№ 2-3756/09

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                                    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

         16 жовтня 2009  року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

 головуючого судді  -  Коломеєць І.А.,

 при секретарі              Яворській О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи – Міністр оборони України , Київська військово-картографічна фабрика про визнання незаконним наказу Міністра оборони України від 03.06.2009р. № 277 «Про дострокове розірвання контракту», поновлення на посаді директора державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика»,    -

                                                  в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним  позовом. В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що наказом Міністра оборони України від 18.09.2007р. був затверджений контракт, укладений між Міністерством оборони України та ОСОБА_1, відповідно до якого позивач був прийнятий на роботу на посаду директора державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика». Строк дії контракту був визначений сторонами до 18.09.2010р.

           Протягом дії контракту позивач належним  чином виконував свої функціональні обов’язки, жодних  зауважень чи попереджень з-приводу їх невиконання або неналежного виконання від відповідача не надходило. Незважаючи на це 03.06.2009р. Міністром оборони України був виданий наказ № 277 , яким достроково  розривався контракт, укладений з позивачем і ОСОБА_1 звільнявся з займаної посади з 04.06.2009р. на підставі п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Про вказаний наказ позивач своєчасно повідомлений не був,  хоча 04.06.2009р. він   знаходився  на робочому місці. З 05.06.2009р. ОСОБА_1 перебував на  лікарняному і з наказом про його звільнення  був ознайомлений лише 05.10.2009р. Просили скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1  та поновити його на посаді директора Київської  військово-картографічної фабрики, оскільки умов контракту він не порушував.

          Представник відповідача  - Міністерства оборони України, який одночасно представляв  за довіреністю інтереси третьої особи  в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади в зв’язку із грубим порушенням умов контракту, укладеного з ним Міністерством оборони, оскільки з вини позивача на очолюваному ним підприємстві мала місце затримка з виплати заробітної плати. Посилався також  на те,   що  у 2008р. фабрика здійснювала збиткову фінансово-господарську діяльність, що підтверджено актом ревізії. Крім того, позивач в порушення  вимог контракту, без погодження з Міністерством дозволив розміщення у нежитлових приміщеннях фабрики Концерну «Авіавоєнремонт» без укладання  відповідних договорів оренди. З огляду на викладене просив у позові відмовити. Пояснив також, що наказ про звільнення позивача з займаної посади був виконаний належним чином, оскільки до виконання його посадових обов’язків ОСОБА_1  допущений не був, незважаючи на те, що йому нараховується заробітна плата . Обов’язки директора фабрики виконує особа, на яку вони покладені наказом  Міністра оборони.

           Представник  третьої особи –   ДП            «Київська військово-картографічна фабрика» в судовому  засіданні також позов не визнав.   Посилався на те, що позивач фактично не  звільнений  з займаної посади, оскільки йому нараховується   заробітна плата, його виходи на роботу табелюються ,  наказу по фабриці про його звільнення не видавалось. З огляду на викладене просив у позові відмовити.  

           Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

           ОСОБА_1 був призначений на посаду керівника державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика» наказом Міністра оборони України від 18.09.2007р. № 548 ( а.с.6).

            Того ж дня між Міністерством оборони України та позивачем  був укладений контракт, термін якого визначався до 18.09.2010р. ( а.с. 7-16).

            Підстави звільнення керівника з посади та розірвання контракту за ініціативою Міністерства оборони  визначені у  п.5.3 зазначеного  контракту.  

 Відповідно ч.3 ст.21 КЗпП України контракт є  особливою формою трудового договору , в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін ( в тому числі і матеріальна), умови розірвання договору, в тому числі і дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.

 Таким чином, звільнення працівника, з яким укладено контракт, достроково, за ініціативи працедавця допускається лише за умов встановлених в контракті, та підстав, передбачених трудовим законодавством.

 03.06.2009р. Міністром оборони України був виданий наказ № 277 «Про дострокове розірвання контракту з керівником державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика», згідно якого  контракт, укладений з  ОСОБА_1, розривався достроково з 04.06.2009р. і позивач   підлягав звільненню з займаної посади  із  зазначеної дати. Обов’язки директора фабрики покладались на  ОСОБА_2 Директор  департаменту економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України був зобов’язаний  організувати звільнення ОСОБА_1, проведення передачі справ, посади та майна згідно з законодавства України  ( а.с.4-5).

               Як зазначено у наказі, підставою для дострокового розірвання  контракту з позивачем стало невиконання ним зобов’язань, передбачених п.1.1 та 2.3 контракту, а саме : збиткова діяльність підприємства у 2008р., затримання виплати заробітної плати працівникам,  розташування на фондах підприємства державного господарського об’єднання  Концерну «Авіавоєнремонт» без відповідного укладання договору оренди.

     Із наказом про дострокове розірвання контракту та звільнення  з займаної посади позивач був ознайомлений лише 05.10.2009р., про що складений відповідний акт  ( а.с.59).

   Як пояснив в судовому засіданні позивач, трудова книжка відповідачем до цього часу йому не видана, остаточний розрахунок при звільненні не проведено, оскільки комісією відповідача на виконання пункту 4 оскаржуваного наказу здійснюється прийом-передача справ, посади та майна підприємства. Однак  до виконання обов’язків директора підприємства він фактично не допущений.

  Такі твердження позивача  не спростовані представником третьої особи - державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика».

  В оскаржуваному наказі  причинами звільнення позивача зазначено невиконання останнім пунктів 1.1 та 2.3 контракту.

  Пунктом 1.1 контракту передбачені загальні обов’язки позивача та відповідача, а саме обов’язок позивача здійснювати керівництво підприємством та обов’язок відповідача створити належні умови для матеріального забезпечення і організації праці позивача.

  Пунктом 2.3. контракту передбачені права та обов’язки позивача, як керівника підприємства.

  В описовій частині оскаржуваного наказу відповідач посилався на те, що у 2008 році підприємство   «Київська військово-картографічна фабрика» здійснювало збиткову господарську діяльність, зокрема, за 2008 рік замість прибутку, зазначеному у фінансовому плані підприємства у сумі 13 тисяч гривень, збитки від операційної діяльності склали 7 тисяч гривень, на підприємстві мали випадки затримання заробітної плати на 10-40 діб, а також на фондах підприємства без укладання господарських договорів було розташоване державне господарське об’єднання Концерн «Авіаремонт» у нежитлових приміщеннях загальною площею 104,6 кв.м.

            Суд не може покласти в основу рішення посилання представника відповідача на  спад виробництва фабрики  з вини  ОСОБА_1, оскільки, як свідчить акт ревізії дотримання вимог законодавства при використанні державних фінансових і матеріальних ресурсів Казенним підприємством Міністерства оборони України «Київська військово-картографічна фабрика» від 23.03.2006р. погіршення фінансового стану підприємства спостерігалось вже у 2003-2005 роках ( а.с.65-87).

               Згідно довідки  Департаменту економічної та господарської діяльності МО України від 03.09.2009р.  в період з 18.09.2007р. фінансова, бухгалтерська та статистична звітність підприємством подавалась вчасно. Зауважень до виконання контракту керівником фабрики у департаменту немає ( а.с. 41).

              Відповідно до п.5.3 розділу 5 контракту керівник може бути звільнений з ініціативи Міністерства оборони, а контракт розірваний  у випадку несвоєчасної виплати заробітної плати  з вини керівника . В той же час, згідно довідки ТВО директора Департаменту економічної та господарської діяльності МО України  на ДП «Київська військово-картографічна фабрика» за період з 01.01.2009р. по 31.05.2009р.  заборгованості   виплати заробітної плати  працівникам не було ( а.с. 40).

   Як пояснив в судовому засіданні позивач, заробітна плата на підприємстві виплачувалась своєчасно, інколи були затримки виплати  заробітної плати, пов’язані з відсутністю коштів на підприємстві.

Таким чином в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження винні дії позивача у несвоєчасній виплаті заробітної плати.

Відповідачем також не надано суду доказів вини ОСОБА_1 у несвоєчасній  виплаті заробітної плати .

 Що стосується зазначення в оспорюваному наказі  підстави звільнення позивача знаходження на фондах підприємства без укладання господарських договорів державного господарського об’єднання Концерн «Авіаремонт» у нежитлових приміщеннях загальною площею 104,6 квм., то як свідчать матеріали справи, дане підприємство без укладання договорів оренди знаходилось на території державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика» ще до призначення  ОСОБА_1 на посаду керівника підприємства. Позивач, в свою чергу,  інформував відповідача про необхідність укладання договорів оренди ( а.с.88-89). Дане підприємство, як і підприємство,   яке очолював позивач,  також входить до сфери управління відповідача, що підтверджується довідкою департаменту економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України від 25.08.2009 року №6156              ( а.с.39).

             З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що   наказ Міністра Оборони України №277 від 3.06.2009 року «Про дострокове розірвання контракту з керівником державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика» підлягає скасуванню як такий, що був виданий без  належних підстав дострокового розірвання контракту, передбачених п. 5.3 розділу 5 Контракту та інших підстав, встановлених законодавством про працю .

               Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає спір.

               Враховуючи наведене,  суд приходить до висновку , що позовна вимога щодо   поновлення   позивача на посаді директора Київської військово-картографічної фабрики підлягають задоволенню.

               Відповідно    до ч.5 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

                На підставі викладеного, ст.ст. 21ч.3, 235 КЗпП України та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд -  

                                                         В И Р І Ш И В:

           Позов   ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи – Міністр оборони України , Київська військово-картографічна фабрика про визнання незаконним наказу Міністра оборони України від 03.06.2009р. № 277 «Про дострокове розірвання контракту», поновлення на посаді директора державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика» задовольнити .

           Скасувати наказ Міністра оборони України від 03.06.2009р. № 277 «Про  дострокове розірвання контракту з керівником державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика».

           Поновити ОСОБА_1 на посаді директора державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика».

           Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика».

           Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

           Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо  заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про  апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк,  рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                Суддя :