справа № 2-1785/11

провадження № 6/361/62/17

30.05.2017

УХВАЛА

Іменем України

30 травня 2017 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,

за участю секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання,

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство “Кредобанк” (далі – Банк або ПАТ “Кредобанк”) звернулося до суду із заявою, у якій просить поновити йому строк для пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого 25 лютого 2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області на підставі рішення суду від 25 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-1785/11 за позовом Банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначало, що 25 жовтня 2011 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено заочне рішення у вказаній вище цивільній справі, яким із ОСОБА_3 на користь ПАТ “Кредобанк” стягнуто суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 49092,01 грн. та судові витрати в розмірі 610,92 грн.

Банк намагався врегулювати спір із боржником шляхом ведення з ним переговорів, як до пред’явлення позову, так і після ухвалення судом рішення. Проте, усі переговори виявилися безрезультатними.

25 лютого 2016 року за заявою ПАТ “Кредобанк” судом видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. Однак, станом на день отримання Банком цього виконавчого документа, строк пред’явлення виконавчого листа до виконання уже пропущено.

Оскільки боржник відмовляється добровільно виконувати рішення суду від 25 жовтня 2011 року, захист порушеного права Банку може бути реалізовано лише шляхом звернення до органів державної виконавчої служби з виконавчим документом, на підставі якого можливо буде відкрити виконавчого провадження.

Представник стягувача ПАТ “Кредобанк” ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, заяву підтримує.

Боржник ОСОБА_3 до суду теж не з’явився, про час і місце розгляду заяви судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Його неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 371 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

25 жовтня 2011 року Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалив заочне рішення у цивільній справі № 2-1785/11, яким із ОСОБА_3 на користь ПАТ “Кредобанк” стягнуто заборгованість за кредитним договором № 026/19 від 30 квітня 2008 рокув розмірі 49092 грн. 01 коп. та судові витрати в розмірі 610 грн. 92 коп.

Із матеріалів справи видно, що при ухваленні судом 25 жовтня 2011 року цього судового рішення представник ПАТ “Кредобанк” ОСОБА_5 був присутнім у судовому засіданні.

Вказане заочне рішення суду про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості набрало законної сили 05 листопада 2011 року.

22 лютого 2016 року, більш ніж через чотири роки після набрання цим рішенням суду законної сили, ПАТ “Кредобанк” звернулося до суду із заявою про видачу йому зазначеного судового рішення та виконавчого листа у даній справі.

25 лютого 2016 року на підставі цієї заяви суд видав представнику ПАТ “Кредобанк” копію заочного рішення суду від 25 жовтня 2011 року та виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_3 на користь Банку суми заборгованості за кредитним договором, у якому строк пред’явлення його до виконання зазначено до 05 листопада 2012 року.

07 березня 2017 року, тобто більше ніж через рік після отримання виконавчого листа, ПАТ “Кредобанк” звернулося до суду із заявою, у якій просило поновити строк пред’явлення до примусового виконання вказаного виконавчого листа.

У ч. 1 ст. 368 ЦПК України встановлено, що питання, пов’язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

За змістом ч. 2 ст. 368 ЦПК України з а кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606–ХІV (у редакції чинній на день набрання законної сили рішенням суду та видачі судом стягувачу виконавчого листа) виконавчі документи на виконання судових рішень можуть бути пред’явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з наведеного, із наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, стягувач, тобто особа, на користь якої ухвалено судове рішення, або його представник мають право звернутися до суду, який розглянув справу, із заявою про видачу виконавчого листа та після його отримання пред’явити виконавчий лист до відділу державної виконавчої служби для здійснення примусового виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Отримання стягувачем виконавчого листа та пред’явлення його до виконання – це право кожного стягувача. Такі дії мають бути вчинені стягувачем самостійно з наступного дня після набрання рішенням законної сили у визначений законом строк, у даному випадку протягом одного року.

Враховуючи, що заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-1785/11 за позовом ПАТ “Кредобанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором набрало законної сили 05 листопада 2011 року, виконавчий лист у даній справі стягувач повинен був отримати в суді та пред’явити його до виконання у строк до 05 листопада 2012 року, чого ПАТ “Кредобанк” зроблено не було.

Заяву про видачу виконавчого листа представник стягувача ОСОБА_6 подав до суду лише 22 лютого 2016 року, тобто більше ніж через три роки після закінчення встановленого законом строку пред’явлення виконавчого листа у зазначеній справі до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 371 ЦПК України, строк пред’явлення виконавчого листа до виконання стягувачу може бути поновлено судом лише у випадку, якщо причини пропуску цього строку суд визнає поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються такі обставини, які є об’єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення певної процесуальної дії.

На підтвердження поважності причин пропуску строку сторона повинна надати суду належні та допустимі докази існування таких обставин, які безпосередньо унеможливлювали чи ускладнювали можливість вчинення стороною процесуальної дії у визначений законом строк, що виникли незалежно від її волі.

У поданій до суду заяві поважних причин несвоєчасного звернення до суду із заявою про видачу виконавчого листа та пред’явлення його у встановлений законом строк до виконання ПАТ “Кредобанк” не наведено. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після ухвалення судом заочного рішення стягувачем велися із ОСОБА_3 переговори щодо добровільного виконання ним судового рішення та добровільного погашення заборгованості за кредитним договором, суду теж не надано.

Отримання стягувачем виконавчого листа після закінчення строку для пред’явлення його до виконання поважною причиною пропущення цього строку, за відсутності об’єктивних причин, що перешкоджали вчиненню цієї процесуальної дії, вважатися не може.

Будь-яких обставин, які б об’єктивно перешкоджали стягувачу своєчасно звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого листа та пред’явити його до виконання у визначений законом строк, судом не встановлено.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що поважних причин пропуску Банком строку для пред’явлення до виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором не встановлено, підстав для про поновлення стягувачу вказаного строку судом не вбачається, а тому заява ПАТ “Кредобанк” задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 73, 209, 210, 212, 371 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2-1785/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.