СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
07 травня 2007 року | місто Севастополь Справа № 20-12/488 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Сухатерін С.Ю., дов. б/н від 16.10.06р.,
відповідача: Кочкаренко В.О., дов.№ 12/9/10-038 від 11.01.07 р. - Державна податкова адміністрація України у м. Севастополі,
Форостяна І.В., дов. № 1677/10-0 від 05.04.06 р. - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Торговий комплекс "Унісон-332" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 01 березня 2007 року по справі № 20-12/488
за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий комплекс "Унісон-332" (пр. Перемоги, 53,Севастополь,99046)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000)
Державної податкової адміністрації у місті Севастополі (вул. Кулакова, 56,Севастополь,99011)
про скасування рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 0001492330/0 від 30.06.2006 про застосування штрафних санкцій, визнання недійсним акту перевірки № 270321173/2330/27030148/2330 від 09.06.2006
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Марченко І.А.) від 01.03.2007 року у справі № 20-12/488 у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „ТК Унісон-332” до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, Державної податкової адміністрації м. Севастополя відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, в якому позов задовольнити.
У судовому засіданні, представник позивача просив постанову суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Представники відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Дослідивши матеріали справи, та заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
09 червня 2006 року відповідач, Державна податкова адміністрація м. Севастополя, провів перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності закусочної „Вікторія”, що розташована за адресою: вул. Рєпіна, 2, та належить позивачеві.
В результаті перевірки, 09.06.06 року був складений акт № 27030148/2330. У вказаному акті зафіксовані наступні порушення: п. 1, 2, 13 статті 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Вказані порушення виявилися у наступному: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, не роздрукування розрахункового документу на повну суму проведеної операції, а також не забезпечення на місці проведення розрахунків відповідності коштів сумі, вказаної у денному Х-звіті.
В результаті перевірки та на підставі п. 1 ст.17 та ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідач, Державна податкова інспекція в Нахімовському районі м. Севастополя, 09.06.2006 року прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 001492330/0 від 30.06.2006 року, відповідно до якого до позивача застосована фінансова санкція у вигляді штрафу, в розмірі 839,6 грн.
Статтею 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В п. 1 ст. 16 вказаного Закону вказано, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпали під дію цього Закону.
Статтею 1 Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі–продажу іноземної валюти.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Тобто, стаття 11-1 Закону хоча і містить частину 7 (позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках –за рішенням суду), однак не визначає підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Періодичність проведення перевірок за здійсненням розрахунків у сфері готівкового і безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності органами державної податкової служби регламентовано Указом Президента України „Про затвердження Положення „Про Державну Податкову Адміністрацію в Україні” від 13.07.2000 року. У ст.. 5 вищевказаного Указу визначено, що Державна податкова адміністрація України має право встановлювати періодичність перевірок у суб’єктів підприємницької діяльності грошових документів, звітів, товарно-касових книг, показників реєстраторів розрахункових операцій, які використовуються при розрахунках зі споживачами, інших документів шляхом проведення обстеження виробничих, складських, торговельних та других приміщень, які використовуються платниками для здійснення підприємницької діяльності та отримання доходів.
Апеляційна інстанція критично ставиться до твердження позивача про те, що проведена перевірка відноситься до позапланової „оперативної перевірки”. З матеріалів справи вбачається, що відповідач мав право на перевірку, що підтверджується посвідченнями на перевірку № 46 та № 48, а також планом роботи відділу оперативного контролю за червень 2006 року, що був затверджений начальником Державної податкової Адміністрації у м. Севастополі.
З пояснень директора ЗАТ „Унісон-332” Смирнової О.В. (а.с. 40) слідує, що Амбарцумян А.Б. не є співробітником позивача. На місці проведення торгових операцій вона знаходилась через те, що вона є матір’ю Кирокосян Л.С., що є робітником відповідача, яка на момент перевірки відійшла. Остання відповідає за відпуск продукції, а грошові кошти на місці розрахунку є сумою за оренду торгового приміщення.
З акту перевірки вбачається, що Амбарцумян А.Б., що назвалася барменом, реалізувала споживачеві товар за готівкові кошти, проте розрахункова операція була здійснена без застосування реєстратора розрахункових операцій, також, Амбарцумян А.Б. не був виданий касовий документ, чим було порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Те що Амбарцумян А.Б. фактично виконувала функції бармена підтверджується тим, що вона фактично розпоряджалася товаром, а також без зауважень підписала акт перевірки в якості бармена.
Відсутність трудових відносин у позивача та Амбарцумян А.Б. не звільняє позивача від відповідальності за виявлені порушення Постановою Кабінету Міністрів України „Про порядок заняття торгівельною діяльністю і обслуговуванням населення” визначено, що суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний забезпечити дотримання вимог правил продажу товарів та забезпечити продаж продуктових товарів відповідним реалізаторами, що проходили медичне обслуговування.
Статтею 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що місцем проведення розрахунків вважається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
З вищенаведеного слідує, що сума коштів 200,00 грн, що зберігалась на місці, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, є сумою коштів отриманою за товар (послугу).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду міста Севастополя винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Торговий комплекс "Унісон-332" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 01.03.2007 року
у справі № 20-12/488 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя
Судді