Справа №2-268/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 лютого 2007 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі судці Назарцевої В.О., при секретарі Чеботок В.В., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу зав позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 10 тис. грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики у розмірі 10 тис. грн. з відповідача ОСОБА_2
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги і пояснив, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідач ОСОБА_2 зайняв у нього гроші в розмірі 10 тис. грн. терміном до ІНФОРМАЦІЯ_2 року. До цього часу відповідач не повернув йому борг, у з*язку з чим він просить стягнути з нього 10 тис. грн., а також понесені ним судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 з позовом не згоден і пояснив, що дійсно у ІНФОРМАЦІЯ_1 року він попросив у позивача 10 тис. грн. для свого знайомого ОСОБА_3, котрого той не знав. Він виступив його поручителем, хоча сам написав розписку про отримання саме ним 10 тис. грн., від позивача . До цього часу ОСОБА_3 гроші позивачу не повернув і він вважає, що саме ОСОБА_3 повинен повертати позивачу борг у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3 та дослідивши матеріали по справі, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступного.
До матеріалів справи приєднаний особисто написаний відповідачем договір займу, чого він не заперечував у судовому засіданні, відповідно до якого, він отримав від позивача ОСОБА_1 10 тис. грн., терміном до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Відповідно до ст.526 ЦК України, забов*язання повинні виконуватися сторонами належним чином, відповідно до умов договору та ЦК України, а ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором займу одна сторона /позикодавець/ передає іншій стороні /позичальникові/ у власність грошові кошти або інші речі на деякий час, а відповідна сторона забов*язується повернути позикодавцю такуж саму суму коштів протягом встановленого терміну. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2, згідно з вказаними вище вимогами закону, забов*язаний виконати перед позивачем свої забов*язання, тобто повернути йому гроші у розмірі 10 тис. грн.
Крім того, позивачем при поданні позову до суду був сплачений судовий збір, в тому числі на інформаційне забезпечення у розмірі 130 грн., що підтверджується доданими до справи квітанціями, а також сплатив оголошення у газеті, вартість котрої у розмірі 78,05 грн. підтверджується доданими до справи квітанцією та рахунком.
Вказані витрати позивачем, відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача і загальний розмір стягнення складатиме 10 208,05 грнЛО 000+130+78,05=10 208,05/.
Суд не вважає, що повертати борг позивачу ОСОБА_1 повинен свідок ОСОБА_3, котрий не заперечував у судовому засіданні, що саме він отримав грошу від позивача,
2
чого не підтвердив сам позивач, оскільки по своїм забов"язанням повинен відповідати саме особа, котра клала договір. Розписка про отримання коштів від позивача була написана саме відповідачем ОСОБА_2, що є фактично письмово укладеним договором з позивачем ОСОБА_1. На підставі ст.ст. 510,526,612,623-625,1046-1053 ЦК України та керуючись ст.ст. 203-223 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 208,05 грн. / десять тисяч двісті вісім грн. 05 коп./.
Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного Суду. Заява про апеляційне оскарження подається до Будьоннівського райсуду м. Донецька протягом 10 днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга у тому ж порядку протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.