СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

26 квітня 2007 року

Справа № 2-29/849-2006

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Харманська Діана Олександрівна, довіреність № б/н від 30.11.06,  Печурин Юрій Павлович (повноваження перевірені), наказ 45-К від 01.07.00,   Голова правління, Закрите акціонерне товариство "Санаторій "Київ";

відповідача: Амєтов Сіран Дурсінович, довіреність №  01/3602 від 25.12.06,  Фонд майна Автономної Республіки Крим;

відповідача: не з'явився, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Башилашвілі О.І.) від 13 лютого 2007 року у справі № 2-29/849-2006

за позовом закритого акціонерного товариства "Санаторій "Київ" (вул. Комсомольська, 20, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до          

1) Фонду майна Автономної Республіки Крим  (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

2) Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання недійсним наказу, визнання права на приватизацію

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, закрите акціонерне товариство „Санаторій „Київ", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим № 628 „Про прийняття рішення про приватизацію майна, яке належить Автономній Республіці Крим - цілісного майнового комплексу, переданого в оренду закритому акціонерному товариству „Пансіонат з лікуванням „Київ" від 21.07.2005 та визнання за закритим акціонерним товариством „Санаторій „Київ" право на приватизацію майна, що орендується у Фонду майна Автономної Республіки Крим за договором від 27.12.1990 (з урахуванням додаткових угод від 30.10.1994, 11.02.1997, 17.01.2000, 01.10.2000)  шляхом викупу.

Заявою від 18.12.2006 позивач доповнив та уточнив позовні вимоги та просив суд визнати частково нечинною постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18.09.2002 №231-3/02 в частині затвердження способу приватизації цілісного майнового комплексу, переданого в оренду закритому акціонерному товариству „Пансіонат з лікуванням „Київ", вказаного у пункті першому Переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим; визнати нечинним наказ Фонду майна Автономної Республіки Крим № 628 „Про ухвалення рішення про приватизацію майна, яке належить Автономній Республіці Крим - цілісного майнового комплексу, переданого в оренду закритому акціонерному товариству „Пансіонат з лікуванням „Київ" від 21.07.2005”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані акти суперечать вимогам пункту 56 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, пункту 1 статті 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), а також пункту 9 статті 17 Закону України „Про приватизацію державного майна", у відповідності до яких відносно об'єктів малої приватизації, зданих в оренду, застосовується викуп як спосіб приватизації, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Ухвалою суду від 19.12.2006 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Верховну Раду Автономної Республіки Крим та вирішено розглядати справу в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня  2007 року у справі № 2-29/849-2006А (суддя Башилашвілі О.І.)  позов закритого акціонерного товариства "Санаторій "Київ" задоволено.

                    Визнано частково нечинною Постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18.09.2002 № 231-3/02 в частині  затвердження способу приватизації цілісного майнового комплексу, переданого в оренду закритому акціонерному товариству "Санаторій "Київ", вказаного у пункті першому переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим.

                    Визнаний нечинним наказ Фонду майна Автономної Республіки Крим № 628 "Про ухвалення рішення про приватизацію майна, яке належить Автономній Республіці Крим - цілісного майнового комплексу, переданого в оренду закритому акціонерному товариству "Санаторій "Київ"  від 21.07.2005.

                    Не погодившись з  постановою суду, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові закритому акціонерному товариству "Санаторій "Київ" відмовити.

                    Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, а саме –пункту 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, оскільки в оренду позивачу був переданий цілісний майновий комплекс, до складу якого входять оборотні, необоротні активи та зобов'язання.

                    Також, апелянт вказує на те, що місцевим господарським судом не врахована та обставина, що у відповідності до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів здійснюється переважно на аукціонах та за конкурсами.

                    До початку розгляду скарги на адресу апеляційної інстанції від Верховної Ради Автономної Республіки Крим надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Фонду майна Автономної Республіки Крим.

                    Суд, в порядку статті 192 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив приєднати Верховну Раду Автономної Республіки Крим до апеляційної скарги  Фонду майна Автономної Республіки Крим.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

27.12.1990 між об'єднанням „Кримбудматеріали” Мінбудматеріалом УРСР та Організацією орендаторів, що була створена на базі відпочинку „Київ", був укладений договір про передачу майна бази відпочинку „Київ" в оренду на умовах господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1.6 договору орендатор має право на достроковий викуп всього майна або його частини.

Додатковою угодою від 30.04.1994 до договору оренди від 27.12.1990 сторони визначили, що правонаступниками сторін по вищевказаному договору стали: орендодавцем - Фонд державного майна Криму, а орендарем - закрите акціонерне товариство „Пансіонат „Київ", що було створено на базі майна, яке належить організації орендаторів.

Додатковою угодою від 11.02.1997 до договору оренди від 27.12.1990 визначено, що правонаступником орендодавця - Фонду державного майна Криму є Фонд майна Автономної Республіки Крим.

17.01.2000 між сторонами договору було укладено додаткову угоду до договору оренди від 27.12.1990, згідно з  пунктом 5.2.4 якої орендар має право приймати участь у приватизації майна, що орендується та у разі здійснення орендарем за рахунок власних коштів за згодою орендодавця поліпшень майна, що орендується, які неможливо відокремити без нанесення йому збитку, вартістю не менш 25% його балансової вартості, орендар отримує право викупу об'єкта оренди.

13.05.2003 закрите акціонерне товариство „Пансіонат „Київ" змінив своє найменування на закрите акціонерне товариство „Санаторій Київ”, яке є правонаступником майнових прав та обов'язків орендного підприємства бази відпочинку „Київ", про що свідчить пункт 2.3 Статуту закритого акціонерного товариства „Санаторій Київ”, зареєстрованого Управлінням з економіки Алуштинського міського виконавчого комітету 28.03.2000, реєстраційний № 937 та перереєстрованого 13.05.2003.

На підставі пункту 1 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18.09.2002 № 231-3/02 до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим, яке підлягає приватизації, способом приватизації цілісного майнового комплексу, переданого в оренду закритому акціонерному товариству „Пансіонат з лікуванням „Київ”, визначено шляхом продажу через конкурс.

На підставі вказаної постанови, наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 628 від 21.07.2005 вирішено здійснити приватизацію шляхом продажу через конкурс майна, що належить Автономній Республіці Крим - цілісного майнового комплексу, переданого в оренду закритому акціонерному товариству „Пансіонат з лікуванням „Київ”, розташованого з адресою: м. Алушта, вул. Комсомольська.20, який знаходиться на балансі закритого акціонерного товариства „Санаторій Київ” (правонаступник закрите акціонерне товариство „Пансіонат з лікуванням „Київ”).

Не погодившись з вказаними постановою та наказом, закрите акціонерне товариство „Санаторій Київ” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із зазначеним позовом.

                    Заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі Фонду майна Автономної Республіки Крим виходячи з наступного.

          Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" приватизація об'єкту оренди має здійснюватися відповідно до діючого законодавства.

Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України „Про Державну програму приватизації" (статтею 1 названого Закону передбачено дію програми до затвердження чергової Державної програми приватизації), встановлено, що орендар одержує право на викуп орендованого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше як 25 відсотків залишкової (відновлювальної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Пункт 56 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки передбачає, що приватизація готелів, об'єктів санаторно-курортних закладів та будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах, здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України „Про оренду державного майна”.

Пунктом 9 статті 17 Закону України „Про приватизацію державного майна" встановлено, що орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Відповідно до умов договору оренди здійснення орендарем поліпшень майна можливо за згодою орендодавця, яка була надана позивачу, що підтверджується листами Фонду майна Автономної Республіки Крим від 25.10.2000 № 08-06/6575, від 08.12.2000 № 08-08/8998.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 42 від 22.09.2006, виконаної Науково - дослідницьким експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в АР Крим, вартість поліпшень, які неможливо відокремити, здійснених позивачем за власні кошти складає 19 362 440,00 грн., що у процентному відношенні складає 382, 99%.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що вартість здійснених позивачем поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від об’єкта без завдання йому шкоди, складає більш 25 % його остаточної вартості, що дає позивачу право на приватизацію даного приміщення шляхом викупу на підставі пунктів 51, 56 Державної програми приватизації на 2000-2002.

Доводи Фонду майна Автономної Республіки Крим про те, що позивачу був переданий в оренду цілісний майновий комплекс є безпідставними, оскільки з договору оренди від 27.12.1990 вбачається, що об'єктом оренди є основні та оборотні засоби, а не цілісний майновий комплекс, як стверджує Фонд майна Автономної Республіки Крим.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18.09.2002 №231-3/02 в частині затвердження способу приватизації цілісного майнового комплексу, переданого в оренду закритому акціонерному товариству „Пансіонат з лікуванням „Київ", вказаного у пункті першому Переліку майна, що належить АР Крим та наказ Фонду майна Автономної Республіки Крим №628 „Про ухвалення рішення про приватизацію майна, яке належить Автономної Республіки Крим - цілісного майнового комплексу, переданого в оренду  закритому акціонерному товариству  „Пансіонат з лікуванням „Київ" від 21.07.2005, не відповідає законодавству про приватизацію в частині затвердження способу приватизації та порушує майнові права позивача на здійсненні ним поліпшення об'єкта, а також право на його викуп.

Судова колегія не погоджується з твердженнями апелянта про те, що продаж об'єктів санаторно-курортних закладів здійснюється виключно на аукціонах та за конкурсом, оскільки пунктом 56 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки надається лише перевага на приватизацію зазначених об'єктів на аукціонах та за конкурсами, однак заборони на приватизацію вказаного майна шляхом викупу даний пункт програми не містить.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що постанова у справі прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відсутні.

Ухвалою від 12.08.2005 місцевим господарським судом вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони Фонду майна Автономної Республіки Крим та будь-то кому здійснювати будь-які дії, пов'язані з проведенням заходів по приватизації майна, цілісного майнового копмлексу, розташованого в м. Алушта, вул. Комсомольська, 20.

У відповідності до частини 4 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Оскільки ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, заходи забезпечення позову, вжиті місцевим господарським судом, підлягають скасуванню.

                    Керуючись частиною 4 статті 118, статтею 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 у справі № 2-29/849-2006А залишити без змін.

          Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2005.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку,  передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    

Головуючий суддя                                        

Судді