СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 травня 2007 року | Справа № 2-24/536-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Заплава Л.М.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
боржника: не з'явився, ВАТ "Сімферопольський райагрохім";
органу стягнення: не з'явився, ВДВС Київського району міста Сімферополя;
стягувача: Сергіенко Н.П., дов. № б/н від 20.01.2007 - сілянське фермерське господарство "Генезіс";
третьої особи: не з'явився, Відкрите акціонерне товариство "Партизан";
розглянувши апеляційну скаргу боржника Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський райагрохім" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 06.02.2007 у справі №2-24/536-2007
за скаргою боржника Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський райагрохім" (вул. Автомобілістов, 4, місто Сімферополь, 95000)
до органу стягнення Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя (бульвар Франко, 25, каб. 401, місто Сімферополь, 95000)
стягувач: Селянське фермерське господарство "Генезіс" (пров. Медичний, 2-а, смт. Гвардійське, Сімферопольський р-н, Автономна Республіка Крим, 97513)
3-тя особа: Відкрите акціонерне товариство "Партизан" (вул. Мира, 40, с. Журавлівка, Сімферопольський р-н, Автономна Республіка Крим, 97512)
скарга на дії Відділу Державної виконавчої служби.
ВСТАНОВИВ:
Боржник ВАТ "Сімферопольський райагрохім" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із скаргою, у якій просить визнати дії Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя щодо опису та накладення арешту 28.11.2006 на аміачну селітру у кількості 14,5 тон незаконними, скасувати арешт на аміачну селітру у кількості 14,5 тон на суму 10440грн., виконавчі дії відносно якої здійснено на підставі наказу господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-24/2933-2005.
23.01.2007 ВАТ "Сімферопольський райагрохім" в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України було надано до господарського суду заяву про уточнення вимог по скарзі, згідно з якою заявник просить виключити майно, аміачну селітру у кількості 14,5 тон на суму 10440грн. з акту опису та зняти арешт (а.с.37).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2007 скарга залишена без задоволення (а.с 52-53).
Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені ВАТ "Сімферопольський райагрохім" вимоги, повинні бути розглянуті у позовному проваджені, і тому не можуть бути розглянуті у рамках скарги на дії Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя.
Не погодившись із вказаною ухвалою, боржник ВАТ "Сімферопольський райагрохім" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду та прийняти нову, якою скаргу на дії Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя задовольнити.
Боржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно з’ясовані усі обставини справи. Так, господарський суд не прийняв до уваги той факт, що арештована аміачна селітра належить ВАТ „Партизан”, і не є власністю ВАТ "Сімферопольський райагрохім", ні ТОВ „РосАпатитінвест”.
Крім того, висновок суду про те, що питання про зняття арешту з описаного майна в порядку позовного провадження, а не в рамках скарги на дії ВДВС за позовом ТОВ "РосАпатитінвест", якому і належить арештована селітра, є безпідставним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, так як не відповідають статі 85 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606 та статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання представник боржника ВАТ "Сімферопольський райагрохім" та представник третьої особи ВАТ „Партизан” не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2007.
Представник стягувача СФГ "Генезіс" вважає ухвалу суду законною, а дії боржника направленими на невиконання судового рішення з 08.02.2005.
Відділом Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя було надіслано клопотанням про розгляд скарги у відсутність їх представника.
Згідно частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора, чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю вказаних сторін, оскільки їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши повторно справу у порядку, передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2005 у справі № 2-24/2933-2005 було зобов'язано ВАТ «Сімферопольський райагрохім» передати СФГ «Генезіс»товар - аміачну селітру у кількості 14,5 тон на суму 10440грн., про що було видано наказ господарського суду від 11.04.2005 (а.с. 15-17).
30.08.2005 Відділом Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного наказу господарського суду, оскільки боржник не виконав його добровільно.
15.11.2006 на виконання наказу господарського суду від 11.04.2005 у справі № 2-24/2933-2005 державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя було здійснено вихід за адресою боржника на склади ВАТ „Сімферопольський райагрохім", в результаті якого встановлено наявність на складі боржника біля 40 тон аміачної селітри.
Згідно наданих документів селітра належить ТОВ „РосАпатитінвест", місто Хмельницький (акт приймання-передачі на зберігання мінеральних добрив (кормових добавок) № 3-05 від 01.12.2005 (а.с.45)), іншої селітри на складі не виявлено.
