Справа № 226/83/17

ЄУН 226/83/17

Провадження № 2/226/122/2017

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2017р. м.Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi в складi:

головуючого - суддi Петуніна І.В.

при секретарi Альберті О.В.

з участю позивача ОСОБА_3

представника вiдповiдача ОСОБА_4

третьої особи, Красноармійського об'єднаного УПФУ Донецької області

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi у м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_3 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», третя особа: Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення грошових коштів в обґрунтування якого вказала, що у квітні 2002р. їй було необхідно придбати квартиру аби створити належні умови для її брата інваліда 1-ї групи. Ця квартира знайшлася за адресою: АДРЕСА_1 та вона звернулася до відповідача з приводу боргу за опалення по цій квартирі. У відповідача повідомили, що ніяких боргів по квартирі немає. Але коли вона придбала квартиру, то їй принесли квитанцію з боргом. Всі її зусилля заплатити борг були марними, тому що тепломережа не захотіла подавати таку інформацію на шахту «Центральна», де працював батько тієї особи, яка продавала їй квартиру (ОСОБА_6 Так утворився борг. Під час осінніх, зимових та весняних місяців у квартирі була температура +8. Вона ходила по сусідах та питала, чи теплі у них батареї на що вони відповідали, що так. Щось з'ясувати у відповідача ніколи не вдавалося та і для неї це було складно: бо рано вранці вона їхала на роботу до м.Родинське (вона працювала у ЗОШ № 8), а увечері поверталася, коли робочий день був уже завершений. 11.12.2004р. опалення зупинилося взагалі. З цього приводу вона запитала сусідку з 3-го поверху на що та відповіла, що вони пішли у штаб Януковича щоб їм поміняли стояки і тепер їх міняють, зараз їх міняють безоплатно, а влітку їм би довелося платити. Заплатив своїм життям її брат, а вона своїм здоров'ям: має з того часу хронічний бронхіт. Коли тепломережа подала на неї заяву до суду про стягнення заборгованості, вона намагалася пояснити, що ніякої теплової енергії не отримувала, але суд вирішив стягнути з неї наче б то заборгованість з теплопостачання у розмірі 4288,66 грн. Наприкінці 2004р. вона з тяжкохворим братом виїхала з цієї квартири та більше ніколи туди не поверталася. Квартиру ніхто не купував аж до 2013р., а коли покупець знайшовся і почалося оформлення документів, у тепломережі сказали, що ніхто бігунок не підпише, поки вона не заплатить 10762,28 грн. Так примусили її заплатити цю суму, хоч вона і задавала питання, а навіщо тоді ж рішення суду? У зв'язку з викладеним просить стягнути з відповідача на свою користь 10762,28 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що вона домовилася з покупцем, що покупець дасть їй 15000 грн. на оплату комунальних боргів, а тоді вже з покупцем вона знизить вартість покупки квартири на 15000 грн. Вона не пам'ятає, чи було щось у договорі про умови боргів. Їй про те, що гроші не надходили до відповідача з Красноармійського УПФУ стало відомо тільки зараз. У грудні 2004р. у неї відключали опалення, але у розрахунку заборгованості невірно вказано, що з 11 числа та до кінця місяця опалення не було. Вважає, що строк позовної давності нею не пропущений, оскільки вона інвалід 2-ї групи та у неї обморожені ноги, щоб десь їздити, а також, коли ще не сплинув строк позовної давності, коли зверталася у грудні 2016р. (точну дату не пам'ятає) до Красноармійського суду з відповідним позовом, але цей суд повернув її заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що дійсно був борг 10762,28 грн. з настання права власності за позивачем на квартиру АДРЕСА_1. З 2002р. по дату укладення договору купівлі-продажу позивач не сплачувала борги за теплопостачання. Було рішення суду щодо боргу з травня 2002р. по січень 2012р. На це рішення суду позивачем подана апеляція, рішення Красноармійського суду залишено без змін. У суму 10762,28 грн. входить й сума стягнута з позивача на їх користь за рішенням суду та на час сплати 10762,28 грн., позивач не сплатила їм суму, стягнуту за рішенням суду. Коли позивач сплатила 10762,28 грн., то вона погасила борг, зокрема й за рішенням суду. Інших рішень судів про стягнення з позивача на їх користь заборгованості за теплопостачання не було. З моменту продажу квартири позивачем, тобто з 27.12.2013р. договірні відносини з позивачем у них припинилися. Щодо виконання рішення Красноармійського суду, то до них ніяких коштів не надходило, зокрема й коштів з УПФУ щодо відрахування з пенсії позивача. Спірний період за 2004р. розглядався Красноармійським судом та було ухвалене відповідне рішення. Рахунку НОМЕР_1 у них небуло. Щодо реквізитів, куди були перераховані кошти позивача з УПФУ, то співпадає тільки МФО, всі інші реквізити не співпадають. Щодо тривалого невиконання рішення суду - то є черговість виконання рішень судів і вони відповідно чекали своєї черги. Просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, рішення винести на розсуд суду.

Судом встановлено, що позивачем на користь відповідача 26.12.2013р. сплачено борг станом на 01.12.2013р. у сумі 10762,28 грн. (а.с.4).

Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2013р., з позивача на користь відповідача стягнута заборгованість за теплову енергію за період з 01.03.2009р. по 01.02.2012р. у сумі 4288,66 грн. (а.с.5-6).

Згідно Договору купівлі-продажу квартири від 27.12.2013р. (далі - Договір від 27.12.2013р.), позивач продала, а ОСОБА_5 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1. За змістом цього договору, продавець передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ціною та на умовах за цим договором (п.1 Договору від 27.12.2013р.). Сторони підтверджують: вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними; укладення договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому (п.13 Договору від 27.12.2013р.). Продавець зобов'язується сплатити заборгованість з комунальних послуг, звільнити квартиру від речей, вилучити ключі від квартири в осіб, які їх мали, і передати квартиру покупцю в день підписання цього договору (п.17 Договору від 27.12.2013р.) (а.с.33-34).

Згідно постанови про відкриття провадження від 25.11.2013р., відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/235/245 виданого 03.06.2013р. Красноармійським міськрайонним судом про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у сумі 4288,66 грн. (а.с.50).

Згідно постанови звернення стягнення на доходи боржника від 31.07.2014р., встановлено, що боржник (позивач) отримує пенсію в УПФУ в м.Красноармійську та Красноармійському р-ні та у зв'язку з цим необхідно проводити відрахування у розмірі 20% боргу у розмірі 4288,66 грн., борг перераховувати на користь відповідача - р/р НОМЕР_2 у філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ОКПО 09334702 (а.с.51).

Держвиконавцем ВДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції зроблений запит від 29.10.2015р. до відповідача щодо самостійного погашення боргу позивачем (а.с.52).

Відповідач своїм листом від 03.11.2015р. повідомив держвиконавця ВДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції, що позивач сплатив борг у самостійному порядку, заборгованості немає і тому просить закрити виконавче провадження за виконавчим документом № 2/235/245 виданого 03.06.2013р. Красноармійським міськрайонним судом про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у сумі 4288,66 грн. (а.с.53).

Держвиконавець ВДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції направив лист від 17.11.2016р. до УПФУ в м.Красноармійську та Красноармійському р-ні про припинення утримання боргу у зв'язку з тим, що борг сплачений боржником у повному обсязі.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2015р., закрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/235/245 виданого 03.06.2013р. Красноармійським міськрайонним судом про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у сумі 4288,66 грн. (а.с.56).

За змістом листа Красноармійського об'єднаного УПФУ до управління Донецької області від 30.03.2017р., до Красноармійського об'єднаного УПФУ до управління Донецької області 06.08.2014р. на виконання надійшла постанова державного виконавця (ВП 40868897), в якій зазначено стягнути з пенсії ОСОБА_3 борг на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у розмірі 4288,66 грн. на рахунок НОМЕР_2 у філії ДОУ АТ «Ощадбанк» МФО 335106, ОКПО 09334702. Але стягнута та перерахована на рахунок, зазначений в постанові сума, була повернута до управління у зв'язку з невірно вказаними реквізитами, про що було повідомлено державного виконавця. 03.02.2015р. до управління надійшло повідомлення державного виконавця із зазначенням реквізитів для перерахування стягнутих сум, а саме: р/р НОМЕР_1 в АТ «Державний Ощадбанк України», МФО 335106, ОКПО 35581082. Починаючи з 01.03.2015р. стягнуті суми боргу були перераховані на зазначені реквізити наступним чином:

1604,68 грн. - 23.03.2015 платіжне доручення №892;

229,24 грн. - 22.04.2015 платіжне доручення №1225;

229,24 грн. - 21.05.2015 платіжне доручення №1551;

229,24 грн. - 23.06.2015 платіжне доручення №1886;

229,24 грн. - 23.07.2015 платіжне доручення №2245;

229,24 грн. - 20.08.2015 платіжне доручення №2582;

229,24 грн. - 22.09.2015 платіжне доручення №2956;

274,36 грн. - 22.10.2015 платіжне доручення №3309.

02.12.2015р. до управління надійшло розпорядження про припинення стягнення боргу з пенсії ОСОБА_3 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у зв'язку з тим, що борг сплачено у повному обсязі. Стягнення боргу з пенсії ОСОБА_3 припинено з 01.11.2015р. (а.с.58).

Згідно довідки відповідача від 26.04.2017р., на рахунок НОМЕР_2, МФО 335106, «Державний Ощадбанк України» грошові кошти, які відраховано Красноармійським об'єднаним УПФУ з пенсії ОСОБА_3 на користь відповідача за платіжними дорученнями:

1604,68 грн. - 23.03.2015 платіжне доручення №892;

229,24 грн. - 22.04.2015 платіжне доручення №1225;

229,24 грн. - 21.05.2015 платіжне доручення №1551;

229,24 грн. - 23.06.2015 платіжне доручення №1886;

229,24 грн. - 23.07.2015 платіжне доручення №2245;

229,24 грн. - 20.08.2015 платіжне доручення №2582;

229,24 грн. - 22.09.2015 платіжне доручення №2956;

274,36 грн. - 22.10.2015 платіжне доручення №3309,

разом 3254,48 грн., не находили (а.с.86).

