ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року №27946/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Неміш О.П.,
з участю прокурора Рогожнікової Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Медведька Олександра Івановича, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального прокурора України Медведька О. І., Державного казначейства України про визнання дій неправомірними.
Позивач посилався на те, що відповідач не прийняв рішення в порядку ст.. 99-1 КПК України стосовно оскарження ним постанови від 21.03.2008 року про відмову в порушені кримінальної справи, прийнятою прокуратурою Львівської області щодо дій колишнього начальника інспекції ДАК Львівської міської ради ОСОБА_2. та службових осіб Львівської міської ради стосовно видачі інспекцією дозволу на будівництво по АДРЕСА_1 №657/02 від 30.12.2002 року по підробленим документам .
Позивач просив прийняти рішення про визнання дій Генерального прокурора України щодо неприйняття рішень в порядку ст.. 99-1 КПК України стосовно оскарження ним постанови від 21.03.2008 року про відмову в порушені кримінальної справи та стягнути за рахунок держави відшкодування за моральну шкоду в сумі 2600 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 року у позові відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 і, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт звертає увагу на те, що службова особа, Генеральний прокурор України, допустив порушення у сфері публічно-правових відносин, яке полягає у неприйнятті рішень, передбачених ст.. 99-1 КПК України, а безпідставно переадресував скаргу на вирішення прокурора Львівської області, який вже прийняв рішення по його зверненню.
Апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 року та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1., який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що 11.03.2008р. ОСОБА_1 на особистому прийомі в прокурора Львівської області подав звернення щодо неправомірності дій колишнього начальника інспекції ДАБК Львівської міської ради ОСОБА_2. та службових осіб міської ради при видачі дозволу на проведення будівельних робіт по реконструкції будинку по АДРЕСА_1
За результатами перевірки органами прокуратури поданих ОСОБА_1 фактів, 21.03.2008р. прокурором відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Львівської області Левко М.Г. було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2. та посадових осіб міської ради при видачі дозволу на проведення будівельних робіт по реконструкції будинку по АДРЕСА_1
10.04.2008р. про прийняте рішення за зверненням прокурор Львівської області повідомив ОСОБА_1. шляхом направлення листа №43-08 від того ж числа та направленням копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.03.2008р.
Не погодившись з прийнятим рішенням прокурора, ОСОБА_1 21.04.2008р. звернувся до Генерального прокурора України зі скаргою в порядку ст.99-1 КПК України, в якій просив постанову прокуратури Львівської області від 21.03.2008р. скасувати, порушити кримінальну справу проти ОСОБА_2. та службових осіб Львівської міської ради за ознаками ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2, 367 ч.2 та 396 КК України.
Генеральний прокурор України 19 травня 2008р. скаргу позивача від 21.04.2008р. направив прокурору Львівської області для перевірки доводів скаржника та надання йому відповіді за результатами розгляду.
11.06.2008р. позивач звернувся до Генерального прокурора України з письмовим нагадуванням розглянути його скаргу, яке було 10.07.2008р. скеровано до прокуратури Львівської області для вирішення.
За результатами розгляду скарги прокурор Львівської області дав письмову відповідь позивачу про відсутність підстав для скасування постанови та роз’яснив йому право на судове її оскарження.
Зазначені дії Генеральної прокуратури України позивач оскаржив в адміністративному суді.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., Львіський окружний адміністративний суд правомірно керувався положеннями п.3.11 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28.12.2005р. №9гн, згідно якого звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури вперше і за ними не приймалися рішення керівництвом прокуратур обласного рівня (первинні звернення), передаються у відділ прийому громадян, розгляду звернень та запитів народних депутатів України для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур для вирішення.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що ОСОБА_1 зі зверненням щодо скасування постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи звернувся вперше, що раніше рішення по такому зверненню прокурором Львівської області, чи керівництвом цієї прокуратури, не приймалося, що прокурор відділу прокуратури Львівської області, який приймав оскаржувану постанову до керівництва прокуратури області не відноситься, а його постанову про відмову в порушенні кримінальної справи вправі скасувати прокурор Львівської області, і, як наслідок, прийшов до правильного висновку про правомірність дій Генеральної прокуратури України в частині оскаржуваного направлення скарги на вирішення прокуратури обласного рівня.
Такі дії відповідача не впливають негативно на права та законні інтереси позивача, оскільки він вправі повторно поставити питання перед Генеральною прокуратурою України про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.03.2008р.
Постанова суду першої інстанції про відмову в позові відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в частині протилежних висновків спростовуються нормами матеріального та процесуального права, правильно заснованими судом, тому підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 року у справі № 2а-174/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 15.10.2009 року