Справа №2-120 2007р.

РІШЕННЯ

/ЗАОЧНЕ/

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2007р.                                                              Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

В складі: головуючого, судді -     Хільчука 1.1.

секретаря -      Костромін Н.Р. з участю:  позивача -      ОСОБА_1 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия, справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду 03.10.2006 року з даним позовом, підтримуючи який в судовому засіданні пояснила, що згідно договору дарування земельної ділянки від 19 травня 2005 р. ОСОБА_3 подарувала їй та відповідачу земельну ділянку площею 600 кв.м., призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Коломийського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1.

З метою переоформлення державного акта та складення кадастрового плану спірної земельної ділянки ними виготовлено технічну документацію земельної ділянки, установлено і узгоджено межі землекористування в натурі, а також: видана Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, але не вийшло спільне землекористування , тому бажає виділити свою частку , на що не дає своєї згоди відповідач , який виїхав у Англію з сім"єю та втратив інтерес до спірної земельної ділянки.

Просить суд поділити спірну земельну ділянку у відповідності до висновку проведеної експертизи, виділивши їй частку - 0,0300 га зі сторони ділянки ОСОБА_5, поскіпьки має намір вести будівництво житлового будинку.

Відповідач в судове засідання не з'явився хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений через засоби масової інформації і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, які б суд визнав поважними, тому по справі слід постановити заочне рішення, проти чого не заперечує   позивачка.

Вислухавши пояснення позивача , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивач і відповідач отримали 19 травня 2005 р. від ОСОБА_3 згідно договору дарування земельну ділянку площею 600 кем., призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 /а.с. 7/ і відповідно до укладеного договору та виготовленої технічної документації /а.с. 8-17/ - 14 вересня 2005 року  на ім»я ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /а.с. 18/.

Даний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_1. У Державному акті в списку співвласників земельної ділянки, значаться ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та визначені частки співвласників згідно яких частка у спільній власності ОСОБА_2 становить 50 % і відповідно позивачки частка -50% /а.с. 18/.

Бажаючи виділити свою частку в спільній частковій власності позивачка неодноразово зверталась до ОСОБА_2 з питанням реального поділу спірної земельної ділянки, але він не погоджується на жодні варіанти щодо її розподілу.

Відповідно до ч. З cm. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення, йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом ? іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення такої частки - вимагати відповідої компенсації.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"  у випадках передбачених статтями 86 - 89 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у спільній часковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди -за рішенням суду. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки або виплати рештою учасників грошової" компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки.

Висновком №08г 1 судової земельно-технічної експертизи від 08.12.2006 р. з врахуванням факту спільної межі з ділянкою ОСОБА_5, який являється батьком позивача та з врахуванням ізоляції між  землекористувачами, можливого будівництва -запропоновано оптимальний варіант порядку користування спірною земельною ділянкою /розподілу земельної ділянки/: власник 1 ОСОБА_1- 50/100 /1/2 частка/ - 0.0300 га ''300 кем/; власник 2 ОСОБА_2 - 50/100 /1/2 частка/ - 0.0300 га /300 кем/ згідно графічних матеріалів що додаються.

Суд вважає , що слід задовольнити вимогу позивачки щодо виділення частки спірної земельної ділянки яка межує із земельною ділянкою її батька ОСОБА_5, оскільки вона має наміри вести будівництво , а відповідач знаходиться за межами держави і втратив інтерес до спірної земельної ділянки.

На підставі ст,ст.86.87,88 ЗК України, ст.,cт. 364,367,373 ЦК України, та керуючись ст. ст. 224-229 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Поділити спірну земельну ділянку, яка знаходиться

в АДРЕСА_1, виділивши:- власнику 1 ОСОБА_1 - 50/100 /1/2 частка/ - 0.0300 га /300 кв.м/зі сторони спільної межі з ділянкою ОСОБА_5 ;-власнику 2 ОСОБА_2 - 50/100 /1/2 частка/ - 0.0300 га /300 кв.м/ згідно графічних матеріалів, що додаються до висновку №08г 1 судової земельно-технічної експертизи від 08.12.2006 р.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ,яка може бути поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії