Справа № 464/5336/13-к

пр.№ 1-кп/464/21/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2017 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі колегії: головуючого-судді Борачка М.В.

суддів Мички Б.Р., Горбань О.Ю.

секретаря судового засідання Гаврилишин О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 32012150000000025 внесене 29.11.2012р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, невійськовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, не працюючого, згідно з ст.89 КК України раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, не військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, працюючого директором ТзОВ "Буддім", раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Буфана Н.М., представника потерпілої юридичної особи ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою незаконного отримання винагороди, шляхом обману, в квітні 2010 року заволоділи коштами ПАТ "Кредобанк" в особливо великих розмірах, в сумі 462 000 грн.

Так, ОСОБА_1, працюючи відповідно до наказу №3 від 25.02.2010 на посаді директора TOB "Бізнес-центр "ОСОБА_7", будучи службовою особою товариства, за попередньою змовою із співзасновником даного товариства ОСОБА_2, у квітні 2010 року, діючи на підставі укладеного з ПАТ "Кредобанк" договору про співпрацю від 03 лютого 2010 року, предметом якого є надання послуг з питань повернення проблемної заборгованості за кредитними договорами, достовірно знаючи про існуючу заборгованість ОСОБА_8 перед банком та стан її реструктуризації, шляхом переговорів із службовими особами банку, переконали останніх в тому, що вони вчинили всі дії, спрямовані на виконання договору про співпрацю, які в свою чергу призвели до погашення існуючої заборгованості ОСОБА_8, при цьому фактично не вчинивши жодної з дій, спрямованої на повернення проблемної заборгованості, в результаті чого отримали від банку на рахунок ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" винагороду за нібито виконану роботу - грошові кошти в розмірі 462 000 грн. згідно платіжного рахунку від 27.04.2010, які в подальшому були перераховані на рахунок суб'єкта господарювання з ознаками фіктивності ПП "Інтех-Сервіс", чим спричинили шкоду ПАТ "Кредобанк" в особливо великому розмірі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе у пред’явленому обвинуваченні не визнав, зазначив, що в його діях відсутній будь-який склад злочину, оскільки його дії вчинялись на виконання договору між TOB "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та ПАТ "Кредобанк". Ствердив, що з 25 лютого 2010 року працював директором ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7". Зазначив, що договір про співпрацю між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та ПАТ «Кредобанк» з питань повернення проблемної заборгованості підписаний попереднім директором товариства. Всі його дії спрямовані на погашення заборгованості боржниками, в тому числі ОСОБА_8, погоджувались з представниками банку. Вказав, що з боржником ОСОБА_8 він проводив роз’яснювальну роботу, бачився тричі: в ТОВ «Бізнес-центр "ОСОБА_7", на вул. Бузковій у м.Львові та на вул. Данилишина в м.Львові, повідомляв останнього, що діє від імені банку. Даним боржником займались також двоє його заступників, а також ОСОБА_2 Послуги ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" полягали і спрямовувались на погашення заборгованості ОСОБА_8 Дійсно, 01.04.2010 він від імені ТОВ «Бізнес- центр "ОСОБА_7" підписав договір про надання консультаційно-юридичних послуг з ПП "Інтех-сервіс". Хто залучив до співпраці з його товариством ПП "Інтех-сервіс" і з ким саме з посадових осіб даного підприємства він спілкувався - не пригадує. Вважає, що ПП "Інтех-сервіс" належним чином виконало роботу по погашенню заборгованості ОСОБА_8 перед банком. Дана робота полягала в пошуку інвестора. Факт надання послуг ПП "Інтех-сервіс" підтверджується надходженням коштів на рахунок банку та актом виконаних робіт. Розпорядження перерахувати кошти ПП "Інтех-сервіс" давав він. За умовами договору укладеного між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та ПАТ "Кредобанк", звіт не є підставою для виплати коштів. Лише після погашення заборгованості боржником (поступлення коштів на рахунок банку), Товариство могло претендувало на отримання винагороди. Зазначив, що ОСОБА_2 не втручався в господарську діяльність ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7". Під час досудового слідства на нього чинився тиск зі сторони слідства, однак з даного приводу він не звертався в правоохоронні органи. Просить виправдати, цивільний позов не визнає.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 винуватим себе у пред’явленому обвинуваченні не визнав, зазначив, що в його діях відсутній будь-який склад злочину. Ствердив, що є співзасновником ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7". В 2010 році на посаду директора товариства прийнятий ОСОБА_1 Договір про співпрацю між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та ПАТ "Кредобанк" з питань повернення проблемної заборгованості уклала попередній директором товариства ОСОБА_9 Оскільки ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" займалось реалізацією заставного майна, тому від керівництва банку надійшла пропозиція укласти договір про співпрацю. Пояснив, що він не був посадовою особою ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7", а лише працював менеджером по трудовому договору. До цього досвіду роботи з повернення боргів в нього не було. Він займався проблемними кредитами банку, в тому числі і боржником ОСОБА_8 Ходив неодноразово до ОСОБА_8 в офіс, що по вул. Бузкова, 2 у м.Львові, останній приходив до них в офіс по вул. Б. Котика, 4 у м.Львові та пропонував продати належне йому приміщення по вул. Данилишина, 2 у м.Львові. Вважає, що повернення боргу зі сторони ОСОБА_8 відбулось внаслідок активних дій працівників товариства, які морально тиснули на боржника, про що ним відображено у звіті від 09.04.2010. При цьому, він пропонував боржнику продати наявні у власності об’єкти нерухомості. Категорично заперечив обізнаність про правовідносини з ПП "Інтех-сервіс", оскільки коштами ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" не розпоряджався і не мав доступу до фінансових систем фірми, жодних вказівок будь-кому з працівників товариства, в тому числі ОСОБА_1, не давав, жодної домовленості з ОСОБА_1 на заволодіння грошима банку не було, звітів, актів про виконання робіт, рахунків-фактур чи інших документів не підписував та не подавав їх у банківську установу. Вказав, що відповідальним за перерахунок коштів на ПП "Інтех-сервіс" - ОСОБА_1 Вказав, що його спілкування з посадовими особам банку ОСОБА_10, Г.Битом, ОСОБА_11 відбувалось як надання інформації з приводу виконання договору про співпрацю. Вважає, що ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" правомірно отримало гроші від банку за виконану роботу. Просить визнати його невинуватим у пред’явленому обвинуваченні та виправдати. Цивільний позов не визнає.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими своєї винуватості в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, їх винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

