ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 червня 2017 року м. Дніпро справа № П/811/63/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Богданенко І.Ю., ознайомившись із апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2016 року №0000491401, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 169664 гривень, застосовані штрафні санкції у розмірі 42416 гривень, №0000511401, яким визначено завищення суми на 25845 гривень, застосовані штрафні санкції у сумі 66,50 гривень, №0000501401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 3904784 гривень та застосовані штрафні санкції у розмірі 976197 гривень; від 26 вересня 2016 року №0000201600, яким застосовано штраф у розмірі 707312,78 гривень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2016 року №№0000491401, 0000511401, 0000501401. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 30 травня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» подало апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» заявлено клопотання про зменшення розміру належних до оплати судових витрат (розрахованих від ціни позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено судом першої інстанції) у зв'язку з важким фінансовим станом, оскільки товариство за останні півроку не здійснює господарську діяльність та не отримує від діяльності доходи (прибуток), на рахунку в банку недостатньо коштів для сплати судового збору, що є наслідком, на думку заявника, протиправних дій податкового органу щодо блокування реєстрації податкових накладних, що оскаржується в іншій адміністративній справі та пов'язано з втратою співпраці з контрагентами. Також, позивачем зазначено, що право судового захисту гарантовано статтею 55 Конституції України.

У підтвердження наведених доводів, позивач подав копії податкових декларацій з податку на прибуток товариства за 3 квартали 2016 року (задекларований дохід 35526774 гривень) та 2016 рік (задекларований дохід 35526774 гривень), довідку публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про залишок коштів по рахунку №26002337586 станом на 26 травня 2017 року у сумі 240,44 гривень.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 1 статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України N9-зп від 25 грудня 1997 року, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Надаючи оцінку заявленим доводам та поданим документам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 145 Господарського кодексу України передбачено, що джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.

Копії декларацій з податку на прибуток не містять відміток про їх одержання контролюючим органом, дохід в деклараціях визначений за результатами діяльності товариства у 2016 році, а апеляційна скарга подана у травні 2017 року, отже не містять будь-яких фактичних даних про майновий стан позивача станом на час подання апеляційної скарги.

Також, юридична особа може мати декілька банківських рахунків, отже банківська довідка про залишок коштів на одному рахунку товариства, не засвідчує відсутність інших банківських рахунків та грошових коштів на них.

Враховуючи наведене, клопотання про зменшення розміру належних до оплати судових витрат за подання апеляційної скарги є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки наведені доводи та подані документи не засвідчують неспроможність позивача сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначена ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою позову майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1600 гривень.

Таким чином, враховуючи розмір позовних вимог майнового характеру (5826285,28 гривень), розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 96133,71 гривень (5826285,28 гривень х 1,5% х 110%).

Згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, її слід залишити без руху та надати товариству з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» строк для усунення вказаного недоліку: надання документа про сплату судового збору в розмірі 96133,71 гривень за реквізитами розрахункового документа та суду:

Дата документа;

Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра;

Код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

Код банку отримувача (МФО): 805012;

Рахунок отримувача: 31217206781004;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи);

Призначення платежу: «*;101; (код клієнта); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд».

Поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): «*» (зірочка); розділовий знак «;» (крапка з комою); код ознаки судового збору « 101»; розділовий знак «;» (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак «;» (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: «Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Використання символу «;» не допускається.

Керуючись статтями 108, 187, 189, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» про зменшення розміру належних до оплати судових витрат за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року - залишити без руху та запропонувати у 15 денний строк з моменту отримання ухвали усунути вказаний недолік шляхом надання документа про сплату судового збору.

Копію ухвали направити товариству з обмеженою відповідальністю «Соя Агро-Транс» для виконання.

У випадку невиконання ухвали суду у вказаний строк апеляційна скарга вважатиметься неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя І.Ю. Богданенко