ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.10.2009 року Справа № 13/132пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Журавльової Л.І.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
за участю позивача ОСОБА_4, паспорт серії ЕМ НОМЕР_2
від 03.10.2000, виданий Артемівським РВ
ЛМУУМВС України в Луганській області,
та представників сторін:
від відповідача Сілкіна Т.І., дов. від 22.07.2009
№ 01/03-30/4255/0/2-09
від ЛМКП „Теплокомуненерго”: Рисістих І.А., дов. від 15.12.2008 № 92-д
від КЗ „Дошкільний навчальний
заклад ясла-садок комбінованого
типу №41 повноважний представник не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 03.09.2009
у справі № 13/132пн
(суддя Яресько Б.В.)
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ
до відповідача Луганської міської ради, м. Луганськ
треті особи, які не заявляють
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Луганське міське комунальне підприємство
„Теплокомуненерго”, м. Луганськ
Комунальний заклад „Дошкільний
навчальний заклад ясла-садок
комбінованого типу № 41”, м. Луганськ
про спонукання вчинити певні дії
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.10.2009 оголошено перерву до 29.10.2009, о 11 год. 00 хв.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 22.09.2009 та від 12.10.2009
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фізична особа –приватний підприємець ОСОБА_4 (далі –СПД ОСОБА_4.), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобов’язання виконавчий комітет Луганської міської ради відновити становище, яке існувало до порушення права позивача, шляхом негайного підключення належних позивачу на праві власності приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, до центральної опалювальної внутрішньо будинкової мережі.
Ухвалою суду від 22.06.2009 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача –Луганське міське комунальне підприємство „Теплокомуненерго” (далі –ЛМКП „Теплокомуненерго”).
Ухвалою суду від 06.07.2009 здійснено заміну первісного відповідача –Виконавчий комітет Луганської міської ради на належного відповідача –Луганську міську раду.
Ухвалою суду від 23.07.2009 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача –Комунальний заклад „Дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу № 41”.
Рішенням місцевого господарського суду від 03.09.2009 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати по справі покладені на позивача.
Відмова в задоволенні позову мотивована відсутністю договірних зобов’язань між позивачем, відповідачем та третіми особами щодо поставки теплової енергії, доказів виконання позивачем технічних умов на приєднання до системи теплопостачання, відсутністю у позивача на час прийняття рішення права на підключення до теплових мереж центрального опалення, положеннями ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України, Закону України „Про теплопостачання”.
Як зазначено судом першої інстанції, позивачем не доведено як наявність раніше підключення його приміщень до систем центрального опалення, так і вчинення саме відповідачем по справі дій, які призвели до порушення його права.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на незаконність рішення, на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, на положення роз’яснень Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” від 29.12.1976 № 5.
За твердженням скаржника, факт підключення його приміщення, у якому раніше був розташований дитячий садок, до мереж центрального опалення не викликає сумнівів та не потребує доказування з огляду на цільове призначення приміщень та всього об’єкту нерухомості та з урахуванням наявності внутрішніх батарей та системи центрального опалення в приміщеннях позивача. За викладеним, посилання суду першої інстанції на недоведеність позивачем підключення його приміщень до систем центрального опалення скаржник вважає необґрунтованим.
Не погоджується апелянт і з висновком суду стосовно недоведеності позивачем вчинення саме відповідачем дій, які призвели до порушення прав позивача та зазначає, що Луганська міська рада є співвласником майна, за вказівкою якої був здійснений ремонт мережі опалення, тому відповідальність за здійснення вказаних будівельно-ремонтних робіт повинен нести їх замовник.
Відсутність у позивача договору на поставку теплової енергії, на думку скаржника, не надає відповідачу права самостійно вирішувати питання підключення позивача до відповідних мереж.
Також скаржник зазначає про неповідомлення його про початок переобладнання мереж, що, за його твердженням, позбавило позивача можливості у встановленому порядку своєчасно здійснити необхідні дії.
Відповідач доводи позивача за апеляційною скаргою оспорює, оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає обґрунтованим, прийнятим на підставі оцінки судом матеріалів справи, доводів сторін і наданих ними доказів, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить залишити це рішення без змін.
Як зазначає відповідач, приміщення, що належить позивачеві, було відключено від опалення більш ніж за два місяця до придбання його позивачем за заявою колишнього власника приміщень приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Альтаїр” від 03.04.2008 № 102. Також відповідач з посиланням на функції та повноваження органів місцевого самоврядування стверджує про неможливість міської ради здійснювати дії щодо відключення від опалення будь-якого суб’єкта.