показаннями представника ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що з 03 лютого 2010 року між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та ПАТ "Кредобанк" діяв укладений договір з питань повернення заборгованості. Вважаючи добросовісним виконанням роботи з приводу повернення заборгованості боржника ОСОБА_8, банк здійснив товариству оплату, однак в подальшому стало відомо, що ці кошти виплачені без достатніх підстав. Пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали банку неправдиву інформацію, а саме звіт про виконану роботу і неправомірно заволоділи коштами банку у сумі 462000 грн. Підтримав цивільний позов про стягнення заборгованості з обвинувачених в користь банку вказаних грошей;

показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що в 2007 році він отримав кредит у ПАТ "Кредобанк" у сумі близько 7 000 000 грн. для реконструкції приміщень, що по вул. Бузковій, 2 у м.Львові. Для забезпечення кредитного договору ним укладено договори поруки та іпотеки з ПАТ "Кредобанк". У визначені договором терміни він не зміг погашати кредит, погашав частково. Показав, що отримав від ПАТ "Кредобанк" лист з пропозицією банку про акцію, згідно якої він міг погасити 50% заборгованості по кредиту в рахунок погашення всієї суми. На цю пропозицію він погодився та уклав додатковий договір щодо прощення частини боргу і сплату половини суми від заборгованості в рахунок погашення всього боргу. Вказав, що погасив заборгованість за рахунок готівкових коштів, а не за рахунок продажу нерухомого майна, що знаходиться по вул.Бузковій, 2 в м.Львові. Після сплати запропонованої суми правовідносини з банком припинилися. Ствердив, що з приводу зміни умов погашення кредиту вів переговори з представником банку, а саме із ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_2 познайомився як депутат ще до отримання кредиту. В подальшому, жодних вимог щодо погашення заборгованості перед банком, останній не висловлював. Крім цього, не отримував жодних вимог з приводу погашення заборгованості від ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7". ОСОБА_1 не пригадує. З представниками ПП "Інтех-сервіс" не знайомий і ніколи не спілкувався;

даними заяви про вчинення злочину від 31.05.2012 (т.1 а.с. 9-11), відповідно до якої акціонер ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_7 зазначає, що він працював з жовтня 2008 року по вересень 2010 року директором департаменту безпеки «ПАТ "Кредобанк". В лютому 2010 року укладено договір про співпрацю між банком та ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7". Заступником голови правління банку ОСОБА_14 було зобов’язано працівників банку надавати допомогу працівникам ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" у їх діяльності. Крім того, у всіх філіях банку були створені групи, які займалися поверненням проблемної заборгованості. Одна з таких груп на Першій Львівській філії внаслідок активної роботи з проблемним позичальником ОСОБА_8 стягнула більше 3 000 000 грн. До стягнення цієї заборгованості ТОВ «Бізнес-центр Олеко» ніякого відношення не мало. Однак, за вказівкою ОСОБА_14 грошові кошти в розмірі 462000 грн. незаконно перераховано на рахунок ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7", які в цей же день були перераховані на рахунок ПП "Інтех-сервіс";

