Справа №2-134/07 2007 p.
Рішення
іменем України
06 лютого 2007 року Березанський районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого судді Дорошенко А.В.
при секретарі Якубець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на 1/2 частину квартири, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 11.01.2007 р. звернулася до суду з позовом про визначення часток у спільній частковій власності та визнання права власності на 1/2 частину квартири, мотивуючи тим, що власниками АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, частки яких у праві спільної власності на квартиру відповідно до ст. 372 ЦК України є рівними і дорівнюють по 1/2 частині кожному із співвласників. ІНФОРМАЦІЯ_1. померла її мати - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 склала заповіт, в якому належну їй квартиру та все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, та взагалі все те, що буде належати їй за законом на день смерті, вона заповіла позивачці. В березні 2006р. позивачка звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але в видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено в зв"язку з тим, що за життя мати не виділила своєї частки в квартирі. Тому позивачка просить визначити частки у спільній частковій власності по 1/2 частині АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири № 1, яка належала матері ОСОБА_3 В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і пояснила, що вона з сім"єю - з чоловіком та донькою проживали в АДРЕСА_3 з 1995р., а до цього проживали всі разом в АДРЕСА_1. Вказану квартиру приватизували її мати - ОСОБА_3 та її син ОСОБА_2, оскільки на той час вони в ній проживали вдвох. Вона з чоловіком у вказаній квартирі прописалися ІНФОРМАЦІЯ_3. і жили в ній втрьох з матір"ю, а син з 2000р. проживав в будинку його дружини по АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 її матір склала заповіт, в якому належну їй квартиру та все майно заповідала позивачці. ІНФОРМАЦІЯ_1. мати померла, в квартирі залишилися проживати вона з чоловіком. Коли вона звернулася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право власності на спадщину, нотаріус вказала на те, що в свідоцтві про право власності на квартиру не вказані частки кожного з власників, що унеможливлює видачу свідоцтва про спадщину на квартиру. Тому позивачка просить визначити по 1/2 частині квартири за матір"ю і сином та визнати за нею право власності на спадкову 1/2 частину квартиру, яка належала матері.
Відповідач проти позову не заперечував, пояснивши, що з дня народження він проживав в АДРЕСА_1. При приватизації квартира була приватизована на нього і бабусю - ОСОБА_3, оскільки на той час батьки разом з його молодшою сестрою проживали окремо в АДРЕСА_3. В 1995р. він одружився з ОСОБА_4 і через рік-півтора перейшов проживати в будинок дружини
по АДРЕСА_2, де проживає і на даний час. Бабуся померла в 2005р., на той час з нею проживали його батьки, а в квартирі батьків залишилася проживати сестра. Йому відомо, що бабуся склала заповіт на свою частку квартири на ім"я його матері, тому він не заперечує проти позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1, виданого Березанським районним органом приватизації ІНФОРМАЦІЯ_4., вищевказана квартира належала на праві приватної, спільної власності без виділення часток ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.5).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Березанською філією Миколаївського МБТІ власниками квартири є зазначені особи на праві приватної спільної сумісної власності (а.с.11).
На вказаний будинок на ім'я ОСОБА_3 видано технічний паспортНОМЕР_1 (а.с.9-10).
Згідно заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4) ОСОБА_3 належну їй квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 та все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, та взагалі все те, що буде належати їй за законом на день смерті, заповіла ОСОБА_1.
Тому, відповідно до ст. 1235 ЦК України позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом.
Відповідно до чинної на час отримання будинку у власність ст.112 ЦК УРСР майно може належати двом або кільком громадянам на праві спільної сумісної або часткової власності.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з ІНФОРМАЦІЯ_5, положення цього Кодексу застосовуються до тих цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки цивільні відносини щодо права власності виникли у сторін до ІНФОРМАЦІЯ_5. і продовжували існувати після набрання чинності нового ЦК України, до них необхідно застосовувати положення нового ЦК України щодо права спільної власності.
Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.І ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожному з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Таким чином, оскільки частки співвласників у спірній квартирі не були виділені, квартира належала співвласникам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.І ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Враховуючи, що один із співвласників майна помер і тому добровільний поділ майна є неможливим, вказаний спір підлягає судовому розгляду.
Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Таким чином, вимоги позивачки щодо визначення кожному із співвласників квартири по 1/2 частині квартири підлягають задоволенню.
З свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.6)
Згідно довідки виконкому Березанської селищної Ради спадкодавець ОСОБА_3 з 1979 р. і до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1. постійно проживала та була зареєстрована в смт.
АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.8).
Оскільки позивачка є спадкоємцем за заповітом, має право на отримання спадщини, яке ніким не оспорюється, відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України „Про власність" вона набує право власності на майно, одержане внаслідок успадкування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 60,212,215 ЦПК України, суд-
вирішив: Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати частки у приватній спільній сумісній власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рівними - по 1/2 за кожним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкову 1/2 частину АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.