СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
25 квітня 2007 року |
Справа № 20-7/001 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився;
позивача: не з'явився, Міністерство промислової політики України;
позивача: Істягіної Лариси Михайлівни, довіреність № 174/09 від 19.09.06, Державне підприємство "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування";
відповідача: не з'явився, Державна виконавча служба у Нахімовському районі міста Севастополя;
відповідача: не з'явився, Спеціалізоване державне підприємство "Укрспецюст" в особі Севастопольської філії спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" ;
відповідача: Єгорова Юрія Петровича, довіреність № 1-3077 від 13.12.06, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 05.02.-06.02.2007 у справі № 20-7/001
за позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя (вул. Робоча, 18,Севастополь,99000)
в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (вул. Сурікова, 3,Київ 35,Південна Частина Києва, Київ,03035)
в особі Державного підприємства "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування" (Старосеверна набережна, 11/вул. Якорна, 15,Севастополь,99002)
до Державної виконавчої служби у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Ластовая, 3,Севастополь,99001)
спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" (вул. Печенежська, 32,Київ 1,01001)
в особі Севастопольської філії спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" (вул. В. Морська, 24,Севастополь,99003)
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання Договору купівлі-продажу четвертого поверху інженерно-лабораторного корпусу, розташованого в місті Севастополі по вул. Старосеверна набережна, 11/15, укладений на прилюдних торгах 28.02.2001 року та засвідчений Свідоцтвом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 05.02-06.02.2007 провадження у справі припинено.
При прийнятті даної ухвали, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що спір про визнання угоди купівлі-продажу недійсною та зобов'язання повернути отримане за договором майно, яке придбано та є власністю фізичної особи, має бути предметом розгляду тільки у суді загальної юрисдикції.
Не погодившись з цим судовим актом, Державне підприємство "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу передати до господарського суду м. Севастополя для розгляду її по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд припустився помилкового застосування пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського кодексу України. Так, позивач посилається на те, що чинним законодавством України не передбачено розмежування майна особи, на майнову масу, яку він використовує у господарський діяльності як суб'єкт підприємницької діяльності та майнову масу, яка використовується для задоволення особистих соціально-побутових потреб. Такий висновок, на думку апелянта, підтверджується положеннями статті 52 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що фізична особа -підприємець відповідає за зобов'язаними, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Таким чином, Державне підприємство "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування" вважає необхідним для відокремлення діяльності фізичної особи щодо задоволення побутових потреб, від його господарської діяльності звернути увагу на такий критерій, як цільове призначення майна, що придбано фізичною особою, чого, на думку відповідача, помилково не зробив господарський суд міста Севастополя.
Представник суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав суду відзив на апеляційну скаргу, вважає ухвалу господарського суду міста Севастополя законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачає.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 суддю Сотула В.В. замінено на суддю Гоголя Ю.М.
24 квітня 2007 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 25 квітня 2007 року.
Прокурор, Міністерство промислової політики України, Державна виконавча служба у Нахімовському районі міста Севастополя та спеціалізоване державне підприємство "Укрспецюст" в особі Севастопольської філії спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування" підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відділом державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в місті Севастополі в межах виконавчого провадження б/н, звернуто стягнення на нерухоме майно ДП "ЧНДІТС" та здійснена його оцінка актом від 02.06.2006 (а. с. 27-28).
28.02.2001 Севастопольська філія Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст", в особі директора Кандинського В. М. в приміщенні ДОФ за адресою: місто Севастополь, вул. Леніна 9, провела публічні торги з продажу арештованого майна: 4-й поверх інженерно-лабораторного корпусу, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Старосеверна набережна, 11/15.
За результатами вказаних торгів відділом державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в місті Севастополі був виданий акт про проведення публічних торгів по реалізації арештованого майна згідно якого покупцем вищезазначеного майна став громадянин ОСОБА_1, який мешкає АДРЕСА_1 (а. с. 29).
Господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що 02.03.2001 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі акту про проведення публічних торгів, 28.02.2001 було видано свідоцтво про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна серії НОМЕР_1, згідно якого ОСОБА_1 належить на праві власності майно, яке складається з 4-ого поверх інженерно-лабораторного корпусу, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Старосеверна набережна, 11/15 (а. с. 30).
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, зокрема, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності ( частина 1 статті 1 цього Кодексу) .
Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
На момент укладення спірної угоди та пред'явлення позову у даній справі набув чинності Господарський кодекс України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 цього Кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Крім того, приписами вказаного Кодексу у статті 55 визначено поняття суб'єкта господарювання, а саме суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
При цьому, суб'єктами господарювання, зокрема, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Апеляційна інстанція вважає необхідним зазначити, що під час розгляду справи, господарському суду міста Севастополя належало з'ясувати характер та підстави спірних правовідносин, та встановити спосіб використання майна відповідачем -ОСОБА_1: як громадянином для задоволення власних побутових потреб, чи для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.
Таким чином, судова колегія вважає, що вимоги, пред'явлені позивачем за даним позовом, стосуються безпосередньо прав і обов'язків суб'єкта підприємницької діяльності - одного з відповідачів у справі, оскільки правовим наслідком цих вимог, у разі їх задоволення, є втрата останнім майна за спірною угодою.
Виходячи з характеру спірних правовідносин, та враховуючи, що суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам статті 21 Господарського процесуального кодексу України, з висновком судів щодо непідвідомчості справи господарським судам України погодитись не можна.
Підставою припинення провадження у справі є те, що оспорювана угода укладена з громадянином, а не з приватним підприємцем, є непереконливою. Фізична особа -підприємець без будь-яких негативних для себе наслідків вправі залучати до своєї підприємницької діяльності будь-яке майно, що стало його власністю не в зв'язку з підприємницькою діяльністю.
Таким чином, слідує висновок, що справи між громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів (угод), підвідомчі господарським судам.
Даний висновок судової колегії, співпадає з думкою Верховного суду України викладеної у постанові від 29.03.2005 у справі № 14/87, постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2006 у справі № 20-9/275-7/374-4/053, постанові Вищого господарського суду України від 26.12.2006 у справі № 12/416 та постанові Вищого господарського суду України від 24.01.2006 у справі № 8/414.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду міста Севастополя прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з тим підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 05.02.-06.02.2007 у справі № 20-7/001 скасувати.
3. Справу передати до господарського суду міста Севастополя для розгляду її по суті.
Головуючий суддя
Судді