ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2017 рокусправа № 185/11455/15-а (2-а/185/503/15)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дадим Ю.М.

           суддів:                     Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.,

за участю:

Позивача: ОСОБА_1,

Представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про встановлення права на пільгову пенсію -,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Відповідача по відмові у призначенні пенсії за пільговим стажем за Списком №2 згідно ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

- зобов’язати Відповідача призначити пільгову пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” починаючи з 07.10.2015 року, виходячи з пільгового стажу 24 роки 09 місяців;

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року адміністративний позов було задоволено. Визнано неправомірними дії Відповідача щодо відмови Позивачу в призначенні пенсії та нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах з 07.10.2015 року відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, як особі, що має право на пенсію на пільгових умовах, що була зайнята на роботах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України №202 від 11.03.1994 року. Зобов’язано пенсійний орган зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Зобов’язано Відповідача нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, як особі, що має право на пенсію на пільгових умовах, що була зайнята на роботах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України №202 від 11.03.1994 року починаючи з 07.10.2015 року.

Павлоградське об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.02.2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 народився 25.09.1960 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта.

07.10.2015 року Позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області від 16.10.2015 року №12646/03/18 Позивачу було відмовлено в задоволенні його заяви.

Вказана відмова була обґрунтована тим, що загальний стаж роботи Позивача складає 32 роки 03 місяці 16 днів, а пільговий стаж становить 03 роки 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії по Списку №2 згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зокрема чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зокрема чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.          

Відповідно до п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Як вбачається зі змісту трудової книжки Позивача, у період з 03.07.1981 року по 29.09.1984 року він працював помічником бурильника; у період з 30.09.1984 року по 06.03.1987 року він працював бурильником; у період з 12.03.1987 року по 14.07.1987 року помічником бурильника; у період з 15.07.1987 року по 31.08.1987 року він працював бурильником; у період з 01.09.1987 року по 10.01.1991 року він працював машиністом бурової установи; у період з 14.01.1991 року по 30.09.1995 року він працював машиністом бурильної установи; у період з 02.03.1999 року по 20.07.2006 року він працював машиністом бурової установи; у період з 13.09.2006 року по 22.01.2007 року він працював машиністом бурової установки; у період з 16.10.2007 року по 24.04.2012 року він працював машиністом бурової установки.

Також, на підтвердження наявності пільгового стажу роботи за період з 03.07.1981 року по 06.03.1987 року, Позивачем була надана довідка уточнююча особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 14.05.2015 року №63/05.

На думку Позивача, вказані періоди підлягають зарахуванню до його пільгового стажу.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, періоди роботи особи можуть бути зараховані до його пільгового стажу роботи за умови якщо така робота передбачена списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, відповідно до розділу 2 підрозділу А Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, посада помічників бурильників не передбачена.

Також, згідно п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Отже, для підтвердження пільгового стажу за періоди роботи після 21.08.1992 року та як наслідок можливості їх віднесення до пільгового стажу, особою також мають бути надані документи, які б підтверджували проведення атестації робочих місць.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не було надано до суду жодних документів, які б підтверджували факт проведення атестації його робочого місця на підприємствах, на яких він працював після 21.08.1992 року, що в свою чергу зумовлює непідтвердженість пільгового стажу роботи після 21.08.1992 року.

Отже, виходячи з положень ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, яка визначає право особи на отримання пільгової пенсії за Списком №2 за умови зокрема наявності 12 років 6 місяців пільгового стажу на відповідних роботах, які мають бути належним чином підтверджені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності, в даному випадку, підстав для зобов’язання пенсійного органу призначити позивачу пільгову пенсію з огляду на відсутність законодавчо встановленого пільгового стажу.

Таким чином, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 202 ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області – задовольнити.

          Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року – скасувати та прийняти нову.

          В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовити.

          Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                      Ю.М. Дадим

Суддя:                                                                      С.А. Уханенко

Суддя:                                                                      І.Ю. Богданенко