СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

26 квітня 2007 року

Справа № 2-22/16677-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача: Степанова Людмила Миколаївна, довіреність №  б/н від 09.01.07,  Дочірнє підприємство "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN";

відповідача: Чечель Денис Вікторович, довіреність №  17-07/09 від 09.01.07,  Кримська регіональна митниця;

розглянувши апеляційні скарги дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" та Кримської регіональної митниці на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Яковлєв С.В.) від 18.01.2007 у справі № 2-22/16677-2006А

за позовом           Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" (вул. Л. Самаріної, 19,Феодосія,98100)  

до           Кримської регіональної митниці (вул. Мальченка, 22,Сімферополь,95491)  

про визнання недійсними довідок про визнання митної вартості товарів          

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивач, дочірнє підприємство “Кримський Винний Дім” товариства з обмеженою відповідальністю “LDU VIN”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Кримської митниці  про скасування  довідки № 05/6-МВ від 18.01.2006, якою визначено митну вартість, що підлягає сплаті у розмірі 10505 доларів США (53050,45 грн.), талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 38 –МП від 18.01.2006, а також довідки № 08/6-МВ від 20.02.2006 та Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 600060000/6/9 від 20.02.2006, мотивуючи свої вимоги тим, що митним постом “Феодосія” Кримської митниці в порушення вимог діючого законодавства позивачу було відмовлено у ввозі на митну територію України партій товару, які були імпортовані згідно з Контрактом № 07/05, укладеним 18.08.2005 з компанією “GRANDVІN” SRL.

Під час судового розгляду позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги, остаточними з яких є визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у митному оформлені товару та здійсненні митної оцінки товару із застосуванням 2 методу оцінки при оформлені товару згідно з вантажною митною декларацією № 600060000/6/000038 від 18.01.2006, визнання недійсним талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 38-МП від 18.01.2006, визнання неправомірними дій відповідача  щодо відмови у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 6 методу оцінки при оформлені товару згідно з ВМД № 600060000/6/000124 від 18.02.2006, визнання недійсною картку відмови в  прийнятті декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060000/6/9 від 20.02.2006.

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2007 у справі № 2-22/16677-2006А (суддя С.В. Яковлєв) позов дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN"  задоволений частково.

                    Дії Кримської митниці щодо відмови дочірньому підприємству "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 6 методу оцінки при оформленні товару згідно з ВМД №600060000/6/000124 від 18.02.2006 визнані неправомірними.

                    В частині відшкодування шкоди в розмірі 3614,51 грн. провадження у справі закрито.

                    З Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" стягнуто 0,85 грн. судового збору.

                    В іншій частині позовних вимог відмовлено.

                    Дочірнє підприємство "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" та Кримська регіональна митниця не погодившись з постановою суду, звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в яких просять постанову місцевого господарського суду скасувати.

                    За твердженнями дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN", судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Кримської митниці щодо відмови у митному оформленні товару та здійсненні митної оцінки товару із застосуванням 2 методу оцінки, оскільки відсутність вимог відповідача щодо надання додаткових документів для перевірки заявленої митної вартості товару за наявності факту неповноти комплекту обов’язкового пакету документів свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо коригування митної вартості товарів. Крім того, ненадання повного комплекту документів до вантажної митної декларації, на думку позивача, не свідчить про їх відсутність.

                    Апеляційна скарга Кримської регіональної митниці обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права.

                    Так, відповідач вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що митницею не надано доказів послідовного використання методів оцінки, а також доказів неможливості їх використання, оскільки неможливість застосування 2-5 методів визначення митної вартості товарів зумовлена  відсутністю інформації про товари, які б в повній мірі відповідали критеріям ідентичності або подібності (стаття 270 Митного кодексу України), а також інформації, яка б мала стати основою для розрахунку митної вартості за методами віднімання та додавання вартості.

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007           здійснено заміну відповідача - Кримської митниці на її правонаступника - Кримську регіональну митницю.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

18.08.2005 між дочірнім підприємством "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" (покупець) та “GRANDVІN” SRL (продавець) був укладений контракт № 07/05, відповідно до якого продавець продає, а покупець сплачує та приймає ексклюзивну пляшку “VITA-0,7”, найменування, кількість та вартість якої визначаються у Специфікаціях, які є невід’ємною  частиною контракту. Згідно із Специфікацією № 1 від 18.08.2005 вартість одиниці дорівнює 0,36 доларів США. Вартість товару була встановлена у доларах США та визначалась на умовах поставки FCA –м. Флорешти (Молдова) (п. 2.1, 4.1).

18.01.2006 на виконання умов вказаного контракту позивач звернувся до Кримської митниці з вантажною митною декларацією № 60060000/6/000038 від 18.01.2006 для пропуску на митну територію України ексклюзивної пляшки “VITA-0,7” тип “LXVIIIF-VN2-700” за ціною за одиницю товару 0,29 доларів США на підставі рахунку-фактури № 2 від 05.01.2006, яка склала 43998,63 грн.

