ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2009 року Справа № 31/218-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій О.В.
за участю представників:
позивача: не явився
відповідача: не явився
третьої особи: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Експертно-консультаційний центр „Земсервіс” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009р. у справі №31/218-09
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Експертно-консультаційний центр „Земсервіс” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Павлоград Дніпропетровської області )
про: витребування майна і стягнення 3000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2009 року (підписано 18.08.2009р.) по справі №31/218-09 (суддя Єременко А.В.) відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Експертно-консультаційний центр „Земсервіс” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ), третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Павлоград Дніпропетровської області) про:
- витребування з чужого незаконного володіння майна, яке складається із наступного:
- Пенал, кількість 1, вартістю 395,00 грн.;
- Тумба, кількість 1, вартістю 485,00 грн.;
- Стелаж, кількість 1, вартістю 485,00 грн.;
- Вітрина, кількість 1, вартістю 1110,00 грн.;
- Шафа з полицями, кількість 1, вартістю 700,00 грн.;
- Стіл письмовий 2-тумбовий, кількість 1, вартістю 980,00 грн.;
- Туба для принтера, кількість 1, вартістю 395,00 грн.;
- Крісло кількість 1, вартістю 380,00 грн.;
- Стільці, кількість 6, вартістю 570,00 грн.;
- Стіл письмовий 1-тумбовий, кількість 2, вартістю 1320,00 грн.;
- Шафа для одягу, кількість 1, вартістю 680,00 грн.;
- Пенал, кількість 1, вартістю 395,00 грн.;
- Пенал, кількість 1, вартістю 450,00 грн.;
- Пенал кутовий, кількість 1, вартістю 310,00 грн.;
- Полиця для книжок, кількість 1, вартістю 115,00 грн.;
- Стіл журнальний кількість 1, вартістю 270,00 грн.;
- Шафка, кількість 1, вартістю 395,00 грн.;
- Тумба РТБ кількість 1, вартістю 230,00 грн.;
- Програмний комплекс „Геопроект-5”, кількість 1, вартістю 820,00 грн.;
- Кругла печатка кількість 1, вартістю 130,00 грн.;
- Строчковий штамп кількість 1, вартістю 70,00 грн.;
- Ліцензія на право проведення землевпорядних та земле оціночних робіт серії АВ
№ 398638, кількість 1, вартістю 3000,00 грн.;
- Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача кількість 1, вартістю 2600,00 грн.;
- Договори фінансово-господарської діяльності кількість 1, вартістю 2145, 00 грн.;
- Монітор кількість 1, вартістю 3120,00 грн.;
- Системний блок, кількість 2, вартістю 2598,00 грн.;
- Принтер кількість 1, вартістю 920,00 грн.;
- Джерело безперебійного живлення кількість 3, вартістю 600,00 грн.;
- Кабель силовий кількість 4, вартістю 26,88 грн.;
- Сертифікат оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок кількістю 1,
вартістю 230,00 грн.;
- та стягнення 3000,00 грн. грошових коштів.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Експертно-консультаційний центр „Земсервіс” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) –позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 року по справі №31/218-09 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник вважає, що рішення господарського суду було прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Позивач керується ст. 400 ЦК України і зазначає, що відповідачу було відомо про незаконність його дій. Сторона на відміну від суду вважає також, що спірне майно характеризується не тільки родовими ознаками та посилається на надані суду першої інстанції первинні бухгалтерські документи на майно, копії договорів оренди, актів прийому-передачі та інші документи, які визначали індивідуальні ознаки спірного майна від іншого. Крім того, позивач посилається на порушення судом ст. ст. 22, 38 ГПК України, оскільки подане клопотання про витребування доказів не було розглянуто судом, чим були порушені права товариства. Господарський суд в порушення вимог ст. 77 ГПК України не відклав розгляд справи і у випадку неявки відповідача та ненадання ним витребуваних документів, які були необхідні для правильного вирішення спору.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) –відповідач –відзив на апеляційну скаргу не надала, представник в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №3603).
