безпідставними, оскільки відповідачі виконали свої грошові зобов'язання за договорами, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва, установлену цим договором, тобто вчинили дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва та для набуття майнових прав на цей об'єкт, та не довели належними та допустимими доказами, що ці права є порушеними.

На підставі викладеного та керуючись ст ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.11,13, 14, 15,16,177, 190, 321, 328,331,392, 509, 525, 526, ,625,629 ЦК України, ч. 5 ст. 7, ст. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 2 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, ДП «Дніпровський  круг», третя  особа: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» про визнання права  замовника будівництва    квартири у  багатоповерховому  будинку на  майнові права,  визнання права власності    на недобудовану  квартиру та  винесення заборони вчиняти певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня оголошення.

    Суддя                                                                                           Волчко А.Я