Відповідач, керуючись статтею 265 Митного кодексу України, Порядком декларування  митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 1375 від 28.08.2003, скористався правом самостійного визначення митної вартості товару та визначив митну вартість ввезених позивачем пляшок “VITA-0,7”, склавши довідку про визначення митної вартості товарів № 05/6 від 18.01.2006 із застосуванням методу оцінки 2, згідно якої митна вартість, що підлягає сплаті, дорівнює 10505,04 доларів США (53050,45 грн.)

Крім того, відповідач, Кримська митниця, відмовила позивачу у митному оформлені пляшок, видавши талон відмови в пропуску на митну територію України № 38-МП від 18.01.2006, підставою для видачі якого слугували сумніви у заявленій митній вартості, які виникли у зв’язку з ненаданням банківських (платіжних) документів.

20.02.2006 позивач звернувся до Кримської митниці з вантажною митною декларацією № 600060000/6/000124 від 20.02.2006 для пропуску на митну територію України ексклюзивної пляшки “VITA-0,7” тип “LXVIIIF-VN2-700”, визначивши ціну за одиницю товару, що дорівнює  0,29 доларів США на підставі рахунку-фактури № 5 від 09.02.2006, яка склала 8546,79 грн.

Відповідач, керуючись статтею 265 Митного кодексу України, Порядком декларування  митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 1375 від 28.08.2003, знов скористався правом самостійного визначення митної вартості товару та визначив митну вартість ввезених позивачем пляшок “VITA-0,7”, склавши довідку про визначення митної вартості товарів № 08/6 від 20.02.2006 із застосуванням методу оцінки 6, згідно з якою митна вартість, що підлягає сплаті, дорівнює 10297,84 доларів США (52004,09 грн.).

На надану позивачем до митного оформлення вантажну митну декларацію № 600060000/6/000124 від 20.02.2006 відповідачем була видана картка відмови в прийнятті  митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060000/6/9 від 20.02.2006, підставою для видачі якої слугували сумніви відповідача у заявленій митної вартості товару, партія якого ввозилась на митну територію України.

Не погодившись з діями відповідача, дочірнє підприємство “Кримський Винний Дім” товариства з обмеженою відповідальністю “LDU VIN” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із зазначеним позовом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, що містяться в  матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі Кримської митниці, та вважає, що постанова  місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, з наступних підстав.

          Згідно зі статтею 1 Митного кодексу України митна декларація –це письмова заява встановленої форми, яка  подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення.  

Відповідно до статті 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 259 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час  переміщення товарів через митний  кордон України шляхом подання  декларації митної вартості (стаття 262 Митного кодексу України).

Згідно зі статтею 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право  прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом,  на підставі  наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів  ( стаття 265 Митного кодексу України).

Умови та форми декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України визначено у Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються  через митний кордон України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України  № 1375 від 28.08.2003.

Згідно з пунктом 7 цього Порядку митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, заявляється  у вантажній митній декларації згідно з Митним кодексом України та іншими актами законодавства. Декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці ( п.13).

Суд першої інстанції встановив, що при наданні до митного оформлення вантажної митної декларації № 600060000/6/000038 від 18.01.2006 та вантажної митної декларації № 6000600000/6/000124 від 18.02.2006 позивачем не було надано жодного фінансового або банківського документа, що підтверджують здійснення розрахунків за контрактом № 07/05 від 18.08.2005.

За таких обставин, приймаючи до уваги умови контракту №07/05, яким була передбачена 100% передплата позивачем за кожну партію товару, суд дійшов вірного висновку, що у відповідача, який володів інформацією щодо митної вартості раніше ввезеного позивачем за зазначеним контрактом товару,  обґрунтовано виникли сумніви щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товарів.

В силу вимог статті 265 Митного кодексу України, за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, відповідач не погодився з заявленою митною вартістю та обґрунтовано визначив її, застосувавши резервний метод № 2 визначення митної вартості товарів, передбачений статтею 273 Митного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що дії відповідача щодо відмови у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 2 методу оцінки при оформлені товару згідно з вантажною митною декларацією № 600060000/6/000038 від 18.01.2006 відповідають Митному кодексу України та Порядку № 1375, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, є також обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 38-МП від 18.01.2006 та картки відмови № 600060000/6/9 від 20.02.2006, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 80 Митного кодексу України у разі відмови в пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням  вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Аналогічні вимоги містились у статті 43 Митного кодексу України в редакції 1991 року.

З метою реалізації зазначених правових норм Державною митною службою України видано наказ від 24.04.1999 № 239 "Про затвердження Порядку заповнення й використання Картки відмови".

