№ 336/6568/14-а

Пр. № 6-а/336/97/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 р.                    

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Шаповаловій С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 20.05.2011 року, винесеного Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі № 336/6568/11-а,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року до суду надійшло подання Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області про зміну способу і порядку подальшого виконання виконавчого документу № 336/6568/11-а від 20.05.2011 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про зобов’язання  управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 29 жовтня 2010 року до змін в законодавстві або змін соціального статусу особи, та забезпечити її виплату з урахуванням сум, отриманих за вказаний період.

В поданні зазначив, що боржник повідомив про неможливість виконання рішення суду в повному обсязі у зв*язку з відсутністю відповідних асигувань.

Станом на 2017 рік коштів на виплату заборгованості управлінню не виділено.

У зв’язку з тим, що резолютивна частина вказаного виконавчого листа містить необхідність виконати дії зобов’язального характеру, без зазначення конкретної суми до стягнення з боржника на користь стягувача, державний виконавець не має можливості арештувати відповідний реєстраційний рахунок управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя в органі Держказначейства із подальшим списанням коштів і погашення заборгованості перед стягувачем.   

У судове засідання заявник та сторони виконавчого провадження – боржник і стягував не з’явились, про дату, час та місце розгляду подання були повідомлені. Неявка осіб, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду подання, не перешкоджає його розглядові у відповідності до вимог ч.2 ст. 263 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи 336/6568/11-а, подання, суд приходить до переконання, що подання не підлягає задоволенню в зв’язку з наступним.

Згідно частин 1, 2 статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.                   

Суд у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким зокрема є державний орган, державні підприємства, установа, організація.

Статтею 3 частиною 1 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно ч.1 ст. 7 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.                   

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 4901 у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2011 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 29 жовтня 2010 року.  Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 29 жовтня 2010 року до змін в законодавстві або змін соціального статусу особи, та забезпечити її виплату з урахуванням сум, отриманих за вказаний період.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити саме такі вимоги, а суд може прийняти постанову про зобов’язання відповідача вчинити певні дії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, виходячи з чого суд доходить до висновку про те, що покладені судом на боржника зобов’язання є обраним судом видом захисту порушених прав стягувача в межах його позовних вимог, які були задоволені судом.

За таких обставин обраний судом спосіб захисту порушених прав не може розцінюватися як спосіб виконання рішення, а вимоги, викладенні в поданні, є, по своєї суті, вимогами про зміну способу захисту порушеного права, встановленого судовим рішенням, тобто зміну судового рішення по суті, що не входить в межу повноважень суду, що ухвалював рішення, та не є предметом регулювання ст. 263 КАС України.

За рішенням суду сума для виплати позивачу нарахована і не є спірною.                   

Виконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми, неможливе лише на теперішній час через відсутність коштів, але виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, тобто виконання судового рішення фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.

Зміни в діючому законодавстві, яке регулює натепер порядок виконання рішень суду зі спірних правовідносини, не є обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду, а тому суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви державного виконавця і зміни способу виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 105, 162, 158, 263 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 20.05.2011 року, винесеного Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі № 336/6568/11-а - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п‘яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя  Ю.А. Галущенко