28.11.2006 державним виконавцем було здійснено повторний вихід за адресою боржника, в результаті якого було виявлено на складах боржника близько 240 тон селітри.
Боржником були надані документи: договір № 35а та акт приему-передачі від 17.07.2006 згідно яким дане майно належить ВАТ «Партизан»і передано на збереження ВАТ «Сімферопольський райагрохім», накладна від 29.09.2006, але цей факт не відповідає дійсності, оскільки при перевірці 15.11.2006 державним виконавцем було встановлено, що на складі дане майно не знаходилося.
На підставі акту перевірки від 28.11.2006 Відділом Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя на виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2005 було описано і накладено арешт на аміачну селітру у кількості 14,5 тон на суму 10440, що знайшло своє відображення в акті опису і арешту майна (а.с. 7-10).
Відповідно до пункту 3 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606 заходами примусового виконання рішень є вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні.
Судова колегія, заслухавши пояснення представника СФГ «Генезіс», перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, вважає, що посадовою особою Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя було законно описано та арештовано товар, який належить передати кредитору, відповідно до пункту 3 статті 4 та пункту 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606.
Дії посадової особи є законними та обґрунтованими, оскільки ВАТ „Сімферопольський райагрохім" не було надано належних доказів того що описане та арештоване майно йому не належить.
Колегія вважає, що посилання боржника на наявність договору схову №35а від 17.07.2006 з ВАТ „Партизан” не можуть бути доказом того, що фактично описане та арештоване майно не належить боржнику (а.с.48).
В момент опису товару та накладення арешту 28.11.2006 боржник не надав державному виконавцю Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Сімферополя бухгалтерські та складські документи, які б підтверджували відсутність власного товару - аміачної селітри.
Згідно з Законом України "Про власність" всі предмети, які знаходяться в приміщенні боржника, вважаються приналежними боржнику і тому обґрунтовано були описані та арештовані як майно боржника.
Договір схову № 35а від 17.07.2006 укладений між боржником і ВАТ „Партизан", не є безспірним доказом того, що описане і арештоване майно не належить ВАТ „Сімферопольський райагрохім" а ВАТ "Партизан" з наступних підстав.
Акт від 17.07.2006 здачі-приймання 240 тон аміачної селітри на зберігання не має вказівки на наявність договору, відсутні накладні, як на передачу майна, так і на його схов, тобто вказані акт від 17.07.2006 і договір № 35а від 17.07.2006 є безтоварною угодою (а.с. 11-13).
Посилання боржника на накладну № 618 від 29.09.2006 про передачу ВАТ "Партизан" на схов ВАТ „Сімферопольський райагрохім" 240 тон аміачної селітри на суму 249600грн. не приймаються судовою колегією, так як накладна не має юридичної сили і виконана без договору.
Так, згідно пункту 1.4 договору № 35а від 17.07.2006 власник - ВАТ "Партизан" зобов'язаний у 15-ти дений термін з моменту підписання договору здійснити відпуск майна на схов (зберігання) і надати необхідні документи на майно, що передається виконавцю ВАТ „Сімферопольський райагрохім" на відповідний схов (зберігання).
15-ти дений термін сплинув 02.08.2006, а накладна № 618 датована 29.09.2006 (а.с. 14).
Таким чином даний документ не є належним доказом по спору.
Крім того, партія аміачної селітри 240 тон на момент її опису і арешту 28.11.2006 не була паспортизована, не мала трафарету, що вона належить ВАТ "Партизан" і знаходиться на відповідному схові (збереженні).
Договір також не передбачає оплату за зберігання аміачної селітри (розділ 2, пункт 2.1), що є однією із істотних умов договору схову і також підтверджує безтоварність угоди від 17.07.2006.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна –з під арешту.
Таким чином і в частині уточнених вимог по скарзі про "виключення з акту опису і знаття арешту" скарга не підлягає задоволенню, так як таке право належить власнику майна, таким власником боржник вважає не себе, а ВАТ "Партизан"
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ВАТ „Сімферопольський райагрохім" заявлені вимоги, які підлягають розгляду у позовному проваджені. Крім того, позивачем за вказаними вимогами має бути особа, яка вважає, що аміачна селітра належить їй.
За таких умов судова колегія вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ВАТ „Сімферопольський райагрохім", не базуються на чинному законодавству та матеріалах справи і не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим по цій справі.
Ухвала господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 121-2, 101, 103, 106 Господарського процесуального Кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу боржника відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський райагрохім" залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2007 у справі № 2-24/536-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді