ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/2320/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Гром І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

21.11.2016 року позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача №14-13 від 21.10.2016 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року позов задоволено. Податкову вимогу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №14-13 від 21 жовтня 2016 року визнано протиправною та скасовано.

Постанова суду першої інстанції, мотивована тим, що на даний час податкові повідомлення-рішення Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 15.07.2013 року №0001601700 та від 29.10.2013 року №002071700 вважаються відкликаними, сума грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 по них не є узгодженою, податкове повідомлення-рішення зі зменшеною сумою грошового зобов'язання до платника податків не надходило, а тому, відповідно, у контролюючого органу не було жодних підстав для складання та надсилання ФОП ОСОБА_1 податкової вимоги від 21.10.2016 р. №14-13.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано вимог п.59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, керуючись якою Кременецькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області (правонаступник Збаразької ОДПІ) сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу №14-13 від 21.10.2016р.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 15.07.2013 року Збаразькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на підставі акту перевірки №525/17/НОМЕР_1 від 20.06.2013р. складено:

- податкове повідомлення-рішення (форми «Р») №0001611700, яким за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 997 568 грн. та застосовано 249 392 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- податкове повідомлення-рішення (форми «Р») № НОМЕР_2, яким за порушення п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 736 193,07 грн. та застосовано 184 048,27 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримано ФОП ОСОБА_1 19 липня 2013 року.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ФОП ОСОБА_1 31.10.2013р. звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою про їх скасування.

01.11.2013 року Тернопільським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 819/2531/13-а за позовом ФОП ОСОБА_1 до Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013 року №0001611700 та № НОМЕР_2.

31.10.2013р., після подання до суду вищевказаної позовної заяви, ФОП ОСОБА_1 одержав із Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області рекомендованого листа № 47302 01720381, у якому містилося податкове повідомлення-рішення (форми «Р») Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 29.10.2013 р. № 002071700. Вказане податкове повідомлення-рішення складено на підставі акта перевірки № 525/17/НОМЕР_1 від 20.06.2013 р. та рішення про розгляд скарги № 4682/10/19-00-10-02-06/290 від 27.09.2013 р.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням за порушення п.198.3 ст.198 ПК України ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 997 568 грн. та застосовано 223 062 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Встановлено, що рішенням Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 27.09.2013 р. № 4682/10/19-00-10-02-06/290, прийнятим за результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на податкові повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 15.07.2013 року №0001611700 та № НОМЕР_2, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 15 липня 2013 року № НОМЕР_2 про сплату грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій та скасовано податкове повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 15 липня 2013 року №0001611700 в частині 26 330 грн. штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість і залишено його без змін в іншій частині.

У зв'язку з отриманням ФОП ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення (форми «Р») Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 29.10.2013 р. № 002071700, яким за порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 997 568 грн. та застосовано 223 062 грн. штрафних (фінансових) санкцій, податкове повідомлення-рішення (форми «Р») Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 15.07.2013 р. №0001611700 вважається відкликаним.

10.12.2013 року ФОП ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, а саме: збільшив позовні вимоги доповнивши їх вимогою про визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення Збаразької об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 29.10.2013 р. № 002071700(форма «Р») та зменшив позовні вимоги у зв'язку з відмовою від позовної вимоги про скасування повністю податкового повідомлення-рішення Збаразької об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 15.07.2013 року №0001611700 (форма «Р»).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року задоволено позов ФОП ОСОБА_1, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 15 липня 2013 року №0001601700 та від 29 жовтня 2013 року №002071700.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015р. частково задоволено апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області, скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року в адміністративній справі № 819/2531/13-а та частково задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

29.07.2015 року Вищий адміністративний суд України частково задовольнив касаційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, скасував постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, а справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Із матеріалів справи видно, що 04.09.2015 року Тернопільський окружним адміністративним судом позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області від 15 липня 2013 року № НОМЕР_2 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 545 453,07 грн. за основним платежем та 136 363,27 грн. за штрафними санкціями.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 року в справі №819/2531/13-а без змін.

В силу п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У відповідності до вимог п.п.14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.3 ст.57 ПК України встановлено, що в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Приписами п. 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно підпунктів 60.1.4, 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі, та якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У відповідності до п.5.1.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447 (далі – Порядок) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 5.3 Порядку визначено, що у випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Таким чином, з 12 травня 2016 року скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області від 15 липня 2013 року №0001601700 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 545 453,07 грн. за основним платежем та 136 363,27 грн. за штрафними санкціями, а також скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області від 29 жовтня 2013 року №002071700.

Відтак, на даний час податкові повідомлення-рішення Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 15 липня 2013 року №0001601700 та від 29 жовтня 2013 року №002071700 вважаються відкликаними, сума грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 по них не є узгодженою, податкове повідомлення-рішення зі зменшеною сумою грошового зобов'язання до платника податків не надходило, а тому, відповідно, у контролюючого органу не було жодних підстав для складання та надсилання ФОП ОСОБА_1 податкової вимоги від 21.10.2016 р. №14-13.

З аналізу вказаних норм та обставин справи апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №14-13 від 21.10.2016 року є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року у справі №819/1466/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

Повний текст судового рішення виготовлено 14.06.2017 року.