ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
іменем України
"02" листопада 2009 р. справа № 5020-1/105-10/062
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Юріної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99038, АДРЕСА_1)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(99040, АДРЕСА_2)
про повернення майна та стягнення неустойки в сумі 6924,24 грн.
За участю представників:
позивача – ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.10.2009
відповідача – не з’явився.
01.10.2009 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі –Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі –Відповідач) про повернення майна та стягнення неустойки в сумі 6924,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов договору майнового найма №15 від 01.06.2008 (далі –Договір), а саме, пункту 2.2.5, згідно з яким наймодавець зобов’язувався у разі припинення Договору повернути Наймодавцю по акту приймання-передачі майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу.
У судовому засіданні 02.11.2009 представник Позивача на позовних вимогах наполягав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач без поважних причин не зявився, явку уповноваженого представника в судові засідання 19.10.2009, 02.11.2009 не забезпечив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (повідомлення про вручення поштового відправлення №10866984 05.10.2009 /а.с.20/, поштове повернення вх.№11433 від 29.10.2009 із зазначенням причини –за закінченням терміну зберігання /а.с.28-31/), про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення Відповідача або його представника не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.06.2008 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір майнового найму №15, відповідно до умов пункту 1.1 якого Позивач передає, а Відповідач приймає у тимчасове платне користування частину складу хімії, літер «Г»(ангар №4) загальною площею 163,0 кв. метри, а саме: склад (номер IY площею 163,0 кв.м), що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В (далі –Майно).
Факт передачі Майна від Позивача у користування Відповідачу підтверджений відповідним актом приймання-передачі б/н від 01.06.2008 /а.с.13/.
Відповідно до пункту 1.5 Договору строк дії оренди визначений з 01.06.2008 до 31.12.2008.
Судом встановлено, що Договір поновлювався на підставі статті 764 Цивільного кодексу України до 31.06.2009, але 22.05.2009 між Позивачем та Відповідачем укладена угода про розірвання Договору /а.с.14/.
На час вирішення спору Договір недійсним не визнаний.
Пунктом 2.2.5 Договору передбачено, що наймодавець зобов’язується у разі припинення Договору повернути наймодавцю по акту приймання-передачі Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу, момент його підписання вважається фактичним поверненням Майна.
Проте, Відповідач до теперішнього часу Майно не повернув, акт прийому-передачі Майна не підписаний.
Неповернення Майна у визначеному Договором порядку з’явилось підставою для звернення Позивача до суду з вимогою повернення Майна та стягнення неустойки в розмірі 6924,24 грн.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.
Відповідно до пункту 6.7 Договору норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 на взаємовідносини сторін не розповсюджуються.
Згідно з положеннями статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною шостою статті 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 759 ЦК України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Згідно з частиною першою статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що повернення наймодавцю речі у разі припинення договору найму є одним з основних обов’язків Відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо повернення Майна Позивачеві.
Крім того, частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю під час прострочення.
На підставі зазначеної норми, Позивачем нарахована неустойка за період з 23.05.2009 по 23.07.2009, яка складає 6924,24 грн. (163 кв.м.х21.24х2 = 6924,24).
Перевіривши розрахунок неустойки, зроблений Позивачем /а.с.8/, суд визнав його правильним, а позовну вимогу про стягнення неустойки в розмірі 6924,24 грн. такою, що заявлена відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита у розмірі 187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. покладаються на Відповідача, а надмірне сплачені Позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79,00 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (99040, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості щодо наявності рахунків відсутні) повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 в СФ АБ «Таврика», МФО 324377) частину складу хімії, літер «Г»/ангар №4/ загальною площею 163,0 кв.м., що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В, шляхом складення акту приймання-передачі майна, протягом 10 календарних днів з дати набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99040, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості щодо наявності рахунків відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 в СФ АБ «Таврика», МФО 324377) неустойку в розмірі 6924,24 грн . (шість тисяч дев’ятсот двадцять чотири грн. 24 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 187,00 грн. (сто вісімдесят сім грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
4. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 в СФ АБ «Таврика», МФО 324377) з Державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р 31216259700007, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050000) надмірно сплачені за поштовим дорученням №81 від 29.07.2009, оригінал якого міститься в матеріалах справи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79,00 грн. (сімдесят дев’ять грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.М.Юріна
Рішення складено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 09.11.2009