даними договору про співпрацю від 03 лютого 2010 року (т.6 а.с.11-15) укладеного між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" (виконавець) та ПАТ "Кредобанк" (замовник) відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання надавати послуги з питань повернення проблемної заборгованості перед замовником за кредитними договорами. Пунктом 1.11. даного договору передбачено, що факт надання та отримання послуг фіксується шляхом укладення двостороннього акту про надані послуги;

даними договору про конфіденційність від 03 лютого 2010 р., укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" (т.6 а.с.19-20), відповідно до умов якого ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7", у зв’язку із виконанням договору про співпрацю від 03 лютого 2010 року, зобов’язувалось не розголошувати отриману від ПАТ "Кредобанк" інформацію, яка є банківською та комерційною таємницями та конфіденційну інформацію будь-якій іншій особі, підприємству, організації та установі та не використовувати вказану інформацію для власної користі;

даними довіреності №3585 від 22 лютого 2010 р. (т.3 .а.с. 40), з якої вбачається, що Голова правління ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_13 уповноважив ОСОБА_1 від імені банку вчиняти певні дії, а саме надсилати до боржників листи-повідомлення, що інформують їх про необхідність сплати боргу, проводити переговори з боржниками, передавати банку будь-яку інформацію, отриману про боржників, їх майна, а також іншу інформацію, яка може бути важливою для банку;

даними довіреності №3583 від 22 лютого 2010 р. (т.3 .а.с. 42), з якої вбачається, що Голова правління ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_13 уповноважив ОСОБА_2 від імені банку вчиняти певні дії, а саме надсилати до боржників листи-повідомлення, що інформують їх про необхідність сплати боргу, проводити переговори з боржниками, передавати банку будь-яку інформацію, отриману про боржників, їх майна, а також іншу інформацію, яка може бути важливою для банку;

даними рішення правління №030 ПАТ "Кредобанк" від 03 лютого 2010 року (т.16 а.с.119-120), відповідно до якого члени правління банку продовжили до 5 лютого 2010 р. термін на оплату заборгованості позичальника ОСОБА_8 відповідно до рішення правління №46/2009 від 23.10.2009 при сумі погашення 3500000 грн.;

даними заяви ОСОБА_8 від 26.03.2010 (т.7 а.с. 196), з якою останній звернувся до ПАТ "Кредобанк" з проханням щодо врегулювання ситуації стосовно погашення заборгованості по кредитній угоді №973 від 24.10.2007 та зобов’язувався в термін до 10.04.2010 погасити 3 500 000 грн. при умові виконання умов договору Банком. Зі змісту даної заяви вбачається, що в результаті проведених переговорів з банком, ОСОБА_8 підписав договір про погашення заборгованості в сумі 3 500 000 грн., яку мав погасити ще в термін до 25.12.2009. В подальшому, на заяву ОСОБА_8 від 29.01.2010 рішенням правління ПАТ "Кредобанк" від 03 лютого 2010 року продовжено до 05 лютого 2010 року термін оплати заборгованості по програмі «Угода про погашення заборгованості» в сумі 3500000,00 грн.;

даними витягу з протоколу кредитного комітету №КК/025/2010 ПАТ «Кредобанк» від 02 квітня 2010 р. (т.3 а.с.171), з якого вбачається, що членами кредитного комітету ПАТ "Кредобанк" вирішено внести зміни в умови кредитування ОСОБА_8 згідно кредитного договору №973 від 24.10.2007, а саме: при погашені позичальником заборгованості по кредитному договору у сумі 3500000 грн. залишок кредитної заборгованості буде прощено;

даними додаткового договору від 09 квітня 2010 р., укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_8 (т.3 а.с. 172), відповідно до якого внесено зміни в кредитний договір №973 від 24 жовтня 2007 року, згідно якого ОСОБА_8 повинен повернути банку суму кредиту до 09 квітня 2010 року одним траншем в сумі 3500000 грн.;

даними платіжного доручення №792489 від 09 квітня 2010 року (т.3 а.с.173), з якого вбачається, що ОСОБА_8 сплатив на рахунок ПАТ "Кредобанк" 3500000 грн. погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору №973 від 24.10.2007р.;

