Справа № 565/624/17

Провадження № 2/565/285/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2017 року м. Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області-

під головуванням судді Ковтуновича М.І.,

при секретарі судового засідання Ломазі С.О.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг,

в с т а н о в и в :

В суд звернувся ОСОБА_1 із позовом до публічного акціонерного товариства «Ошадбанк» (далі – ПАТ «Ощадбанк») про: визнання неправомірними дій щодо виконання транзакцій з переказу грошових коштів у сумах: 1050, 35 грн., 914 грн., 8590 грн., 8590 грн.; визнання нечинними тих же транзакцій з переказу грошових коштів на загальну суму 19144,35 грн. та зобов’язання відповідача відновити кошти у розмірі 19144,35 грн. на рахунку ОСОБА_1

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що ПАТ «Ощадбанк» на підставі договору було видано ОСОБА_1 картку із розрахунковим рахунком 5167490031165328 (далі – банківська картка, картка). 10.01.2017р. з картки позивача без його згоди та підтвердження, через мережу інтернет, відповідачем було виконано трансакції з переказу грошових коштів в сумах 1050,35 грн., 914 грн., 8590 грн., 8590 грн. Про зняття коштів із рахунку ОСОБА_1 дізнався з СМС-повідомлень, що надійшли на номер його мобільного телефону. Того ж дня, приблизно о 22год. 30хв. позивач невідкладно звернувся на гарячу лінію ПАТ «Ощадбанк» та заблокував картку. 11.01.2017р. ОСОБА_1 звернувся в поліцію із заявою про вчинення щодо нього злочину та встановлено, що переказ коштів здійснений на картку іншого банку. Позивач вважає, що такими діями відповідачем порушено законодавство про захист прав споживачів, положення договору про надання банківських послуг, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням. Позивач стверджує, що несанкціоновані ним транзакції щодо переказу коштів з банківської карти у вищевказаних сумах суперечать нормі ст.203 ч.3 ЦК України, яка регламентує, що волевиявлення учасника правочину має бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тому, заявлено ОСОБА_1 позов до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Із пояснень позивача слідує, що того дня ввечері йому необхідно було поповнити рахунок мобільного телефону дружини шляхом перерахування коштів із свого карткового рахунку, відкритого в Ощадбанку. Спробував це здійснити через сервіс «Ощад-24», але не вийшло перерахувати коштів, так як слабо працював інтернет. Потім позивач у пошуковій системі мережі інтернету знайшов багато сайтів, які могли здійснити таку послугу. Він обрав сайт «Портмоне», що значився першим і де раніше ОСОБА_1 був зареєстрованим. Позивач ввів номер банківської карти, строк дії і ввів код (CVV), що зазначений на звороті картки, та підтвердив переведення коштів. Потім на його електронну пошту надійшов лист із «Портмоне» про зняття з його карткового рахунку 50 грн. та з банку теж прийшло СМС-повідомлення про зняття тієї ж суми. Далі, приблизно через годину почали надходити один за одним позивачу на мобільний телефон СМС-повідомлення про те, що проводиться зняття коштів із рахунку ОСОБА_1 Далі, позивач зателефонував на номер гарячої лінії Ощадбанку і попросив заблокувати картку. Таким чином, з карткового рахунку позивача без його згоди було знято шляхом декількох транзакцій кошти на загальну суму 19144, 35 грн. Від «Портмоне» про зняття цих коштів повідомлення не надходили. На наступний день позивач звернувся із цих питань у відділ поліції у Вінницькій області, де в той час перебував. Потім звернувся до відділення банку відповідача, в кіберполіцію, і, коли повернувся до м.Вараш – то у місцевий відділ поліції теж ходив із тих же питань щодо зняття його коштів з рахунку. Вважає, що він не допустив порушення п.9.14. розділу ІХ договору комплексного банківського обслуговування. Просив позов задоволити.

Представник відповідача ПАТ «Ощадбанк» в судовому засіданні 11.05.2017р. позову не визнав повністю. Із пояснень представника відповідача слідує, що сторона відповідача вважають, що чотири операції щодо зняття коштів, про які зазначено в позовній заяві, були проведені коректно. Це або операції проведені самостійно позивачем, або, коли він повідомив необхідні дані (CVV і код) іншим особам. Представник покликався на те, що позивач здійснював перерахування коштів не через офіційні сайти ПАТ «Ощадбанк», а через сайт «Портмоне». Сторона відповідача вважає, що проведення вищевказаних транзакцій стало можливим через незбереження позивачем - держателем банківської картки конфіденційної інформації, необхідної для користування сервісами. Такі транзакції можливі лише у разі знання конфіденційної інформації, яка відома тільки держателю банківської картки.