ЛМКП „Теплокомуненерго” також оспорює доводи скаржника та стверджує про не реалізацію позивачем права на приєднання до системи теплопостачання з дотриманням вимог, передбачених Правилами користування тепловою енергією, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі –Правила). Також як і відповідач вказана третя особа посилається на відключення колишнього власника приміщень приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Альтаїр” від системи центрального опалення за наявністю заборгованості цього споживача за теплову енергію.
Комунальним закладом „Дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу № 41” не використано право на участь повноважного представника у судовому засіданні, про час і місце якого він належним чином повідомлений.
Відзив на апеляційну скаргу вказаною третьою особою не наданий, що відповідно до положень ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду справи.
Судова колегія вважає можливим розгляд справи за відсутністю представника Комунального закладу „Дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу № 41”.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав позивача, представників відповідача та ЛМКП „Теплокомуненерго”, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Порядок приєднання споживачів до системи теплопостачання передбачений Правилами, які є обов’язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (п. 2 Правил).
Згідно п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору між споживачем і теплопостачальною організацією
Якщо відбулася зміна власника будинку, то теплопостачальна організація укладає договір з новим власником (п. 5 Правил).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач є власником 6/100 частки об’єкту нерухомості –дитячого садку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. 94/100 вказаного будинку належить територіальній громаді м. Луганська.
Придбано позивачем приміщення за договором купівлі-продажу, укладеним з приватною загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів „Альтаїр” (далі –школа „Альтаїр”).
Договір з теплопостачальною організацією - ЛМКП „Теплокомуненерго” на поставку теплової енергії позивачем не укладений згідно з наведеними приписами Правил. Посилання скаржника на звернення до постачальника теплової енергії для вирішення вказаного питання не можуть бути прийняті до уваги за недоведеністю дотримання ним встановлених вимог щодо укладення договору. Зокрема, згідно п. 8 Правил для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов, які повинні бути розроблені з дотриманням умов, передбачених п. 9 Правил.
У заявах, що надавалися позивачем до ЛМКП „Теплокомуненерго”, не ставилося питання щодо отримання технічних умов із зазначенням відомостей, необхідних для їх розробки. До господарського суду Луганської області для вирішення питання щодо укладення договору з ЛМКП „Теплокомуненерго” позивач не звертався.
Відповідно до положень п. 39 Правил споживач має право відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором.
Згідно наданих відповідачем та ЛМКП „Теплокомуненерго” матеріалів та пояснень їх представників у судових засіданнях за заявою колишнього власника приміщень (школи „Альтаїр”) від 09.04.2008 за наявністю заборгованості школи за послуги опалення приміщення було відключено 04.04.2008 від системи теплопостачання, про що складено відповідний акт. Доводи скаржника стосовно відключення опалення у зв’язку із закінченням опалювального сезону не доведені належним чином та спростовуються наведеною вище заявою школи „Альтаїр” та рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.2008 по справі № 7/60 про стягнення зі школи „Альтаїр” суми заборгованості за спожиту теплову енергію.
Акт прийому-передачі 6/100 частки дитячого садку наданий скаржником 29.10.2009 суду апеляційної інстанції без належного обґрунтування неможливості надання цього акту суду першої інстанції з причин, що не залежать від нього. За викладеним, враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України вказаний акт прийому-передачі не може бути прийнятий до уваги.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відключення його частки приміщення від центральної системи опалення діями відповідача при проведенні останнім ремонтних робіт та реконструкції своєї частки майна. Проте, обставини відключення із вказівкою дати коли відбулися ці події, ким саме здійснено відключення тощо позивачем не наведені та не підтверджені належними доказами. Не доведено відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, і наявність вказаних позивачем обставин.
Крім того, відповідач не є теплопостачальною організацією, до функцій якої віднесено надання послуг опалення, тому позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача негайно підключити належних позивачеві приміщень до центральної опалювальної внутрішньої будинкової мережі правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення.
За вищенаведеним, судова колегія вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства і відповідає обставинам справи та не вбачається підстав для його скасування.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на скаржника відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За апеляційною скаргою підлягає сплаті держмито в розмірі 42 грн. 50 коп. Скаржником за квитанцією від 17.09.2009 № 000063 перераховане держмито в сумі 43 грн. 00 коп. Зайве сплачене мито в розмірі 50 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України згідно із п.1 ч. 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2009 по справі № 13/132пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2009 по справі № 13/132пн залишити без змін.
3. Повернути фізичній особі –підприємцю ОСОБА_4, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, з Державного бюджету України 50 коп. держмита, що зайве сплачено при зверненні з апеляційною скаргою за квитанцією від 17.09.2009 № 000063, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Повернення витрат по сплаті державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя І.В.Семендяєва