УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., ЗавгородньоїІ.М., Попович О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор», філії «рухівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» про визнання переведення на посаду незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому зазначав, що з 17 лютого 2014 року він працював на посаді виконуючого обов'язків головного інженера філії «Рахівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» (далі - філія «Рахівська ДЕД»), на яку був переведений наказом начальника філії № 4-к від 17 лютого 2014 року з посади провідного інженера ОП і БР. Виконуючим обов'язки головного інженера позивач пропрацював один рік і сім місяців. 16 жовтня 2015 року начальником філії «Рахівська ДЕД» ОСОБА_6 на підставі власного клопотання № 01-136 від 16 жовтня 2015 року та за згодою ДП «Закарпатський облавтодор» видано наказ по особовому складу № 22-к про переведення позивача на посаду провідного інженера ОП і БР з 16 жовтня 2015 року, відповідно до ст. 32 КЗпП України, з оплатою заробітної плати згідно штатного розпису. Позивач вказував, що згоди на переведення не надавав, а з відповідним наказом ознайомлений лише 20 жовтня 2015 року. Вважає зазначений наказ незаконним, оскільки його було переведено на менш оплачувану посаду без його згоди, його не було повідомлено за 2 місяці до переведення про зміну умов праці, переведення позивача здійснювалось не на вакантну посаду, а на зайняту іншим працівником посаду інженера ОП і БР, чим позивача було позбавлено можливості виконувати будь-які трудові обов'язки. Позивач вважає, що підстави для зміни істотних умов праці були необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Посилаючись на зазначені обставини та з урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просив суд визнати незаконним наказ начальника філії «Рахівська ДЕД» по особовому складу № 22 від 16 жовтня 2015 року; поновити його на посаді головного інженера філії «Рахівська ДЕД»; стягнути з відповідача на свою користь 25 163 грн 72 коп. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, 50 тис. грн у відшкодування завданої моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано наказ начальника філії «Рахівська ДЕД» по особовому складу № 22 від 16 жовтня 2015 року про переведення на посаду провідного інженера ОП і БР з 16 жовтня 2015 року ОСОБА_4незаконним. Поновлено ОСОБА_4 на попередній посаді головного інженера філії «Рахівська ДЕД». Стягнуто з філії «Рахівська ДЕД» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25 163 грн 72 коп. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 25 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2016 року рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, поданій представником, ОСОБА_4 просить скасувати зазначене рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність оскаржуваного судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір визначається як угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Судом установлено, що ОСОБА_4 із 17 лютого 2014 року працював на посаді виконуючого обов'язки головного інженера філії «Рахівська ДЕД», на яку був переведений наказом начальника філії № 4-к від 17 лютого 2014 року із посади провідного інженера ОП і БР. Виконуючим обов'язки головного інженера позивач пропрацював один рік і сім місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2015 року начальником філії «Рахівська ДЕД» ОСОБА_6 на підставі власного клопотання № 01-136 від 16 жовтня 2015 року та за згодою ДП «Закарпатський облавтодор» було видано наказ по особовому складу № 22-к про переведення ОСОБА_4 на посаду провідного інженера ОП і БР із 16 жовтня 2015 року, відповідно до ст. 32 КЗпП України, з оплатою заробітної плати згідно штатного розпису (а. с. 6).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, обґрунтовано виходив із відсутності, передбачених законом підстав для поновлення позивача на посаді головного інженера філії «Рахівська ДЕД», на яку останній у встановленому законом порядку не призначався, а лише тимчасово виконував обов'язки головного інженера філії «Рахівська ДЕД». Переведення позивача з 16 жовтня 2015року на посаду провідного інженера ОП і БР, яку він займав до призначення виконуючого обов'язків головного інженера філії «Рахівська ДЕД», відповідає вимогам трудового законодавства.

Висновки апеляційного суду про безпідставність позову ґрунтуються на законі та відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:М.Є. Червинська

І.М. Завгородня

О.В. Попович