Головуючий у 1 інстанції – Алейников В.І..
Суддя - доповідач – Старосуд М.І.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
«27» жовтня 2009 року справа № 2а-1420/09/1226
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Старосуда М.І.
суддів:
при секретарі Ханової Р.Ф., Василенко Л.А.
Дегтярьовій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області
на постанову Свердловського міського суду Луганської області
від 02 червня 2009 року
по справі № 2а-1420/09/1226
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області
про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати недоотримане підвищення до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 02 червня 2009 року у справі № 2а-1420/09/1226 позовна заява задоволена частково, внаслідок чого, зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 15 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 783 грн. 52 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, 1940 року народження, має правовий статус дитини війни, що підтверджується відповідним штампом в пенсійному посвідченні /арк. справи 8/.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Колегія суддів з приводу спірних правовідносин щодо не отриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни зазначає наступне.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.ст. 99, 100 КАС України. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в мотивувальній частині постанови, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку та правомірно відмовив в позові в частині зобов’язання нарахувати недоотримане підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, однак в резолютивній частині помилково зазначив інший період, а саме з 15.12.2007 року по 31.12.2007 року та 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також визначив невірну суму недоотриманого підвищення до пенсії, що є підставою для зміни судового рішення.
Крім того, позивач заявляв вимогу про визнання дій відповідача неправомірними, однак суд першої інстанції не навів жодних мотивувань та не зробив висновків щодо задоволення або відмови в задоволенні даної вимоги, що згідно з п.2 ст. 201 КАС України також є підставою для зміни судового рішення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п.41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") ( 3551-12 ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 )
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року є правильним.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
Таким чином, розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії як дитині війни складає:
- розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 1072 грн. 83 коп. (3576 грн. 16 коп. (155 грн. 16 коп. (за травень 481 грн. х 10 днів/31день) + 481 грн. (червень 2008 року) + 1446 грн. (482 грн. х 3 міс.(липень-вересень 2008 року) + 1494 грн. (498 грн. х 3 міс. (жовтень-грудень 2008 року) х 30%),
- розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 357 грн. 62 коп. (15 грн. 52 коп. (травень 2008 року 48 грн. 10 коп. х 10 днів/ 31 день) + 48 грн. 10 коп. + 144 грн. 60 коп. (48 грн. 20 коп. х 3 міс.) + 149 грн. 40 коп.(49 грн. 80 коп. х 3 міс.)
- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 715 грн. 21 коп . (1072 грн. 83 коп. – 357 грн. 62 коп.).
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік ” та статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Колегія суддів зазначає те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 201, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 02 червня 2009 року у справі № 2а-1420/09/1226 задовольнити частково.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 02 червня 2009 року у справі № 2а-1420/09/1226 змінити.
Резолютивну частину постанови Свердловського міського суду Луганської області від 02 червня 2009 року у справі № 2а-1420/09/1226 доповнити абзацом наступного змісту: «Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі меншому, ніж встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"».
Абзац другий резолютивної частини постанови Свердловського міського суду Луганської області від 02 червня 2009 року у справі № 2а-1420/09/1226 викласти в наступній редакції: «Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 715 грн. 21 коп.»
В іншій частині постанову Свердловського міського суду Луганської області від 02 червня 2009 року у справі № 2а-1420/09/1226 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий
Судді