даними звіту ОСОБА_2 про виконану роботу по кредиту №973 ОСОБА_8 від 09.04.2010 (т.11 а.с. 166-167), адресованому директору ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" ОСОБА_1, в якому зазначено про причетність ОСОБА_8 до агропідприємства "Нива" та ТзОВ "ТПК "Альбатрос", у яких він є співзасновником, перелічено об’єкти нерухомості та транспортний засіб, які є у власності ОСОБА_8, вказано про досягнуту домовленість з приводу продажу (пошуку інвесторів) нерухомості. Крім цього, в даному звіті вказано, що здійснюється постійний моральний вплив на боржника і близьких осіб, причетних до його бізнесу;

даними звіту про виконану роботу ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" станом на 12.04.2010 р. по договору про співпрацю між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та АТ "Кредобанк" від 03.02.2010 р. (т.6 а.с.107), в якому директор ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" ОСОБА_1 зазначає про вжиті заходи щодо погашення заборгованості ОСОБА_8 перед банком, які полягали в наступному:

-виявлення причетності ОСОБА_8 до агропідприємства "Нива" та ТзОВ "ТПК "Альбатрос" у яких він є співзасновником;

-встановлення приналежності за ТзОВ "ТПК "Альбатрос" права власності приміщень, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Данилишина, 2, блокування доступу до цих приміщень, отримання повного контролю на даний об'єкт нерухомого майна та права його (майна) продажу (реалізації) та іншого не заставного майна де п. Кобрин Б.С. є співвласником;

-блокування роботи вказаних вище двох структур, допуск до приміщень за допомогою правоохоронних органів, податкової інспекції методом проведення планових та позапланових перевірок;

-постійний психологічний тиск на боржника, близьких та причетних до його бізнесу осіб, а також вчинення безперервного контролю за місцем перебування п. Кобрина Б.С. та близьких йому людей іншими силовими структурами;

-керуючись тим, що ОСОБА_8 обіймає посаду депутату в міській раді, по партійній лінії проводилась безперервна робота з фракцією, членом якої він є, про можливе розголошення по партійній лінії інформації щодо непорядності останнього до банку;

-вчинення психологічного тиску по відношенню до придбання об'єктів нерухомості у власність, використовуючи при цьому наявне на цей час депутатське становище та службове становище у минулому;

-задіяння зв'язків з посадовими особами з секретаріату Президента України, що дало можливість здійснити тиск з боку даного органу;

даними рахунку-фактури № СФ-0026 від 13 квітня 2010 р. (т.6 а.с. 38) виписаного ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" для оплати ПАТ "Кредобанк" 462000 грн. за послуги згідно договору про співпрацю від 03.02.2010;

даними актів про надані послуги від 13.04.2010 (т.6 а.с.39-40), укладених між представником замовника в особі заступника голови правління ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_14 та представником виконавця в особі директора ТОВ "Бізнес-центра "ОСОБА_7" ОСОБА_1 про те, що виконавцем надані в квітні 2010 року згідно рахунку № СФ-0025 від 13 квітня 2010 р. наступні послуги з повернення проблемної заборгованості, а саме:

- висилання до боржників, від імені замовника, повідомлення (листи-вимоги) про погашення заборгованості;

- налагодження з боржниками телефонного зв'язку, а також контакту засобами електронного зв'язку (SMS-повідомлення, голосове SMS-повідомлення на телефон, факс і e-mail);

- налагодження особистого контакту з боржниками та здійснення безпосередніх візитів по місцю проживання, праці боржників/поручителів; інформувати замовника про наявне заставне чи інше ліквідне майно;

- представлення боржникам пільгових умов сплати заборгованості виключно на умовах, визначених замовником (ведення переговорів по реструктуризації заборгованості);

- встановлення актуального місця проживання, роботи, інших даних боржників та пов'язаних осіб.

Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ: 462000 грн.;

даними меморіального ордеру №4298 від 27 квітня 2010 р. (т.6. а.с.37) з якого вбачається, що ПАТ "Кредобанк" перерахувало на рахунок ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" 462000 грн. в якості оплати за послуги з повернення проблемної заборгованості відповідно до договору від 03.02.2010 р. та рахунку-фактури № СФ-0025 від 13.04.2010 р.;

даними податкової декларації ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" з податку на додану вартість (т.2 а.с.44-45), з якої вбачається, що за квітень 2010 року загальний обсяг поставки даного товариства (без ПДВ) становив 440115 грн.;

даними договору про надання консультаційно-юридичних послуг від 01 квітня 2010 року укладеного між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та ПП "Інтех сервіс" (т.2 а.с.32-34), з якого вбачається, що такий був підписаний директором ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" ОСОБА_1 та директором ПП "Інтех сервіс" ОСОБА_15 Відповідно до умов даного договору замовник (ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7") доручає, а виконавець (ПП "Інтех сервіс") приймає на себе зобов’язання надавати консультаційно-юридичні послуги, пов’язані застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства України у справах замовника. Факт надання та отримання послуг фіксується шляхом укладення двостороннього акту про надані послуги;

даними рахунку фактури №СФ-428/01 від 28.04.2010 (т.2 а.с.35), з якого вбачається, що загальна вартість послуг (по збору інформації стосовно майнового стану осіб та виявлення майна, що належить особам), які ПП "Інтех Сервіс" надало ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" становить 360000 грн.;

даними виписки з особового рахунку ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" (т.2 а.с.201, 202, 204) з якої вбачається, що дане товариство з 28.04.2010 р. по 06.05.2010 р. перерахувало на рахунок ПП "Інтех Сервіс" 480000 грн як оплату за послуги згідно договору про співпрацію від 01.04.2010 р.;

даними висновку почеркознавчої експертизи №283 від 12.03.2012 (т.4 а.с. 58-62), з якого вбачається, що підписи на оригіналах уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ПП "Інтех Сервіс" за період серпня 2010 року, розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ ПП "Інтех Сервіс" за період серпня 2010 року, податковій декларації з ПДВ ПП "Інтех Сервіс" за період липня 2010 року, розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ ПП "Інтех Сервіс" за період липня 2010 року, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП "Інтех Сервіс" за період липня 2010 року, довідки ПП "Інтех Сервіс" за період липня 2010 року виконані не ОСОБА_15, а однією іншою особою в довільній формі;

даними довідки спецпідрозділу БКОЗ УСБ України у Львівській області від 16.05.2012р. щодо окремих фактів протиправної діяльності з боку службових осіб ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та ПП "Інтех-сервіс" (т.2 а.с.2-3);

даними довідки головного державного податкового ревізора-інспектора УПМ ДПС у Львівській області ОСОБА_16 №50/0704/31973101 від 15.08.2012 (т.1 а.с.102-103), з якої вбачається безпідставність перерахування коштів в сумі 480 000 грн. на рахунок ПП "Інтех-сервіс". За результатами дослідження ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" з питань дотримання законодавства при здійсненні фінансових операцій із ПП "Інтех-сервіс" встановлено, що ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" отримало кошти від ПАТ "Кредобанк" за надані послуги з повернення заборгованості позичальником банку ОСОБА_8, однак вказана заборгованість погашена перед банком добровільно ОСОБА_8 В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що нікого з представників ПП "Інтех-сервіс" він не знає, договір для підписання було надано йому засновником ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" ОСОБА_2 жодних заходів щодо погашення заборгованості ОСОБА_8 перед ПАТ "Кредобанк" не проводилось. 13.05.2011 р. порушено кримінальну справу №181-0021 за ч.2 ст.205 КК України по факту вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва ПП "Інтехсервіс";

Оцінюючи зібрані та досліджені судом докази в сукупності, суд визнає їх допустимими, належними, достатніми, достовірними та такими, що об’єктивно і повно доводять винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1А у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення за ч.5 ст.191 КК України (заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживанням службовим становищем), ОСОБА_2 – за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України (пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживанням службовим становищем). Однак, під час судового розгляду дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження виходячи з наступного.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» в статті 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину – привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем може бути лише службова особа.

З наведеного випливає, що загальною ознакою привласнення, розтрати та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем є повноваження винного щодо майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо нього.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не працювали в ПАТ "Кредобанк", не є службовими особами даного банку, жодне майно чи гроші не були їм ввірені, не перебували в їх віданні і вони не мали жодних повноважень розпоряджатись майном чи грошима банку. Тому дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.4 ст.190 КК України, оскільки вони за попередньою змовою, шляхом обману, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах.