Суть письмових заперечень відповідача зводиться до того, що 21.11.2014р. сторони уклали договір №576545 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки. 02.11.2015р. ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). 10.01.2017р. було проведено чотири операції щодо зняття грошових коштів на загальну суму 19144,35 грн. Усі операції проведено коректно з використанням необхідних реквізитів платіжної картки ПАТ «Ощадбанк» з правильним введенням строку дії та CVV2/CVC2 паролю, відомих лише держателю та які зберігаються лише на платіжній картці. Зняття коштів з рахунку ОСОБА_1 могло стати можливим у зв’язку з проведенням транзакцій безпосередньо позивачем та/або внаслідок незабезпечення збереження ним реквізитів платіжної карти, що є порушенням вимог п.9.14 розділу ІХ договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Посилаються також на недоведеність доказами з боку позивача неправомірності транзакцій та наявності вини ПАТ «Ощадбанк». Просять в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши інші докази, наявні у матеріалах справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Судом із копії заяви позивача про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням платіжного засобу (платіжної картки) від 02.11.2015р. встановлено, що між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір згідно з яким позивачу відкрито поточний рахунок на його ім’я, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу. Пунктом 3.4.2 цієї заяви підтверджено, що ПАТ «Ощадбанк» надав ОСОБА_1 платіжну картку та ПІН-конверт до неї.

Як вбачається з обставин справи, 10.01.2017р. було проведено чотири операції щодо зняття грошових коштів із рахунку ОСОБА_1 на суми 1050,35 грн., 914 грн., 8590 грн., 8590 грн., а всього на загальну суму 19144,35 грн. Такі обставини визнаються та не оспорюються сторонами і це вбачається із копій наданих позивачем квитанцій та скріншотів СМС-повідомлень.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 8.1.3 розділу ХХ договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, шо клієнт зобов’язаний не розголошувати ПІН-код, логін, пароль, ПІН-код до системи ДБО, реквізити картки та не передавати картки в користування третім особам.

Відповідно до п.9.14 розділу ІХ цього договору клієнт зобов’язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер карти тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт.

Згідно із нормами ст.60 ч.ч.1, 4 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи в суді позивачем не доведено доказами підстав для зобов’язання відповідача, в порядку, визначеному п.8 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був до проведення чотирьох оспорюваних операцій. В суді, зокрема, не було доведено, що такі перекази здійснені внаслідок помилки, а норма зазначеного пункту вказує на те, що відновлення залишку коштів на рахунку повинно мати місце негайно після виявлення помилки.

Крім того, п.6 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням визначено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

В суді позивачем не доведено доказами, що переказ коштів у результаті оспорюваних ним транзакцій здійснено після повідомлення ним банку про операції, які він не виконував, а отже і нема підстав покласти на відповідача ризик збитків від здійснення таких операцій.

Не доведено в суді доказами й підстав для визнання недійсним правочину, в тому смислі, як про це зазначав позивач у обґрунтуваннях позову.

Оцінюючи надані докази, зокрема копії квитанцій, наданих позивачем про проведення переказу коштів 10.01.2017р., з них неможливо встановити, які операції були проведені з волі позивача, а які – без його відома, оскільки серед наданих копій квитанцій є й квитанція про переказ коштів за послуги мобільного зв’язку на суму 50 грн., про яку ОСОБА_1 заявляє, що цей платіж провів він. Однак, у сенсі інформативності для доказування обставин справи така квитанція і інші чотири квитанції (по яких платежі оспорюються) самі по собі не дають можливості встановити обставини справи, на які посилається позивач, як на підставу свого позову. Подання позивачем заяви про вчинення злочину теж таких обставин не доводить. При цьому, суд, вирішуючи спір зважає, що з пояснень позивача слідує, що при перерахунку коштів за послуги мобільного зв’язку через сайт «Портмоне» він повідомляв дані із його банківської картки, необхідні для здійснення перерахунків.

Отже, під час змагального процесу безсторонньому суду, який ухвалює рішення на підставі достовірних доказів, а не припущень, не доведено сукупністю достатніх доказів, що з боку відповідача мало місце неправомірне виконання оспорюваних транзакцій з переказу коштів та не встановлено підстав для визнання їх нечинними і зобов’язання відповідача відновити на рахунку позивача кошти у розмірі 19144, 35 грн.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Ощадбанк» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212 ЦПК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в  :

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання неправомірними дій щодо виконання транзакцій з переказу грошових коштів на суми: 1050, 35 грн., 914 грн., 8590 грн., 8590 грн., визнання нечинними таких транзакцій та зобов’язання відновити на рахунку кошти в сумі 19144, 35 грн., - через безпідставність.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У  разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

С у д д я :