СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
24 квітня 2007 року |
Справа № 2-8/416-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Заплава Л.М.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача: не з'явився, Виконавчий комітет Залізничної районної Ради міста Сімферополя;
представник відповідача: Воробйова Олена Володимирівна, доручення № 24/01-06/107 від 23.01.06, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 25 січня 2007 року у справі № 2-8/416-2007
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
до 1. Виконавчого комітету Залізничної районної Ради міста Сімферополя (вул. Павленко, 1,Сімферополь, 95006)
2. Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь, 95000)
про визнання права використовувати квартиру за нежилим призначенням
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2007 року у справі № 2-8/416-2007 (суддя Чумаченко С.А.) припинено провадження щодо позовних вимог до виконавчого комітету Залізничної районної Ради міста Сімферополя.
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі. За фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 визнано право використовувати квартири № 1 та № 3, розташовані в домі АДРЕСА_1 за нежилим призначенням, крім використання для потреб промислового характеру.
З виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 стягнуто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права. Так апелянт вказує на те, що згідно із частиною 6 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Однак у даному випадку відповідне рішення виконавчого комітету відсутнє, отже, на думку заявника апеляційної скарги, відсутній предмет спору.
Крім того, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради посилається на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при розгляді справи не були прийняті до уваги положення статті 8 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-Х, якою регулюється порядок переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 представив відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради без задоволення, рішення господарського суду першої інстанції без змін.
В судові засідання виконавчий комітет Залізничної районної Ради міста Сімферополя не з'явився, про місце і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Таким чином, вказаний учасник судового процесу не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність даного учасника судового процесу за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає, що апеляційна скарга виконавчого комітету Сімферопольської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2004 року між ОСОБА_2 -продавцем та ОСОБА_1 -покупцем укладений договір купівлі-продажу квартири. Відповідно до пункту 1 даного договору, ОСОБА_2 зобов'язується передати у власність ОСОБА_1 цілу квартиру №1, що розташована в будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_1, зобов'язується прийняти цілу квартиру і сплатити за неї обговорену грошову суму.
Вищевказаний договір посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу 06 лютого 2004 року. Зареєстровано в реєстрі НОМЕР_1.
04 лютого 2005 року між ОСОБА_4 -продавцем та ОСОБА_1- покупцем укладений договір купівлі-продажу квартири. Відповідно до пункту 1 даного договору ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_1 купив квартиру під № 3 АДРЕСА_1.
Вищевказаний договір посвідчений ОСОБА_6, нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу 04 лютого 2005 року. Зареєстровано в реєстрі НОМЕР_2.
Відповідно до виписки з рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради НОМЕР_3 “Про затвердження актів міської міжвідомчої комісії”, було вирішено затвердити акти міської міжвідомчої комісії (№ 79-88) від 14 липня 2004 року про визнання квартири 1 АДРЕСА_1 непридатною для постійного мешкання.
Відповідно до виписки з рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради за № 2078 від 28 жовтня 2005 року “Про затвердження актів міської міжвідомчої комісії”, було вирішено затвердити акти міської міжвідомчої комісії (№ 92-100) від 28 вересня 2005 року про визнання квартири 3 АДРЕСА_1 непридатною для мешкання.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 мав дозвіл на використання приватизованих квартир № 1 під магазин та № 3 під об'єкт торгівлі та суспільного харчування. Розпорядженням голови Залізничної районної Ради НОМЕР_4 „Про продовження дозволу про використання приватизованої квартири №1 під магазин АДРЕСА_1”, дозвіл на використання приватизованої квартири №1 під магазин АДРЕСА_1 продовжений на 1 рік (до 13.07.2006 року).
Розпорядженням голови Залізничної районної Ради НОМЕР_5 „Про продовження дозволу про використання приватизованої квартири №3 під об'єкт торгівлі та суспільного харчування АДРЕСА_1”, дозвіл на використання приватизованої квартири № 3 під об'єкт торгівлі та суспільного харчування АДРЕСА_1 продовжений на 1 рік (до 19.09.2006 року).
У 2006 році фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Залізничної районної Ради з проханням продовжити дозвіл на використання квартир № 1 під магазин та № 3 під об'єкт торгівлі та суспільного харчування. Проте до теперішнього часу вказане клопотання про продовження дозволу не розглянуто та дозволу не отримано.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до виконавчого комітету Залізничної районної Ради міста Сімферополя про визнання права використовувати квартиру за нежилим призначенням. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2007 року у якості другого відповідача залучений виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши позовні вимоги, вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 знаходяться квартири № 1 та № 3 АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно із статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями статті 383 Цивільного кодексу України закріплено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що наявні в матеріалах справи документи та обставини справи вказують на право позивача використовувати квартири № 1 та № 3,АДРЕСА_1 по нежилому призначенню, крім використання для потреб промислового характеру.
Враховуючи те, що господарським судом Автономної Республіки Крим повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, вимоги виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2007 року у справі № 2-8/416-2007 відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2007 року у справі № 2-8/416-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді