Справа №22ц-20342/2009 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 20 (2) Затолочний В.С.
Доповідач - Братіщева Л.А.
УХВАЛА
Іменем України
15 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді:- Неклеси В.І.
суддів: - Братіщевої Л.А., Савіної Г.О. при секретарі:- Бондаренко І.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1
заінтересованої особи - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою заінтересованої особи ОСОБА_2 на рішення Центрального-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 липня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту володіння нерухомим майном, визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
18 липня 2007 різку ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 просив суд встановити факт, що:
- садиба, розташована за адресою АДРЕСА_1 з 03
вересня 2001 року по 18 травня 2006 року належала на праві приватної власності
ОСОБА_4; а з 18 травня 2006 року належала на праві приватної
власності ОСОБА_3
- визнати дійсним договір купівлі-продажу садиби, укладений 19.11.2006 року між
ОСОБА_3.і ОСОБА_1;
- визнати за ним право власності на шлакоблоковий жилий будинок загальною
площею 52, 7 кв.м., житловою площею 28, 3кв.м., позначений на плані літ. «А-1» та
господарчі і побутові споруди: глинобитна літня кухня, позначена на плані літ. «Б",
дерев'яна вбиральня, позначена на плані літ. «В», огорожа, позначена на плані «г»,
хвіртка, позначена на плані «2», водоколонка, позначена на плані «І», замощення,
позначене на плані П, розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0, 0686га, яка
призначена для обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 19.11.2006р. між ним та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 і відповідачці у відповідності з п. п. 2.1, 2.2. договору було передано гроші в сумі 30000грн. Оскільки договір купівлі-продажу від 19.11.2006р. було укладено в письмовій формі без нотаріального посвідчення і відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення вищевказаного договору, просив суд посилаючись на ці обставини його позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 липня 2007 року, яке постановлено в попередньому судовому засіданні, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено, що садиба, розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 03 вересня 2001 року по 18 травня 2006 року належала на праві вприватної власності ОСОБА_4, з 18 травня 2006 року належала на праві приватної власності ОСОБА_3
Визнано дійсним договір купівлі-продажу садиби розташованої за адресою: АДРЕСА_1 укладеного 19 листопада 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1
Визнано за ОСОБА_1 право власності на шлакоблоковий жилий будинок загальною площею 52, 7 кв.м., житловою площею 28, 3кв.м., позначений на плані літ. «А-1» та господарчі і побутові споруди: глинобитну літня кухня, позначена на плані літ. «Б», дерев'яна вбиральня, позначена на плані літ. «В», огорожа, позначена на плані «1», хвіртка, позначена на плані «2», водоколонка, позначена на плані «І», замощення, позначене на плані ІІ, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і право власності на земельну ділянку площею 0, 0686га, яка призначена для обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі заінтересована особа ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові з тих підстав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, на момент укладення договору купівлі-продажу від 19.11.2006р. відповідачка по справі була померлою, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і її представник ОСОБА_4 не міг представляти її інтереси у суді і визнавати позовні вимоги; суд дійшов хибного висновку, що після смерті ОСОБА_5, його мати - відповідачка по справі ОСОБА_3. прийняла спадщину.
Крім того, при ухваленні рішення суд не взяв до уваги, що домоволодіння 15А і 15Б є єдиною спорудою, вона є спадкоємицею 5 черги і має за законом привілеєве право купівлі частки спірного домоволодіння.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно п.4 ч.1ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Ухвалюючи рішення в попередньому судовому засіданні та задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на вимоги ч.4 ст. 130 та ч.4 ст. 174 ЦПК України, та на те, що представник відповідача, керуючись наданими йому відповідачкою повноваженнями за довіреністю (у тому числі правом повного визнання позову) позов визнав повністю, підтвердив дійсність обставин викладених у позовній заяві в суді, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Але згідно п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Частина 2 п. 6 ч.1 ст. 248 ЦК України передбачає, що у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідачки ОСОБА_3., -ОСОБА_4 представляв її інтереси в суді першої інстанції, не маючи на це повноважень,
оскільки на час розгляду справи 25.07.2007р. відповідачка померла, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 31).
Повноважень згідно вимог ч. 2 п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України представник також не мав, тому що договір купівлі-продажу, на який посилається позивач, уклали 19 листопада 2006 року.
Згідно інвентарної справи, оглянутої колегією в судовому засіданні, АДРЕСА_1, був спільним сумісним майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з правом власності кожному по 1/2 частці. Після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про право спадщини за законом та свідоцтво про право власності отримала ОСОБА_7 ( а.с. 151-152), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і згідно даних Першої Криворізької державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_4. Свідоцтво про право спадщини не видавалося (а.с. 158). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3. (а.с. 31), а ІНФОРМАЦІЯ_5 помер його батько ОСОБА_8 (а.с. 77), який є спадкоємцем, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі Першої Криворізької державної нотаріальної контори (а.с. 154) і який згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 20.05.2008р. був двоюрідним братом ОСОБА_2, зацікавленої особи по справі, про що рішенням суду встановлено факт (а.с. 57) і рідним братом ОСОБА_9.
Вказаним рішенням, також встановлено факт, що батько ОСОБА_2, ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, був рідним братом ОСОБА_6 (а.С. 57), якому належало спірне домоволодіння.
Задовольняючи позов з ухваленням рішення в попередньому судовому засіданні, суд першої інстанції не перевірив вищевказані обставини, не вияснив чи не суперечить закону і чи не порушує права та інтереси інших осіб визнання представника відповідачки позову і не долучив до участі по справі ОСОБА_2 і територіальну громаду, вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, тому, як вважає колегія, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до вимог п.4ч.1 ст. 311 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч.1 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 липня 2007
року - скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.