ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/3676/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,

з участю представників:

від позивача: Гіри О.І.,

від відповідача: Патлачук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. по справі № 813/1667/15 за позовом Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій" про стягнення заборгованості у розмірі110 324,59 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із винесеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом при прийнятті постанови норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив задовольнити скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права та просить залишити її без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, зазначивши, що оскаржувана постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права та просить залишити її без змін.

В процесі апеляційного розгляду позивач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, яке реорганізовано у Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова.

Враховуючи надані докази реорганізації первинного позивача та положення ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до Закону України "Про наукову та науково - технічну діяльність" за період роботи у відповідача Пенсійним органом призначена пенсія науковим працівникам ПАТ "Центр енергетичних інновацій": ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково - технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, відповідачу направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково - технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за січень - червень 2014 року.

На підставі вказаних повідомлень підприємство самостійно визначає суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа повинно перерахувати дану суму органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням.

Сума боргу ПАТ "Центр енергетичних інновацій" для покриття суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково - технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за січень - червень 2014 року становить 110324,59 грн.

Колегія суддів зазначає, що постановою КМ України № 372 від 24.03.2004 р. затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до пунктів 5-8 порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи затвердженого Постановою КМ України № 372 від 24.03.2004 р., розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність"., науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Статтею 4 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" встановлено, що суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону, науковий працівник може, виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств. Науковий працівник зобов'язаний провадити наукові дослідження відповідно до укладених договорів (контрактів), представляти результати наукової і науково-технічної діяльності шляхом наукових доповідей, публікацій та захисту дисертацій, у встановленому порядку проходити атестацію на відповідність займаній посаді, постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Також положеннями ст. 21 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" передбачено, що не рідше одного разу на п'ять років в наукових установах провадиться атестація наукових працівників з метою: оцінки рівня професійної підготовки наукового працівника, результативності його роботи; визначення відповідності кваліфікації наукового працівника займаній посаді; виявлення перспективи використання здібностей наукового працівника, стимулювання підвищення його професійного рівня; визначення потреби в підвищенні кваліфікації, професійної підготовки наукового працівника.

Частиною 1, 2 ст. 22-1 цього Закону визначено перелік посад наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо). До наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь. Зазначена правова норма поширюється на тих працівників, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь і які працюють на посадах, не включених до зазначеного переліку. При цьому, в обов'язковому порядку місцем роботи таких наукових працівників має бути наукова установа або організація (їх філіал, відділення тощо).

Відтак судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що статтею 22-1 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", яка визначає посади, що дають статус наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо), не встановлено підстав для поширення цієї норми, крім посад наукових установ, на будь-які посади на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності.

Особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, і працюють не в наукових установах та організаціях (їх філіалах, відділеннях тощо) не виконують визначену статтею 21 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" обов'язкову вимогу щодо кожного наукового працівника, а саме проходження не рідше одного разу на п'ять років атестації.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції,що положення ч. 2 статті 22-1 Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність" поширюються лише на працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) і не поширюються не працівників, що працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, які не є науковими установами або які, будучи науковими установами недержавної форми власності, не пройшли державної атестації відповідно до положень статті 11 цього Закону.

Статтею 24 Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність", передбачено, що її дія поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до народних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затв. пост. КМУ від 24.03.2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 % різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відтак з урахуванням норм статті 24 Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність", різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, а тому судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що для призначення наукової пенсії необхідна атестація наукової установи, тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.

Статтею 12 Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність" передбачено, що для надання державної підтримки наукових установ усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави. Положення про Державний реєстр наукових установ затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, наукові установи включаються центральним органом виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності до Державного реєстру наукових установ за умов проходження державної атестації.

Як вірно зазначено судом першої інстанції ухвалою Вищого адміністративного суду у справі К/800/49058/14 встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій" та його попередники, не займалося науковою діяльністю, не внесене до Реєстру наукових установ України, у нього відсутня вчена рада та ним не подавалось до органів державної статистики звітність форми 1.2 - наука, не проходило атестацію згідно постанови КМУ "Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково технічних) установ від 07.04.1998 року № 469, відтак не є науковою установою в розумінні Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність". Дана обставина встановлена також рішенням Господарського суду Львівської області від 26.02.2010 року у справі № 6/244 яке набрало законної сили.

Як вбачається з Статуту ВАТ "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "Львівтеплоелектропроект", Статуту Публічного Акціонерного товариства "Львівтеплоелектропроект" та Статуту Публічного акціонерного товариства "Центр інноваційних технологій", всі ці товариства є правонаступниками усіх прав та обов'язків своїх попередників, а отже також не є науковими установами в розумінні Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Зважаючи на викладене, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. по справі № 813/1667/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

В. С. Затолочний

Повний текст судового рішення виготовлено 20.06.2017р.