_____________________________________________________________________________Справа№ 2-а-6441/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2011 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Сватаненка В.І.

за участю секретаря - Коваля В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до Інспектора взводу ДПС із забезпечення супроводу, старшого лейтенанта ОСОБА_2, УДАІ ГУМВС України в Одеській області " Про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення", -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, по якому просить суд поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, скасувати постанову ВН №292677 від 27.09.2011 року у справі про адміністративне правопорушення.

Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Відповідач –Інспектора взводу ДПС із забезпечення супроводу, старшого лейтенанта ОСОБА_2, позовні вимоги позивача не визнавав, категорично заперечував щодо їх задоволення. Надав суду копію відеозапису, що підтверджує факт правопорушення ПДР позивачем.

Представник відповідача, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, в судове не з*явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не з’явився. Надав до суду письмові заперечення з яких вбачається невизнання позову.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача та відповідача по справі, ознайомившись з матеріалами справи, наданими та витребуваними доказами, проглянувши відеозапис, вважає адміністративний позов позивача не підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

27.09.2011 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 16.4 Правил дорожнього руху –заборона виїжджати на перехрестя, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусив водія зупинитися на перехресті, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (а.с.6).

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України „ Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „ Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.

Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 „ Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.

27.02.2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що позивач порушив вимоги п. 16.4. ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, яке виразилось в тому, що позивач на рухаючись по вул.. Ак. Вільямса та керуючи автомобілем ЗАЗ110267, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив в*їзд на перехрестя з вул.. ОСОБА_3 з головною дорогою, коли на ньому утворився затор та зупинку на перехресті, чим створив перешкоду для руху інших транспортних засобів.

В ході судового засідання судом був досліджений відеозапис з якого вбачається, що позивач виїхавши на перехрестя на якому попереду нього утворився затор, зупинився, чим створив перешкоду для руху автомобілям, які рухались по вул.. ОСОБА_3.

Суд вважає, що доводи позивача є необґрунтованими та носять голослівний характер з метою уникнення адміністративної відповідальності. Позивач зобов’язаний був передбачити та уникнути правопорушення дочекавшись коли перехрестя буде вільним для проїзду його автомобіля.

Через порушення позивачем ПДР, відповідачем, відносно нього був складений протокол від 27.09.2011 року про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 16.4 ПДР.

На підставі вказаного протоколу позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 500 грн., про що свідчить відповідна постанова відповідача.

Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Враховуючи викладене, з копій протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач склав протокол про адміністративне правомірно.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюються в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Позивач не надав судові належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо незаконності та протиправності дій відповідача відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

За таких обставин, позивач, дійсно, порушив ПДР, у зв’язку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДПС, допустив повноту при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно дав їм належну оцінку, внаслідок чого правомірно зробив висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідач - працівник Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.

Доводи позивача по справі не усувають факту здійснення правопорушення позивачем.

Суд вважає, що дії позивача, що дійсно порушили ПДР, правильно були кваліфіковані відповідачем.

Дії відповідача - працівника Державтоінспекції ґрунтуються на законі.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов –без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора взводу ДПС із забезпечення супроводу, старшого лейтенанта ОСОБА_2, УДАІ ГУМВС України в Одеській області " Про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення" - відмовити.

Постанова суду є остаточною і в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Сватаненко В. І.