Згідно з пунктом 1 зазначеного Порядку, картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів з талоном відмови заповнюються у всіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, пред'явлених до митного контролю митному органу України підприємством або перевізником, що самостійно декларує товари, чи особою, уповноваженою на декларування.

Таким чином, наведена норма наказу, на виконання вимог Митного кодексу України, зобов'язує митні органи у разі відмови у пропуску на митну територію України товарів та інших предметів заповнити картку відмови з талоном, який після заповнення має бути відокремлений від картки відмови та наданий відповідній особі.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави судовій колегії вважати, що картка і талон відмови у пропуску та митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів за своєю правовою природою є роз'ясненням митниці причин відмови у митному оформленні.

Таким чином, певні правові наслідки для позивача породжені не талоном відмови, а діями посадових осіб митниці щодо відмови у пропуску на митну територію України та митному оформленні товарів, що обумовлені певними фактичними обставинами. Талон відмови не є правозастосовчим актом, а є лише інформаційним (довідковим) документом, яким митниця доводить до відома суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності причин, з яких вчинено ці дії.

В частині відшкодування шкоди в розмірі 3614,51 грн. місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з відмовою позивача в цій частині від позову.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у митному оформленні товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 6 методу оцінки при оформленні товару згідно з вантажною митною декларацією № 600060000/6/000124 від 18.02.2006, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач в порядку, передбаченому статтею 70 Кодексом адміністративного судочинства України, не надав доказів послідового  використання методів, визначених у статтях 267-272 Митного кодексу України, а також доказів неможливості їх використання, у зв’язку з чим дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості зазначеного товару з використанням резервного методу з урахуванням світової практики та на основі законів України.

З матеріалів справи вбачається, що при наданні до митного оформлення вантажної митної декларації №600060000/6/000124 від 18.02.2006 позивачем до митного оформлення був заявлений товар, а саме - ексклюзивна пляшка “VITA-0,7” тип “LXVIIIF-VN2-700” за ціною значно меншої, ніж та, що визначена контрактом та була заявлена при попередніх митних оформленнях.

Різницю в ціні декларант пояснював тим, що в попередній партії товару був виявлений брак, що підтверджується складеним актом від 14.11.05 б/н, в якому загальні втрати товару склали 1499 пляшок серед яких, зокрема, транспортні втрати (бій) - 166 пляшок.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як було зазначено вище, декларантом не була підтверджена документально заявлена митна вартість, у зв’язку з чим основний метод визначення митної вартості товарів –за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, не міг бути застосований.

Для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів (методи визначення митної вартості 2 та 3) за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів з дотриманням умов, зазначених у статтях 268-269 Митного кодексу України.

Кримською митницею не могла бути взята до уваги митна вартість товару, оформленого за вантажною митною декларацією № 600060000/6/000110 від 18.01.2006, оскільки митна вартість товару була визначена митним органом, а не угодою щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відповідач також зазначає, що методи 4, 5 не були застосовані через те, що відсутня калькуляція цін зарубіжних виробників та структури внутрішньої ціни реалізації імпортованих товарів.

Оскільки митну вартість товару неможливо було визначити в результаті послідовного застосування п'яти методів, то митна вартість відповідачем була визначена з урахуванням світової митної практики що відповідає принципам системи митної оцінки Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Отже, дії відповідача щодо обрання резервного методу оцінки № 6 при оформленні товару згідно з вантажною митною декларацією №600060000/6/000124 від 18.02.2006 відповідають статті 273 Митного кодексу України та Порядку № 1375. Неможливість застосування 2-5 методів визначення митної вартості товарів зумовлена об'єктивною відсутністю інформації про товари, які б в повній мірі відповідали критеріям ідентичності або подібності (стаття 270 Митного кодексу України), а також інформації, яка б мала стати основою для розрахунку митної вартості за методами віднімання та додавання вартості.          

Таким чином, господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов  помилкового висновку про те, що митницею не доведено доводів щодо неможливості використання попередніх методів визначення митної вартості.

Перелік викладеного свідчить про невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, що дає підстави для скасування постанови в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 6 методу оцінки при оформленні товару згідно з вантажною митною декларацією № 600060000/6/000124 від 18.02.2006, що дає підстави для скасування судового рішення у зазначеній частині і відмови у позові.

Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, 202, частиною 2 статті 205, статтею 207, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримської регіональної митниці задовольнити.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2007 у справі № 2-22/16677-2006А скасувати частково.

3. Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN"  відмовити.

4. В частині закриття провадження у справі про відшкодування шкоди у розмірі 3614,51 грн. судове рішення залишити без змін.

5.Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN"  залишити без задоволення.

                    Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.          

          Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку,  передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.                                                  

Головуючий суддя                                                  

Судді