Суд не вбачає правових підстав для виправдання обвинувачених; їхні доводи є надуманими, розцінюються, як обраний ними спосіб захисту, обумовлений метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Судом не береться до уваги позиція обвинувачених стосовно належного виконання роботи по поверненню проблемної заборгованості боржника ОСОБА_8, оскільки обвинувачені не змогли пояснити яку конкретно роботу вони здійснили, як і не могли пояснити чому для виконання цієї ж роботи залучено стороннє підприємство – ПП "Інтех-сервіс", яку саме роботу по поверненні заборгованості ОСОБА_8 здійснило дане підприємство. Обвинувачений ОСОБА_1 з цього приводу надав показання про те, що ОСОБА_8 уникав зустрічі з представниками банку, однак від зустрічі з представниками їхнього товариства – йому не вдавалось уникнути, робота ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" полягала в роз’ясненні ОСОБА_8 наслідків невиконання кредитних зобов’язань. Разом з тим, не зміг пояснити з якою метою по роботі з боржником ОСОБА_8 залучено ПП "Інтех-сервіс", як і не зміг пояснити яку саме роботу здійснило дане підприємство, обмежившись лише поясненнями про те, що його влаштовували умови співпраці з ПП "Інтех-сервіс", а факт надання послуг ПП "Інтех-сервіс" підтверджується надходженням коштів на рахунок банку. Обвинувачений ОСОБА_2 надав показання про те, що працівники ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" не давали спокою ОСОБА_8, який не хотів являтись в банк. Ствердив, що левова частка заслуги в тому, що боржник ОСОБА_8 повернув борг, це діяльність працівників ТОВ "Бізнес- центр "ОСОБА_7". Ствердив, що він неодноразово відвідував ОСОБА_8 в офісі, що по вул. Бузкова, 2 у м.Львові, останній приходив до них в офіс по вул. Б. Котика, 4 у м.Львові та пропонував продати належне йому приміщення по вул. Данилишина, 2 у м.Львові.

Обвинувачені вказують, що саме вони і інші працівники ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" здійснили роботу, яка призвела до погашення заборгованості ОСОБА_8, однак залучають для цієї ж роботи з даним боржником юридичну особу ПП "Інтех-сервіс", на рахунок якого переводять всю отриману від банку винагороду і не можуть пояснити які саме послуги надало це підприємство.

Суд не бере до уваги показання обвинувачених, які є неузгодженими між собою, суперечливими, повністю спростовуються всіма зібраними та перевіреними матеріалами справи.

Договором про співпрацю від 03 лютого 2010 року (т.3 а.с.4-8), укладеного між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" (виконавець) та ПАТ "Кредобанк" (замовник) передбачено перелік послуг, які виконавець надає замовнику: за винагороду вчиняти від імені і за рахунок замовника досудові дії направлені на стягнення простроченої заборгованості з фізичних та/або юридичних осіб, та використовувати для цього такі способи:

-висилання до боржників від імені замовника повідомлення (листи-вимоги) про погашення заборгованості;

-налагодження з боржником телефонного зв’язку, а також контакту засобами електронного зв’язку, налагодження особистого контакту з боржниками та здійснення безпосередніх візитів по місцю проживання, праці боржників/поручителів;

-інформувати замовника про наявне заставне чи інше ліквідне майно;

-представлення боржникам пільгових умов сплати заборгованості виключно на умовах, визначених замовником (ведення переговорів по реструктуризації заборгованості);

-моніторинг укладених реструктуризаційних договорів;

-встановлення актуального місця проживання, роботи, інших даних боржників та пов’язаних осіб.

Однак, жодних доказів, які б підтверджували надання обвинуваченими вищезазначених послуг стороною захисту не надано.

З приводу посилання обвинувачених на ту обставину, що факт погашення заборгованості ОСОБА_8 свідчить про належне виконання умов договору, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 погасив заборгованість на умовах реструктуризації боргу: при погашені позичальником заборгованості по кредитному договору у сумі 3500000 грн. залишок кредитної заборгованості прощено (т.3 а.с. 171-173). Про погашення заборгованості на даних умовах боржник отримав згоду банку ще 23.10.2009, яка в подальшому (03.02.2010 р.) на підставі заяви ОСОБА_8 від 29.01.2010 знову була погоджена банком, що підтверджується рішенням правління ПАТ "Кредобанк" №030 та заявою ОСОБА_8 від 26.03.2010 р. (т.16 а.с.119-120, т.7 а.с. 196).

Дані обставини також підтверджені показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні. Отже, боржник ОСОБА_8 погасив заборгованість на вигідних для нього умовах, які погоджені з банком ще задовго до укладення договору про співпрацю між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" та ПАТ "Кредобанк", що в свою чергу спростовує показання обвинувачених про ухилення ОСОБА_8 від переговорів з представниками банку, а також спростовує їх покликання на активну участь ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" у погашенні заборгованості цим боржником. Крім цього, обвинуваченими не заперечується той факт, що вони не проводили жодних переговорів з ОСОБА_8 з приводу реструктуризації боргу, хоча борг був погашений саме на таких умовах і відповідно до підпункту г) пункту 1.1. договору про співпрацю від 03 лютого 2010 року (т.3 а.с.4-8) ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_7" мало можливість надавати боржникам пільгові умови сплати заборгованості на умовах визначених банком.

