апеляційний суд тернопільської області

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 липня 2006 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської

області в складі:

головуючого:               Декакйла П.В.

суддів:                          Вавріва І.З., Демченко О.В.

з участю прокурора     Парусова А.М.

засудженого                 ОСОБА_1

потерпілого                  ОСОБА_2

захисника                     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Шумського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

цим вироком засуджено:

ОСОБА_1, 16 грудня 1962 року народження, уродженця АДРЕСА_1, Тернопільської області українця, громадянина України, із середньою освітою, працюючого головою правління ВАТ ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1, Тернопільської області, раніше не судимого

за ч.2 ст.365 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до штрафу в сумі 1 000 грн., без позбавлення права обіймати опсади.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь потерпілого 102 грн. 92 коп. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, працюючи головою правління ВАТ ІНФОРМАЦІЯ_1 і будучи службовою особою, здійснюючи заходи проти недобросовісної конкуренції зі сторони перевізників пасажирів, які не мають на те відповідних дозволів, 19 вересня 2005 року близько 06-00 год. на автобусній зупинці в АДРЕСА_2, перевищуючи свої службові повноваження, маючи намір присікти  дії  ОСОБА_2   щодо оплатного

Справа № 11-227                                     Головуючий у першій інстанції: Гурзель І. В.

Категорія:сг.365 ч.2 КК України           Доповідач: Ваврів І.3.

2

перевезення пасажирів власним автомобілем ВАЗ-2104, д. н. з. НОМЕР_1, почав виривати ключі із замка запалювання автомобіля, наніс удар в ділянку обличчя ОСОБА_2, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження та частково пошкодив замок запалювання і кермо автомобіля.

В апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, оскільки воно є занадто м'яким. Вважає, що суд безпідставно застосував до засудженого ст.69 КК України і безпідставно визнав як одну з пом'якшуючих обставин неправомірну поведінку потерпілого, яка сприяла вчиненню злочину; крім того, суд невірно врахував всі обставини справи і тому неправильно визначив суму відшкодування моральної шкоди, яка повинна становити 10 000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача; потерпілого ОСОБА_2, який підтримавши свою апеляційну скаргу, просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд, з мотивів невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого; захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_1 та прокурора, які просять в задоволенні апеляції відмовити, а вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подана потерпілим ОСОБА_2 апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України є обґрунтованим, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів і в апеляції не оскаржується.

Покарання ОСОБА_1 призначено судом відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, з додержанням вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу винного, а також всіх обставин справи.

На думку судової колегії, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, як пом'якшуючі вину засудженого обставини, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем свого проживання та роботи, має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, фактично усвідомив свою вину щодо неправомірності своїх дій по відношенню до потерпілого, в зв'язку з чим призначив йому покарання із застосуванням ст.69 КК України, перейшовши до більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин та не призначивши додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

_з

Вказані обставини судом належним чином мотивовані і враховані при призначенні ОСОБА_1 покарання.

При вирішенні цивільного позову суд врахував фізичні та моральні страждання потерпілого, перенесений фізичний біль та інші обмеження, які виникли у зв'язку з неправомірними діями засудженого ОСОБА_1 і обґрунтовано визначив розмір відшкодування потерпілому ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 500 грн.

Передбачених законом підстав для зміни вироку суду в частині вирішення цивільних позовів, заявлених потерпілими, немає.

Вирок суду є обґрунтованим і законним. Будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його зміни чи скасування не виявлено при перевірці справи в апеляційному порядку, а тому скарги потерпілих до задоволення не підлягають.

Разом з тим, судова колегія вважає, що з мотивувальної частини вироку слід виключити вказівку суду, як на пом'якшуючу обставину, неправомірну поведінку потерпілого, яка сприяла вчиненню злочину, оскільки в матеріалах справи відсутні і судом не були здобуті докази неправомірності дій потерпілого ОСОБА_2 щодо незаконного надання послуг по перевезенню пасажирів.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Шумського районного суду від 11 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.

В порядку ст.365 КПК України, виключити з мотивувальної частини вироку Шумського районного суду від 11 травня 2006 року вказівку на пом'якшуючу обставину - неправомірну поведінку потерпілого, яка сприяла вчиненню злочину.