Справа №2-150/07 2007 p.
Рішення
іменем України
07 лютого 2007 року Березанський районний суд
Миколаївської області
в складі : головуючого судді Дорошенко А.В.
при секретарі Якубець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Березанська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.01.2007 р. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 13,95 гектарів. ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 склала заповіт, в якому належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай) та свідоцтво про право власності на майновий пай вона заповіла позиьачам. По належному їй сертифікату ОСОБА_4 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Рибаківської сільської ради. Але нотаріусом їм було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв"язку з тим, що державний акт на землю оформлений неналежним чином: в державному акті зазначено чотири земельні ділянки. Враховуючи те, що ОСОБА_4 заповіла їм належну їй земельну ділянку, позивачі просять визнати за ними право власності на земельну ділянку площею 13,95 га згідно акту на право приватної власності на землю ІНФОРМАЦІЯ_3.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив та пояснив, що ОСОБА_4 - його бабуся, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в м. Бахчисарай, де на той час гостювала в його матері - відповідачки ОСОБА_3. Крім мами в бабусі ще є син - ОСОБА_2, біля якого бабуся проживала та була прописана. Він також з січня 2006 р. проживав без реєстрації біля дядька та бабусі. ІНФОРМАЦІЯ_2. бабуся склала заповіт, в якому земельний і майновий паї заповідала йому та своєму синові - ОСОБА_2. Після смерті бабусі залишилася земельна ділянка (пай). Майновий пай нею було використано раніше і тому він в спадкове майно не ввійшов. За життя бабусі, ІНФОРМАЦІЯ_4. їй було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, в якому зазначено 4 земельні ділянки. Коли вони звернулися до держнотконтори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, їм було роз"яснено про необхідність звернення до суду, так як в заповіті вказано сертифікат, а на момент смерті бабусі їй було видано Державний акт на землю і в ньому зазначено 4 земельні ділянки. Оскільки його мати претензій до землі не має, позивач просить визнати право власності за ним та позивачем ОСОБА_2 по 1/2 частині спадкової земельної ділянки за кожним, що мала на увазі його бабуся при складенні заповіту.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 позовні вимоги позивача
підтримала.
Позивач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги уточнив і пояснив, що він проживав разом з дружиною, сином та матір"ю- ОСОБА_4 в його будинку в АДРЕСА_1. Мати проживала і біля нього і їздила до сестри в м. Бахчисарай, але була прописана біля нього. Біля них з січня 2006 р. проживав також племінник - позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1р. мати померла в м. Бахчисарай і там її поховали. Після смерті матері залишилася земельна ділянка, на яку є заповіт, складений на нього і на його племінника - позивача ОСОБА_1 Оскільки державним нотаріусом їм було роз'яснено про необхідність звернення до суду в зв'язку з тим, що державний акт на право власності на землю оформлено неналежним чином, просить визнати право власності за ним та племінником ОСОБА_1 по 1/2 частині спадкової земельної ділянки за кожним, що мала на увазі його мати при складенні заповіту.
Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала і пояснила, що вона не має претензій до позивачів і просить, щоб земля була розділена по 1/2 частині між її сином позивачем ОСОБА_1 та братом - позивачем ОСОБА_2, як вказано в заповіті, складеному її мамою ОСОБА_4.
Третя особа - представник Березанської державної нотаріальної контори вважав вимоги позивачів обґрунтованими і пояснив, що прийняв спадщину син спадкодавця та онук, які є спадкоємцями за заповітом та проживали разом із спадкодавцем на день її смерті. Відповідачка, яка мала обов'язкову частку в спадщині як пенсіонерка, не подала заяву в 6-місячний термін про прийняття спадщини, тому вважається такою, що не прийняла спадщину. Оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку видано з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002р., вимоги позивачів повинні бути вирішені в судовому порядку.
Заслухавши пояснення позивачів, представника позивача, відповідачки, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.П) ОСОБА_4 належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ІНФОРМАЦІЯ_5 в умовних кадастрових гектарах колективного сільськогосподарського підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_8" Березанського району Миколаївської області, виданий Березанською РДА 09.02.1998р. та свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного підприємства (майновий сертифікат) серії ІНФОРМАЦІЯ_6 на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_8" Березанського району Миколаївської області, видане Рибаківською с/Радою Березанського району Миколаївської області ІНФОРМАЦІЯ_7 заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
З довідки Березанського районного відділу земельних ресурсів вбачається, що ОСОБА_4 отримала Державний акт ІНФОРМАЦІЯ_3 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Рибаківської сільської Ради згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13).
Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІНФОРМАЦІЯ_3, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4. Березанською райдержадміністрацією (а.с.8) підтверджено, що ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 13,95 гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Рибаківської сільської Ради, яка фактично складається з чотирьох окремих земельних ділянок.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1р. (а.с.7).
Довідкою Рибаківської сільської ради підтверджено, що на день смерті ОСОБА_4 з нею разом в АДРЕСА_2, проживав син ОСОБА_2, його дружина і син ОСОБА_2 та з січня 2006 р. без реєстрації онук ОСОБА_1 (а.с.18)
Оскільки спадкодавцем було складено на позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заповіт, тому відповідно до ст. 1235 ЦК України вони є спадкоємцями за заповітом, які на підставі ч.З ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем і на протязі 6-ти місячного строку з часу відкриття спадщини не заявили про відмову від неї.
Відповідно до ч.І ст. 1241 ЦК України відповідачка ОСОБА_3 мала право на обов'язкову частку у спадщині як повнолітня непрацездатна дочка спадкодавця, але оскільки вона у встановлений ст.. 1270 ЦК України шестимісячний строк не подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що вбачається з довідки Березанської державної нотаріальної контори (а.с.17), відповідно до ч.І ст. 1272 ЦК України, вона вважається такою, що не прийняла її.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_4. спадкодавцеві було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002р. „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", в зв"язку з чим позивачі не мають змоги отримати свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст. З ЦПК України вони мають право звернутися до суду за захистом свого невизнаного права.
Відповідно до ст. 1256 ЦК України встановлення точної волі заповідача, висловленої в заповіті, може здійснюватись спадкоємцями після смерті спадкодавця, а у разі спору між ними - судом відповідно до ст..213 ЦК України.
Враховуючи, що спадкодавець заповіла земельну частку (пай) двом позивачам, які досягли згоди щодо часток у спадщині, суд вважає обґрунтованим посилання позивачів на те, що при складенні заповіту спадкодавець мала на увазі , що частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.
Оскільки позивачі є спадкоємцями за заповітом, мають право на отримання спадщини, яке ніким не оспорюється, відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України „Про власність" вони набувають право власності на майно, одержане внаслідок успадкування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Березанська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2
право власності по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку загальною площею 13,95
гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території
Рибаківської сільської Ради Березанського району Миколаївської області, яка складається з
чотирьох окремих земельних ділянок, кадастрові номера: ділянка НОМЕР_1, ділянка НОМЕР_2, ділянка НОМЕР_3, ділянка НОМЕР_4, згідно Державного акта на
право приватної власності на землю серії ІНФОРМАЦІЯ_9 Березанською райдержадміністрацією.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.