ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/2334/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді                                         Судової-Хомюк Н.М.,

суддів                                                             Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання          Румянцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.01.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, у якому просив визнати неправомірними рішення від 04.10.2016 щодо відмови йому здійснити перерахунок пенсії згідно довідки управління культури Волинської обласної адміністрації про заробітну плату від 19.09.2016 року № 15. Зобов’язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області з 01.10.2016 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати згідно довідки управління культури Волинської обласної адміністрації про заробітну плату від 19.09.2016 року № 15.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним дії Луцького об’єднаного Управління пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови позивачу в перерахунку призначеної пенсії згідно статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії) з врахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року відповідно до Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Зобов’язано Луцьке об’єднане Управління пенсійного фонду України Волинської області здійснити з 01 жовтня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії), відповідно до Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці управління культури Волинської обласної державної адміністрації про заробітну плату від 19 вересня 2016 року № 15, з врахуванням наступних складових заробітної плати: посадового окладу - 2 821,00 гривень, надбавки за ранг - 100,00 гривень, надбавки за вислугу років (40%) - 1 168,40 гривень, надбавки за почесне звання «заслужений» (5%) - 141,05 гривень, з урахування вже виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає про відсутність підстав для проведення перерахунку призначених пенсій державних службовців у зв’язку з підвищенням окладів з 01.12.2015, оскільки чинним законодавством України скасовано право на проведення такого перерахунку. Таким чином, відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, управління Пенсійного фонду діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 пенсія призначена відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку становить - 90 %.

20 вересня 2016 року позивач звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області з заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій громадян

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», якою передбачалось право проведення перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, Луцьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області листом від 04 жовтня 2016 року № 248/К-01 повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку згідно довідки, виданої управління культури Волинської обласної адміністрації про заробітну плату від 19.09.2016 року № 15.

Відмова мотивована тим, що відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015року № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 року, не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям. Пенсії, призначені відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, підлягають перерахунку лише у випадку зміни розміру складових пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) у зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму.

Позивач, вважаючи відмову Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», неправомірною звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що про часткове задоволення позову шляхом визнання дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивачу згідно статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії) з врахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року відповідно до Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери згідно довідки управління культури Волинської обласної державної адміністрації про заробітну плату від 19 вересня 2016 року № 15 – протиправним та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - ОСОБА_2 № 3723-XII), в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31.05.2000 року прийняв постанову № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії», згідно з пунктами 4 та 5 якої, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики.

У подальшому, вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.

Так, Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIIІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - ОСОБА_2 № 76-VIIІ), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону №723-ХІІ і її викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015 року, у постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» пункт 4 виключено, абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Відтак, з 01.01.2015року в Законі № 3723-XII, а з 15.12.2015 року в постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.

Окрім цього, 01 квітня 2015 року набрав чинності ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - ОСОБА_2 № 213-VIII), пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Оскільки, Закон № 213-VIII чинний, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Вирішуючи питання застосування вказаних вище норм права у часі, суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсій регулюються нормами права, чинними на момент виникнення права на такий перерахунок.

ОСОБА_2 законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.

В Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому Закони № 76-VIIІ, №213-VIIІ та №889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.

Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії виникло в неї у зв’язку із підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Проте, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення статті 37-1 Закону №3723-ХІІ вже втратили чинність, тому в пенсійного органу були відсутні підстави для їх застосування.

Окрім цього, з 01.05.2016 набрав чинності новий ОСОБА_2 України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - ОСОБА_2 № 889-VIII), яким встановлено інші правила щодо пенсійного забезпечення державних службовців.

ОСОБА_2 № 889-VІІІ взагалі не містить окремого порядку перерахунку пенсій державним службовцям. Стаття 90 цього закону передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - ОСОБА_2 №1058-ІV).

Таким чином, пенсії, призначені згідно із Законом №3723-ХІІ, перераховуються у відповідності до вимог Закону №1058-ІV, тобто, тільки у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, розміри соціальних виплат залежать від фінансово-економічних можливостей держави.

Так, згідно висновку Конституційного Суду України зробленого у своєму рішенні від 25.01.2012 року № 3рп/2012, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Закріплений у статті 8 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмову у перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у зв’язку з прийнятими змінами в законодавстві, якими врегульовано відносини в сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.01.2017 року у справі № 161/13467/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про перерахунок пенсії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3

судді ОСОБА_4

ОСОБА_5

Повний текст судового рішення

виготовлено 12.06.2017 року.