Відповідно до ст.22 КПК України судом були створені всі умови для реалізації принципу змагальності сторін в судовому засіданні, які передбачають самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України; рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів.

Сторони кримінального провадження під час судового слідства у відповідності до ст.96 КПК України реалізували свої права стосовно з’ясування достовірності показань свідків.

Надаючи оцінку показанням свідків захисту суд звертає увагу на наступне.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав показання про те, що у 2010-2011 працював таксистом. ОСОБА_1 та ОСОБА_18 знав, оскільки часто возив їх на об’єкти, які вони фотографували. Крім цього зазначив що, останні давали відвозити йому технічну документації у ОКП ЛОР "БТІ та ЕО". Декілька разів відвозив ОСОБА_1 на вул. Бузкову у м. Львові та бачив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 спілкувалися між собою.

Свідок ОСОБА_19С.Т. в судовому засіданні дав показання про те, що у 2006-2008 роках він познайомився із ОСОБА_8 і вони мали намір вести бізнес в аграрному секторі. Однак у ОСОБА_8 виникли проблеми пов’язані із кредитною заборгованістю. Вказав, що він познайомив ОСОБА_8 з ОСОБА_2, котрі зустрічались як бізнесмени з приводу отримання сільськогосподарської техніки, розмов щодо погашення кредитної заборгованості не було.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дав показання про те, що працював на посаді начальника відділу по роботі з фізичними особами по реструктуризації заборгованості і стягнення ПАТ "Кредобанк". З обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знайомий по робочих моментах. При роботі з боржником ОСОБА_8 обрана колекторська компанія ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18", керівником якої був ОСОБА_2 Дана колекторська фірма займалася допомогою щодо погашення заборгованості фізичних осіб, тому їм був наданий певний перелік позичальників з якими вони працювали та за що отримали оплату згідно з договором. Фірма обвинувачених ТОВ "Бізне-центр "ОСОБА_18" йому не звітувалась, а безпосередньо керівництву, йому не відомо чи дане товариство виконувало якусь роботу по погашенні заборгованості ОСОБА_8 Після укладення договору з колекторською компанією працівники банку надсилали листи та зустрічалися з даним боржником для обговорення питання погашення заборгованості. Крім цього зазначив, що з його відділу працівником ОСОБА_21 контролювалась робота філії, у якій перебувала справа боржника ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні надала показання про те, що з 2009 року працювала на фірмі "Бізнес-центр "ОСОБА_18", а у 2010-2011 рр. займала посаду заступника директора. ОСОБА_2 знала, так як він здавав приміщення в оренду – 3,4,5 поверхи по вул.Котика, 4 в м.Львові. В подальшому, ОСОБА_2 працював з клієнтами у яких була заборгованість в ПАТ "Кредобанк". ОСОБА_8 та ОСОБА_19С.Т. приходили на зустріч до ОСОБА_2 у офіс фірми "Бізнес-центр "ОСОБА_18". Крім цього повідомила, що розміщувала оголошення про продаж будівель на вул. Данилишина та вул. Бузковій у м.Львові на сайті «Ваш магазин», де зазначала свій чи ОСОБА_1 номер телефону.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні дав показання про те, що фірма ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18" підписала договір на обслуговування кредитної заборгованості з ПАТ "Кредобанк". На той час він працював заступником директора департаменту реструктуризації та стягнення фізичних осіб ПАТ "Кредобанк". В одному з портфелів кредитної заборгованості було передано кредитну заборгованість ОСОБА_8 За наслідками роботи ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18" прийнято рішення по реструктуризації даної заборгованості. Вважає, що ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18" по даному питанню виконало свою роботу. Особисто був знайомий з ОСОБА_1 В банку бачив і ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Зазначив, що підставою для виплати коштів є підписаний реструктуризаційний договір між банком і боржником, погашення коштів боржником. Звіт про проведену роботу фірми ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18" не перевіряв, оскільки це обов’язок департаменту співпраці з колекторськими фірмами, а лише передавав в даний департамент. В його посадові обов’язки не входило спілкування з колекторськими фірмами. До передання заборгованості колекторській фірмі ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18", департамент реструктуризації та стягнення фізичних осіб співпрацював з боржником ОСОБА_8, але не з ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18". Після передачі заборгованості з департаменту реструктуризації та стягнення фізичних осіб до департаменту співпраці з колекторськими фірмами, їх департамент припиняв роботу по боржнику.

Показання вищезазначених свідків жодним чином не спростовують висновку суду щодо заволодіння обвинуваченими чужим майном шляхом обману. Допитані свідки ОСОБА_17, ОСОБА_19С.Т. та ОСОБА_22 підтверджують лише факт знайомства обвинувачених з ОСОБА_8 Більше того, свідок ОСОБА_19С.Т. стверджував, що під час зустрічей ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в 2010 році останні спілкувались з приводу отримання сільськогосподарської техніки, розмов щодо погашення кредитної заборгованості не було. Покази ОСОБА_22 щодо розміщення в пресі оголошень про продаж нерухомого майна боржника ОСОБА_8 не можуть розцінюватись судом як дії обвинувачених направлені на виконання умов договору укладеного між ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18" та ПАТ "Кредобанк", оскільки згідно умов такого договору виконавець не уповноважений здійснювати дії щодо відчуження майна боржника, тим більше за умови знаходження даного майна в іпотеці банку.

Показання свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_23 підтверджують лише той факт, що між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Бізнес-центр "ОСОБА_18" існував договір щодо обслуговування кредитної заборгованості банком, одним з боржників якого був ОСОБА_8 Крім того, як вбачається з показів свідка ОСОБА_20, останній стверджує, що після укладення договору з колекторською компанією працівники банку надсилали листи та зустрічалися з боржником ОСОБА_8 для обговорення питання погашення заборгованості.

Показання свідка ОСОБА_23 з приводу того, що банком прийнято рішення по реструктуризації заборгованості ОСОБА_8 за наслідками роботи ТОВ "Бізнес- центр "ОСОБА_18" суд оцінює критично, оскільки такі спростовуються іншими вищепереліченими письмовими доказами по справі, які підтверджують той факт, що про погашення заборгованості на пільгових умовах боржник отримав згоду банку ще 23.10.2009, яка в подальшому (03.02.2010) на підставі заяви ОСОБА_8 від 29.01.2010 знову була погоджена банком (т.16 а.с. 119-120, т.7 а.с. 196).

З врахуванням вимог ст.ст. 65, 66, 67, 75 КК України  при призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який згідно із  ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, особу та майновий стан обвинуваченого ОСОБА_2, який одружений, працевлаштований, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває; особу обвинуваченого ОСОБА_1, який одружений, не працюючий, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, та приходить до висновку що їм слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене із звільненням обвинувачених від відбування основного покарання з випробовуванням, так як їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства, з покладенням на них обов’язків, визначених у ст..76 КК України.

На переконання суду, застосування до обвинувачених в даному випадку реального покарання не буде відповідати цілям кримінального покарання як інституту, призведе фактично до їх криміналізації як особи, при цьому з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло більше п’яти років.

Приймаючи до уваги вимоги ст.77 КК України про виключний перелік додаткових покарань, які можуть бути застосовані при застосування судом ст.75 КК України, суд виключає застосування додаткового покарання - конфіскацію майна обвинувачених, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

З обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів в загальній сумі 1730,4 грн., тобто по 865,20грн. з кожного.

Цивільний позов слід задоволити та солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ "Кредобанк" матеріальну шкоди в сумі 462000 грн., оскільки внаслідок вчинення злочину шкоду завдано спільними діями обвинувачених.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд , -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

●періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

●повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

●не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Приймаючи до уваги вимоги ст.77 КК України про виключний перелік додаткових покарань, які можуть бути застосовані при застосуванні судом ст.75 КК України, суд виключає застосування додаткового покарання – конфіскацію майна обвинуваченого, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

●періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

●повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

●не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Приймаючи до уваги вимоги ст.77 КК України про виключний перелік додаткових покарань, які можуть бути застосовані при застосуванні судом ст.75 КК України, суд виключає застосування додаткового покарання – конфіскацію майна обвинуваченого, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 1730,4 грн., тобто по 865,20грн. з кожного.

Запобіжний захід ОСОБА_2 – до вступу вироку в законну силу залишити особисте зобов’язання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 – до вступу вироку в законну силу залишити особисте зобов’язання.

Цивільний позов ПАТ "Кредобанк" про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 462000 грн. – задоволити. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» 462000 (чотириста шістдесят дві тисячі)грн. матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених  ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6  ст.376 КПК України  копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий

Судді