Третя особа –фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Павлоград Дніпропетровської області ) – у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Підприємець посилається на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, відповідно до яких “особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов’язана повернути потерпілому це майно...”. Третя особа вважає, що більшість обставин справи залишилися не з’ясованими, оскільки суд вирішив справу за відсутності витребуваних документів, які не були надані відповідачем.
26.10.2009 року від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи бухгалтерської довідки з зазначенням інвентарних номерів майна підприємства.
Представники сторін та третьої особи вдруге в судове засідання 27.10.2009 року не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№0013, 0021, 3603). Беручи до уваги, що неявка представників сторін і третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, справа розглядалася без участі представників сторін і третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 01.11.2007р. року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю „Експертно-консультаційний центр „Земсервіс” (суборендар) був укладений договір суборенди приміщень, відповідно до якого орендодавець передав, а суборендар прийняв у термінове і платне користування приміщення, які знаходяться в будинку, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кавалерійська, 12. Зазначені приміщення загальною площею 50 кв.м. для розміщення офісу були передані за актом приймання-передачі від 01.11.2007 року.
Строк оренди відповідно до п.1.2 договору був встановлений сторонами до 31.10.2008р.
У зв’язку із блокуванням з боку власника приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доступу в приміщення офісу, сторони договору суборенди уклали 22.10.2008р. додаткову угоду про розірвання договору суборенди від 01.11.2007р. з 22.10.2008р. В цей же день за актом приймання-передачі приміщення було передано суборендарем орендарю.
Позивач пояснив, що на момент блокування доступу до приміщення в офісі знаходилось його власне майно, передане засновниками в якості внесків до статутного капіталу (акти від 26.12.2007р. –а.с.34) та майно орендоване у третіх осіб (договір оренди №11/11 від 30.11.2007р.-а.с.36-38).
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.
Відповідачем за таким віндикаційним позовом є незаконний володілець майна власника, яким на думку позивача є власник приміщення, тобто особа, яка незаконно утримує майно у себе.
Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, а підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).
Позивач надав докази, які підтверджують, що перелічене ним у позові майно, належить йому на праві власності (меблі, печатки, штампи) та оренди (офісна техніка) за виключенням сертифікату оцінювача з експертної грошової оціни земельних ділянок №49-ХА від 15.12.2001 року на кваліфікаційного свідоцтва оцінювача серії АД №00003 від 09.02.2008 року, які видані на ім’я фізичної особи ОСОБА_2 –яка не є позивачем у справі. Але, для задоволення віндикаційного позову заявник повинен довести, що перелічене майно знаходиться у володінні іншої особи –відповідача. Будь-яких доказів того, що перелічене у позовній заяві майно, вибуло із користування позивача і знаходиться у володінні відповідача, позивачем не надано: матеріали справи не містять того, що меблі та офісна техніка були встановлені у приміщенні, яким користувався позивач.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем не доведений факт знаходження майна у незаконному володінні відповідача, у задоволенні позову повинно бути відмовлено.
У той же час судова колегія не погоджується із доводами місцевого господарського суду і вважає, що судове рішення слід скасувати, виходячи із наступного: відмовляючи у позові, господарський суд зазначив, що „оскільки позов подано про повернення майна, яке характеризується лише родовими ознаками та жодним чином не індивідуалізоване, та не було предметом договірних правовідносин між сторонами у справі, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову”. Даний висновок суду є передчасним, оскільки спочатку слід встановити факт наявності у позивача права власності на спірне майно і факт незаконного володіння майном позивача з боку третіх осіб. Крім того, спірне майно має інвентарні номери, а офісна техніка індивідуалізована укладеними позивачем договорами оренди з переліком такої техніки. За таких обставин цей висновок місцевого господарського суду не міг бути підставою для відмови у позові.
На підставі вищевикладеного, керуючись 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Експертно-консультаційний центр „Земсервіс” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2009 року у справі №31/218-09 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові відмовити.
Головуючий О.С. Євстигнеєв
Судді: Л.О. Лотоцька
Р.М. Бахмат