У Х В А Л А

Справа № 285/540/16-ц

провадження № 4-с/0285/15/17

07 червня 2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді  Сташків Т.Б.., за участі секретаря  судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у  справі: скаржник: ОСОБА_1 представник ОСОБА_2

стягувач: ОСОБА_3 – не прибув,

боржник: ОСОБА_4

   представник Новоград-Волинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області: ОСОБА_5

       розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Житомирській області ОСОБА_6В,-

ВСТАНОВИВ:

12.05.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною скаргою, у якій просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_6, які полягають у вчиненні 20.04.2017 року дій з примусового виселення ОСОБА_1 разом з її малолітніми дітьми з житлового будинку по вул. Залізничній, 29-В у м. Новограді-Волинському.

В обґрунтування скарги зазначає, що постановою ДВС від 15.03.2017 року відкрито виконавче провадження відносно божника ОСОБА_4 про примусове виконання виконавчого листа № 285/540/16 виданого 9.03.2017 року Новоград-Волинським міськрайонним судом про усунення ОСОБА_3 перешкод у володінні, користуванні, розпорядженні незавершеним будівництвом житловим будинком по вул. Залізничній, 29 В в м. Новоград-Волинський, Житомирської області шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_1 та малолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_1 без надання іншого житлового приміщення. 20.04.2017 року державний виконавець відділу ДВС вчиняв дії з примусового виселення скаржника та її малолітніх дітей з помешкання за вищевказаною адресою. Такі дії скаржник вважає незаконними, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження відносно неї від 15.03.2017 року ОСОБА_1 не отримувала. Крім того, станом на день ухвалення судового рішення про виселення скаржника та дату видачі виконавчого листа № 285/540/16, такого об’єкту як незавершений будівництвом житловий будинок не існує в природі, оскільки стягувач ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 10.08.2009 року продав ОСОБА_4 зазначений житловий будинок зі ступенем готовності 47%. 7.04.2010 року судовим рішенням зазначений договір був розірваний. Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 27.03.2017 року спірний житловий будинок фактично збудований і готовий до експлуатації на кінець 2009 року. Таким чином скаржник вважає, що виконавчий лист № 285/540/16 не може бути виконаний з тих підстав, що не існує такого об’єкту, з якого підлягають виселенню боржники. Заступник начальника відділу державної виконавчої служби подала до суду письмові заперечення на скаргу, в яких зазначає, що ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2017 року ВП 53573849 згідно норм Закону України «Про виконавче провадження» направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку вона отримала 18.03.20107 року, згідно поштових квитанцій від 15.03.2017 року. В добровільному порядку рішення суду ОСОБА_1 виконано не було. 20.04.2017 року державним виконавцем були складені акти про відмову виконання рішення суду. Вважає дії державного виконавця Козлова В.В. під час виконання виконавчого листа № 285/5240 є законними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», тому просить в задоволенні скарги відмовити.

Заявник ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні скаргу підтримали повністю, надали суду усні пояснення, які зводяться до описання обставин, зазначених у скарзі. В доповнення обґрунтування вимог скарги, представник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2017 року у справі № 285/540/16-ц виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 6.12.2016 року зупинено до закінчення касаційного провадження у справі, про що вона повідомила державного виконавця, а тому державний виконавець не мав жодних правових підстав вчиняти будь-які виконавчі дії на період зупинення виконання рішення суду. Просили суд визнати дії державного виконавця неправомірними.

Представник Новоград-Волинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирської області у судовому засіданні надала суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, пояснила суду, що ОСОБА_1 рекомендованим листом було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» від 15.03.2017 року та роздруківка про відстеження переселення поштових відправлень, саме ж повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 вихватила з рук державного виконавця Козлова В.В. в присутності інших учасників виконавчого провадження та не повернула. Крім того, Законом не покладено обов’язку на державну виконавчу службу перевіряти ступінь готовності будівництва житлового будинку. Про наявність ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2017 року у справі № 285/540/16-ц виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 6.12.2016 року, якою зупинено виконання рішення суду про виселення до закінчення касаційного провадження у справі, не було відомо на момент складання 20.04.2017 року державним виконавцем актів про відмову добровільного виконання рішення суду. Представник ДВС в судовому засіданні пояснила, що ухвала суду касаційної інстанції від 10.04.2017 року не була направлена на адресу Новоград-Волинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирської області, про її існування державна виконавча служба дізналась після звернення скаржника до державної виконавчої служби, у зв’язку з чим, 23.05.2017 року старшим державним виконавцем Козловим В.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по виконанню виконавчого листа № 285/540/16-ц, боржником у якому є скаржник ОСОБА_1 Просила відмовити у задоволенні скарги, оскільки вона є безпідставною. 

Представник стягувача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги, оскільки вона є безпідставною.