Згідно листа-узгодження на ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1, борг перед відповідачем на 01.11.2013р. складає 10583,43 грн. (а.с.87).

Згідно Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом: на 23.03.2015р. (дата першого платежу), на 22.10.2015р. (дата останнього платежу) та на 04.05.2017р., жодного підприємства за цим кодом не знайдено (а.с.96-98).

Згідно інформації з Державного ощадного банку України від 22.05.2017р., р/р НОМЕР_1 в АТ «Державний Ощадбанк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 35581082 належить Інформаційно-обчислювальному центру Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (а.с.111).

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень ч.1 ст.1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених ч.2 ст.11 ЦК України.

Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов'язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення ст.1212 ЦК України. (постанова ВСУ від 23.03.2016р. № 6-2978цс15).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на день сплати боргу (26.12.2013р.) перебувала з відповідачем у договірних відносинах з приводу теплопостачання у її квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2013р. не списало борги ОСОБА_3 перед ОКП «Донецьктеплокомуненерго» за попередні періоди, а лише було констатовано, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» пропустило строк позовної давності, тобто строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До того ж, відповідно до ч.1 ст.267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Крім цього, за змістом Договору від 27.12.2013р., продавець, тобто ОСОБА_3 зобов'язується сплатити заборгованість з комунальних послуг (п.17), а відповідно до п.13 цього договору, укладання договору відповідає інтересам сторін, їх волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу на 01.12.2013р. у розмірі 10762,28 грн., які нею були сплачені в рахунок погашення заборгованості за теплопостачання та на виконання Договору від 27.12.2013р., не ґрунтуються на законі оскільки зазначені кошти були сплачені ОСОБА_3 з відповідних правових підстав на виконання договірних зобов'язань.

Твердження позивача що її примусили заплати цю заборгованість спростовується п.13 Договору від 27.12.2013р., де зазначено, що її волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає її внутрішній волі, зокрема й щодо її обов'язку сплатити заборгованість за комунальні послуги.

Доказів щодо підписання Договору від 27.12.2013р. під примусом, суду не надано.

Тому вимоги позивача до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення боргу за теплопостачання станом на 01.12.2013р. у сумі 10762,28 грн. не ґрунтуються на законі.

Також відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності.

Згідно ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, відповідно строк позовної давності сплинув через три роки після сплати заборгованості, а саме: 26.12.2016р.

Позивач пояснила, що вона є інвалідом 2-ї групи, у неї обморожені ноги, вона не може їздити і тому не пропустила строк позовної давності. Однак жодних доказів щодо неможливості пересування на протязі 3-х років позивачем не надано. До того ж, будучі інвалідом 2-ї групи, позивач особисто 23.01.2017р. звернулася до Димитровського міського суду Донецької області з цим позовом, а до цього, з її слів у грудні 2016р. до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Тому доводи позивача про її незадовільний стан здоров'я, в підтвердження яких надане лише пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи не є об'єктивними, непереборними та істотними обставинами неможливості позивача на протязі 3-х років звернутися до суду.

Що стосується подання позивачем позову до Красноармійського міськрайонного суду, то пред'явлення позову до суду це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме із цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі. Згідно з ч.1 ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом. Так, позовна заява подається до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів з дотриманням правил підсудності, визначених ст.ст.108-114 ЦПК України. Позовна заява оформлюється з додержання вимог, викладених у ст.ст.199 і 120 цього Кодексу, за її подання сплачується судовий збір.

За змістом викладеного перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема ст.ст.109, 119, 120 ЦПК України. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами (постанова ВСУ від 24.05.2017р. № 6-1763цс16).

Таким чином повернення Красноармійським міськрайонним судом Донецької області заяви позивачу не перериває строк позовної давності і позивачем подано позов після спливу позовної давності, що відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що у позові ОСОБА_3 до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» необхідно відмовити.

Разом з цим при розгляді справи встановлено, що у 2015р. з пенсії позивача на підставі рішення суду від 22.03.2013р. про стягнення заборгованості з теплопостачання, на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» було утримано 3254,48 грн.

Оскільки позивач при продажі квартири повністю погасила свій борг, зокрема й за період, зазначений у рішенні суду від 22.03.2013р., то сума 3254,48 грн. підлягає поверненню.

Однак зазначені гроші ОКП «Донецьктеплокомуненерго» не отримало, та було з'ясовано, що ці гроші були перераховані на рахунок, який належить Інформаційно-обчислювальному центру Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», при цьому зазначеного підприємства з реквізитами, на які перераховувалися кошти, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом: на 23.03.2015р. (дата першого платежу), на 22.10.2015р. (дата останнього платежу) та на 04.05.2017р., не знайдено та з цього приводу судом направлена окрема ухвала до правоохоронного органу.

На підставі вищевикладеного, ст.11, 256, 257, 267, 1212 ЦК України та керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 292 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», третя особа: Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення грошових коштів, залишити без задоволення.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя