Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/161/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Пляка С. Л.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 14 червня 2017 року. Суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., при секретарі Піроженко Д.В., та за участю в режимі відеоконференції особи, яка склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3, розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2017 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2017 року на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП України у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь судовий збір у розмірі 320 грн.

ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він 09 березня 2017 року о 07 год. 05 хв. в селі Олександрівка на 244км+647м а/д Київ-Знам'янка керував автомобілем «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2017 року та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу вказаного правопорушення, посилаючись на те, що знаходження 0,37 проміле алкоголю не підтверджує факту того, що він знаходився в стані алкогольного сп'яніння, оскільки допустима норма 0,20 проміле перевищена всього на 0,17 проміле, а тому вважає, що на момент зупинки та огляду в нього не було ознак алкогольного сп'яніння, а саме, запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя та поведінки, що не відповідає обстановці. Крім того, вказує і на те, що поліцейський не відсторонив його від керування транспортним засобом, що підтверджує той факт, що він не знаходився в стані алкогольного сп'яніння, а його огляд проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, оскільки проводився з використанням технічного засобу алкотестеру «Драгер», який не передбачений Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС України для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС України № 33 від 30.03.2010 року. Також, вказує і на те, що при проведенні огляду не були присутні свідки та при складенні протоколу поліцейським йому не роз'яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі право мати захисника, та в порушення вимог ст. 280 КУпАП судом не з'ясовані обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Про місце та час розгляду справи на 15.00 год. 22.05.2017 року ОСОБА_4 повідомлено належним чином, і даний факт підтверджується тим, скаржник не прибув до суду на перше судове засідання, проте надав письмову заяву у якій просив перенести розгляд його апеляційної скарги, оскільки він з 20.05.2017 року знаходиться на амбулаторному лікуванні, надавши про це медичну довідку, тому справу повторно призначено до розгляду на 12.00 год. 30.05.2017 року і скаржник на вказану дату з'явився до суду, однак з поважних причин не з'явився поліцейський ОСОБА_3, який перебував у відрядженні, тому наступний розгляд справи призначено на 10.30 год. 09.06.2017 року.

Однак на вказану дату ОСОБА_4 не прибув до суду і про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому розгляд справи знов був перенесений на 15.00 год. 14.06.2017 року, про що скаржника теж було повідомлено належним чином.

Але ж, на зазначену дату він знов не прибув до суду і про причини своєї неявки суд не повідомив та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а тому суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд скарги ОСОБА_4 за його відсутності.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення поліцейського ОСОБА_3, який фактично заперечив задоволення апеляційної скарги та повністю підтвердив всі обставини справи, які зазначені у складеному ним адміністративному протоколі щодо ОСОБА_4, вивчивши доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП районний суд об'єктивно з'ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, так як він 09 березня 2017 року о 07 год. 05 хв. в селі Олександрівка на 244 км.+647 метрів автодороги Київ-Знам'янка, керував автомобілем «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння і його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 462562 від 09.03.2017 року, результатами тесту на алкоголь - 0,37 проміле, проведеного на місці зупинки водія 09.03.2017 року о 07 год. 12 хв., із застосуванням приладу Драгер «Alcotest 6810», № АRАМ - 3566 та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи суддя під час розгляду даної справи належним чином врахував вимоги ст.ст. 33, 245, 280 КУпАП та призначив ОСОБА_4 фактично мінімальний вид та розмір адміністративного стягнення, який передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, врахувавши при цьому дані про його особу, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, обставини правопорушення, характер і тяжкість вчиненого тощо.

А тому, з урахуванням вищезазначених обставин та особи правопорушника районний суд правильно обрав вид та розмір адміністративного стягнення, а саме у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що є мінімально можливим як видом, так і розміром адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, що за вказаних обставин справи, з урахуванням особи правопорушника, послужить його вихованню в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Посилання правопорушника на те, що підтвердженням його невинуватості є той факт, що працівник поліції не відсторонив його від керування транспортним засобом спростовується зазначенням в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про відсторонення водія від керування транспортним засобом, крім того в поясненнях правопорушника власноручно зазначено, що він був відсторонений від керування автомобілем (а.с.1,4).

Також, не відповідають фактичним обставинам справи і його доводи про відсутність під час огляду двох свідків, як це передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони

здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.03.2017 року, в ньому зазначено, що свідками огляду були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та в протоколі містяться підписи зазначених осіб, також в матеріалах справи наявні письмові пояснення вказаних свідків (а.с.1,5-6).

Крім того, є безпідставними і його доводи про те, що огляд був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, оскільки проводився з використанням технічного засобу алкотестеру «Драгер», який не передбачений Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС України для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС України № 33 від 30.03.2010 року, оскільки відповідно до вказаного Переліку до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння відноситься газоаналізатор «Alcotest 6810», за допомогою якого й було проведено тестування на алкоголь ОСОБА_4

Посилання скаржника на те, що знаходження 0,37 проміле не підтверджує факту того, що він знаходився в стані алкогольного сп'яніння, оскільки допустима норма 0,20 проміле перевищена всього на 0,17 проміле, суд вважає також безпідставними, оскільки відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, стан алкогольного сп'яніння встановлюється у разі, коли показники спеціальних технічних засобів після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Отже, зазначений нормативно-правовий акт визначає настання адміністративної відповідальності у разі встановлення стану алкогольного сп'яніння з розміром, що перевищує 0,2 проміле алкоголю в крові.

Також, вважаю безпідставними і доводи скаржника з приводу того, що в порушення вимог ст. 268 КУпАП, при складанні протоколу працівник поліції належним чином не роз'яснив його права, в тому числі право мати захисника, оскільки як видно з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.03.2017 року в ньому зазначено про те, що ОСОБА_4 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом суду, що підтверджено підписом самого скаржника у відповідній графі протоколу. Крім того, відповідний підпис скаржника є і в графі, де зазначено, що він зі змістом протоколу ознайомлений і отримав його копію (а.с.1).

Вказані обставини визнаю такими, що не дають підстав для скасування постанови Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2017 року та закриття провадження у справі, як того просить ОСОБА_4 у своїй апеляційній скарзі, оскільки районний суд з урахуванням всіх обставин справи правильно дійшов висновку про винуватість скаржника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та обґрунтовано призначив йому вид та розмір стягнення в межах санкції вказаної статті.

Керуючись ст. 294 ч.8 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2017 року щодо нього - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області Ремез П.М.