Боржник ОСОБА_4 підтримала вимоги скарги та просила їх задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення учасників судового процесу дослідивши матеріали справи та вивчивши суть скарги, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Новоград-Волинським міськрайонним судом видано виконавчий лист № 285/540/16- ц про усунення ОСОБА_3 перешкод у володінні, користуванні, розпорядженні незавершеним будівництвом житловим будинком по вул. Залізничній, 29-В в м. Новоград-Волинський, Житомирської області шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_1 та малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без надання іншого житлового приміщення (а.с.34).

15.03.2017 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження по даному виконавчому листі та направлено дану постанову ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 29 зворот, 33, 34, 36 зворот).

30.03.2017 року державним виконавцем складено акт, що божник ОСОБА_1 рішення суду в строк наданий для самостійного виконання не виконала, а саме не виселилась з будинку з дітьми (а.с.35).

11.04.2017 року на адресу боржників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 направлено повідомлення про примусове виконання виконавчого листа № 285/540/16- ц (а.с.38 зворот), яке відповідно до поштового повідомлення отримано особисто ОСОБА_1 15.04.2017 року (а.с.39).

20.04.2017 року державним виконавцем складено акт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 відмовились добровільно виконувати рішення суду про виселення, незаконно проживають в будинку за адресою вул. Залізнична, 29-В, м. Новоград-Волинський.

10.04.2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – орган опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_10, ОСОБА_8 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 6.12.2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 15.02.2017 року. Виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 6.12.2016 року зупинено до закінчення касаційного провадження у справі (а.с.17-18).

Постановою старшого державного виконавця Новоград-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_6 від 23.05.2017 року зупинено вчинення виконавчих дій по виконанню виконавчого листа № 285/540/16, боржником за яким є ОСОБА_1 (а.с.38).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору купівлі-продажу від 10.08.2009 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 придбала незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Залізничній, 29-В в м. Новоград-Волинський, Житомирської області, ступінь готовності якого складає 47% (а.с.47 зворот).

Згідно із висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 27.03.2017 року 10.08.2009 року ОСОБА_4 придбано вищезазначений будинок зі ступенем готовності 47%; на кінець 2009 року житловий будинок був фактично завершений будівництвом і готовий до експлуатації (а.с.41-45).

Вказані обставини не оспорювались сторонами та підтверджуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи та матеріалами виконавчого провадження.

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як встановлено в судовому засіданні копію постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листі № 285/540/16- ц від 9.03.2017 року ОСОБА_1 отримала 18.03.2017 року, про що свідчить фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» від 15.03.2017 року та роздруківка про відстеження переселення поштових відправлень (а.с. 33, 34).

Таким чином посилання ОСОБА_1 на те, що вона не отримувала копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2017 року не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання представника скаржника на те, що виконавчий лист № 285/540/16 від 9.03.2017 року є таким, що не може бути виконаний, оскільки не існує такого об’єкта, як об’єкт незавершеного будівництва, з якого підлягають виселенню боржники, оскільки на час проведення виконавчих дій будинок фактично завершений будівництвом і готовий до експлуатації згідно експертного дослідження, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо : у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Однак, передбачених ст. 37 Закону підстав для повернення виконавчого документа в судовому засіданні встановлено не було, а скаржником та її представником не доведено відсутність житлового будинку по вул. Залізничній, 29 В в м. Новоград-Волинський, Житомирської області. Більше того, у судовому засіданні скаржник не заперечила наявність такого житлового будинку на день розгляду скарги.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обов’язку державного виконавця з’ясовувати статус житлового будинку (незавершене будівництво, чи завершений будівництвом житловий будинок) та ступінь його готовності під час виконання судового рішення про виселення осіб із цього будинку.

Окрім того, відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до п. 17 Інструкції з організації примусового виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2.04.2012 року за наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону, виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом (далі – Інструкція № 512/5 від 2.04.2012 року ).

Таким чином, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій та виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішення дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до абз. 5 п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 7.02.2014 року якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В судовому засіданні скаржником та її представником не доведено, яким чином були порушенні права скаржника у зв’язку із складенням державним виконавцем 20.04.2017 року акта про відмову добровільно виконати рішення суду. Рішення суду про виселення осіб з житлового будинку на момент розгляду зазначеної скарги не виконано. Окрім того, суд приймає до уваги, що після отримання копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2017 року, якою зупинено виконання рішення суду про виселення, державним виконавцем винесено постанову від 23.05.2017 року про зупинення вчинення виконавчих дій по виконанню виконавчого листа № 285/540/16- ц від 9.03.2017 року, боржником за яким є ОСОБА_1

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_6 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Враховую вищевикладене, керуючись ст.ст. 209-210, 383-387 ЦПК України, статтями, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_6 – відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалу складено в повному обсязі та підписано 12 червня 2017 року.

Суддя Т.Б. Сташків