Справа № 2-186/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 листопада 2009 року

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Совгири І.В.,

при секретарі - Тендітній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що банком на підставі кредитного договору № 35441\9124\0681-7 від 26 листопада 2007 року було надано ОСОБА_2 кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 43 тисячі гривень, строком на 120 місяців по 26 листопада 2017 року зі сплатою 16,50 % річних за користування кредитними коштами, які надавалися позичальнику за кредитною програмою «Кредит під заставу нерухомості».

Згідно умов договору він зобов’язався належним чином та у встановлений строк виконувати зобов’язання.

Однак, ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов’язання, у зв’язку із чим станом на 14.07.2009 року прострочена заборгованість по кредиту становить 50233, 75 грн., куди входить заборгованість по кредиту в сумі 41111, 43 грн., 892,06 грн. - сума нарахованих відсотків, 4617,76 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, 3612,50 грн. - нарахована пеня за прострочені платежі.

Також 26.11.2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № 35441\9124\0681-7і, за умовами якого в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором відповідачка ОСОБА_3 передала позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: м. Чигирин, вул. Замкова, буд. № 33 Вказаний будинок належить відповідачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до умов даного договору іпотеки позивач в разі невиконання ОСОБА_2 забезпеченого іпотекою зобов’язання по кредитному договору має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення на предмет іпотеки.

Посилаючись на те, що відповідачем ОСОБА_2 не виконано зобов’язання за кредитним договором, позивач прохав розірвати кредитний договір, укладений між банком та відповідачем ОСОБА_2 та звернути стягнення на майно відповідачки ОСОБА_3, яке складається із вищевказаного будинку у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 50233, 75 грн., шляхом продажу ними даного майна, з укладанням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, розірвати укладений між банком та ОСОБА_2 кредитний договір та звернути стягнення на майно відповідачки ОСОБА_3 - будинок, надавши банку право на його продаж для погашення суми кредиту, відсотків за кредитом та штрафних санкцій за невиконання умов договору на загальну суму 50233, 75 грн., а також стягнути понесені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову пояснивши, що він виконував обов’язки по сплаті кредиту. Але економічна криза завадила подальшим намірам сплачувати грошові суми в рахунок погашення кредиту. Останній платіж він здійснював у лютому 2009 року. Він готовий розпочати знову сплачувати

заборгованість по кредиту, а тому прохав відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_3, в судові засідання не з'явилася, будучи належним чином, відповідно до чинного законодавства, викликаною в судове засідання, тому суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 35441\9124\0681-7 від 26 листопада 2007 року, згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 43 тисячі гривень, строком на 120 місяців по 26 листопада 2017 року зі сплатою 16,50 % річних за користування кредитними коштами, які надавалися позичальнику за кредитною програмою «Кредит під заставу нерухомості».

Як встановлено судом і вбачається із п. 5.1 даного договору, що повернення кредиту позичальником здійснюється щомісячно до п’ятнадцятого числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно із графіком погашення та остаточне погашення отриманого кредиту до 26.11.2017 року.

Однак, відповідач ОСОБА_2, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, в порушення зобов’язань, передбачених кредитним договором, борг по кредиту у визначений строк не сплачував, внаслідок чого станом на 14.07.2009 року утворилася заборгованість в сумі 50233, 75 грн.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів поважності причин несплати боргу по кредитному зобов’язанню. Крім того, його доводи про готовність до сплати боргу по кредиту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

А тому, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у випадку невиконання позичальником зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту, позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати відсотків за фактичний час його використання.

П. 10 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених кредитним договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, на вимогу однієї із сторін, договір може бути розірвано судом у разі істотного порушення умов договору другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, прострочена заборгованість по кредиту становить 50233, 75 грн., куди входить заборгованість по кредиту в сумі 41111, 43 грн., 892,06 грн. - сума нарахованих відсотків, 4617,76 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, 3612,50 грн. - нарахована пеня за прострочені платежі.

Тому суд вважає, що, своїми діями відповідач ОСОБА_2 завдає збитків та істотної шкоди іпотекодержателю та змінює обсяг його прав.

Крім того, 26.11.2007 року між банком та ОСОБА_3, яка є майновим поручителем ОСОБА_2 та іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки № 35441\9124\0681-7і, за умовами якого в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, відповідачка ОСОБА_3 передала позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: м. Чигирин, вул. Замкова, буд. № 33, який належить відповідачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чигиринського відділку ЧООБТІ.

Згідно з п. 1.3 цього договору, заставна вартість майна за згодою сторін становить 61584, 00 грн.

Відповідно до умов вказаного договору іпотеки та вимог п. 3.1.4, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за цим договором чи кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до умов договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов’язаних з реалізацією предмета іпотеки. Право на задоволення даних вимог іпотекодержателя передбачене також ст. 12 та ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку».

Разом з тим, як встановлено судом, відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», 20.03.2009 року позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_2 лист- претензію, відповідно до якої позивач вимагав погасити прострочену заборгованість за користування кредитом, а в разі її несплати повідомляв про можливість дострокового розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд, оцінюючи наявні докази в їх сукупності, та враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 не виконуються зобов’язання по укладеному між сторонами кредитному договору і порушення даного зобов’язання завдає істотної шкоди іпотекодержателю, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ст.ст. 33,39 ЗУ «Про іпотеку» звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок, який був переданий позивачу відповідачкою

ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору, встановивши спосіб її реалізації шляхом продажу його позивачем будь-якій особі - покупцю.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 502, 34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 550, 1054 ЦК України, ст.ст. 6,7,12,33,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 8, 10, 60, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати кредитний договір № 35441\9124\0681-7 від 26 листопада 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2.

Звернути стягнення на майно ОСОБА_3 у вигляді будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: м. Чигирин, вул. Замкова, буд. № 33 на користь Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору № 35441\9124\0681-7 від 26 листопада 2007 року в сумі п’ятдесят тисяч двісті тридцять три гривні 75 копійок з наданням ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві, шляхом укладання договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_3, з правом отримання всіх необхідних для цього документів та здійснення повноважень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» судовий збір в сумі п’ятсот дві гривні 34 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі тридцять гривень

Рішення може бути оскаржене позивачем та відповідачем ОСОБА_2 до апеляційного суду Черкаської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачка ОСОБА_3 може подати до Чигиринського районного суду заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Г оловуючий